Турчинов і Порошенко пояснили, чому не запровадили в Україні воєнний стан
Колишній в.о. президента та Верховного Головнокомандувача України Олександр Турчинов та п’ятий президент і Верховний Головнокомадувач України Петро Порошенко пояснили, чому вони не ввели в Україні воєнний стан після початку війни з Росією у 2014 році.
У статті NV Як Україна втратила південь. NV виявив декілька причин стрімкого захоплення РФ величезного регіону від передмість Миколаєва до Маріуполя наголошується, що без запровадження воєнного стану військові не могли будувати укріпплення та мінувати території у регіонах, які вважалися мирними, зокрема, на півдні України.
Починаючи з 2014 року в України було три Верховні Головнокомандувачі - це в.о президента Олександр Турчинов, президент Петро Порошенко та його наступник Володимир Зеленський. І статус Херсонської як мирної області залишався незмінним при кожному з них.
NV звернувся за поясненнями до всіх трьох згаданих керівників держави.
Турчинов виконував обов’язки президента після втечі Януковича з лютого по червень 2014 року. Саме в цей період розпочалася окупація півострова Крим та воєнні дії на Донбасі. Він пояснив редакції, що у 2014 році за погодженим ним Стратегічним планом Застосування ЗСУ було створено оборонні рубежі та мінні загородження «перед вузькою горловиною виходу з Криму». Відповідні документи не були призначенні для публічного користування.
Незапровадження воєнного стану у той час Турчинов пояснив небажанням обмежувати права громадян. «Для побудови надійних оборонних рубежів немає потреби в обмеженні прав і свобод громадян (свободи слова, масових заходів, конфіскації майна, скасування виборів тощо), що передбачає режим воєнного стану», — уточнив він.
Схожа мотивація була, як з’ясував NV, і в Петра Порошенка. «Такий крайній захід як впровадження воєнного стану не є обов’язковим для зведення оборонних споруд, але він руйнує економіку», — пояснив п’ятий президент України в коментарі виданню.
«Рішення щодо будівництва тих чи інших оборонних рубежів ухвалюється на підставі Стратегічного плану застосування Збройних Сил, який Генеральний штаб подає Верховному Головнокомандувачу. У цьому документі зазначаються напрямки найбільшої небезпеки і потенційних атак супротивника. Саме на цих напрямках згідно з Планом посилюються оборонні рубежі», — так пояснив свої рішення Порошенко.
В офісі чинного президента Володимира Зеленського NV у коментарях відмовили.
Тим часом у приватних бесідах військові скаржились представникам редакції: жоден з Верховних Головнокомандувачів з початку війни і до великого вторгнення не брав на себе повної відповідальності за облаштування повноцінної оборони південного напрямку. З достатньою кількістю військ, правових підстав для риття окопів та мінувань територій на зразок того, як росіяни замінувалися нині на окупованих територіях.
«Забезпечити стійку оборону на Кримському напрямку було практично неможливо без завчасного введення правового режиму воєнного стану і прийняття рішення на застосування ЗСУ», — відповіли на запит NV у Генштабі.
11 квітня 2022 року ДБР відкрило справу про неналежну оборону Херсонської області, що призвело до її швидкої окупації.
У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит ВВС Україна відповіло, що справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу — державна зрада та недбале ставлення до військової служби.
Мова йде про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ Росії вглиб материкової України.
У вересні 2023 рокку Українська правда здійснила реконструкцію подій під час оборони півдня на початку російського вторгнення в Україну.
Видання повідомило, що першою лінією оборони був 137-й батальйон морської піхоти, який ніс службу безпосередньо на перешийках з Кримом і вів спостереження за росіянами. Морпіхів було 300 осіб, половина з них — строковики.
Військові лише однієї - 59-ї бригади — повинні були зайняти в разі нападу Росії другий оборонний рубіж.
