«Ніякої катастрофи не буде». Політолог пояснив, хто буде керувати міністерствами, якщо відправити у відставку весь Кабмін
Засідання Кабміну 29 жовтня 2025 року (Фото: Юлія Свириденко via Telegram)
Політолог Ігор Рейтерович в інтерв'ю Radio NV пояснив, хто буде керувати міністерствами, якщо відправити у відставку весь Кабмін.
Коментуючи заяви депутатів від Слуги народу про те, що обезголовлювати уряд під час війни небезпечно, Рейтерович нагадав в ефірі Radio NV, що цього літа Кабінет міністрів вже змінювали.
«Я розумію, що це було переставляння ліжок, за великим рахунком, але формально це було зроблено. Ми звільнили прем'єра, призначили прем'єра, і ніхто від цього сильно не постраждав», — сказав політолог.
Він також заявив, що поставив би цим депутатам двійку, якби приймав у них іспит з публічного управління.
«Вони не знають, я так розумію, азів публічного управління. Взагалі в нас, коли відправляють Кабінет Міністрів у відставку, система продовжує працювати. Тому що всі люди, які працюють в міністерствах, вони працюють. Міністр — це політична фігура. Заступник міністра — політична фігура. А весь апарат залишається. … У нас є державні секретарі, які відповідають за кадрову політику в міністерствах, які обираються за конкурсом, які обираються на певний період часу, які не йдуть в відставку, коли міняють, наприклад, міністра. І вони організовують роботу всього міністерства», — пояснив Рейтерович.
За словами політолога, міністерства «без проблем» продовжить свою роботу без очільників, доки Рада не ухвалить політичне рішення та не обере нових міністрів.
«Тому тут не треба розказувати, що ми обезголовимо країну і ми залишимося без уряду, і це буде якась катастрофа. Ніякої катастрофи не буде. Тим більше, що в нас є дуже багато міністрів, діяльність яких — що є вони, що їх немає офіційно на посадах — великого значення не має. Просто через те, що вони ні на що не впливають і особливо якимись питаннями не займаються. А міністерство функціонує якраз завдяки тому апарату, який там десятиліттями сидить, і він, в принципі, знає, як працювати, як тримати цю ситуацію під контролем. От і все», — підсумував політолог.
17 листопада експрезидент України та лідер фракції Європейська солідарність Петро Порошенко закликав до повної відставки чинного Кабінету міністрів та створення нової коаліції у Верховній Раді.
Операція Мідас — головне
10 листопада детективи НАБУ провели обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча, а також у колишнього міністра енергетики, а нині міністра юстиції України Германа Галущенка і в компанії Енергоатом. Міндіч виїхав з України за кілька годин до цього.
НАБУ заявило, що детективи в рамках операції Мідас задокументували «діяльність високорівневої злочинної організації», яку очолював «відомий у медіа бізнесмен». Зловмисники збудували масштабну корупційну схему впливу на НАЕК Енергоатом і вимагали від контрагентів компанії відкати в сумі 10−15% від вартості контрактів.
П’ятьох фігурантів справи затримали, їх відправили під арешт з можливістю застави. Серед них — колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки компанії Енергоатом Дмитро Басов та працівники «бек-офісу».
12 листопада голова Кабміну Юлія Свириденко внесла на розгляд Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. Питання про їхнє звільнення стоїть першим у порядку денному засідання парламенту, призначеного на 18 листопада.
13 листопада журналіст Олег Новіков повідомив, що за двох фігуранток справи — Лесю Устименко та Людмилу Зоріну — внесли застави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що усі винні мають отримати вироки. Він також увів санкції проти бізнесменів Міндіча та Олександра Цукермана.