"Я виступаю категорично проти ініціатив окремих парламентаріїв, які будь-яким способом хочуть зробити зі штрафів таку велику біду, яка насувається на Україну», - сказав він.

Кремінь додав, що держава повинна мати дієві інструменти покарання «злісних порушників прав громадян».

Він нагадав, що штраф може бути накладений омбудсменом тільки в разі відмови усунути порушення і, якщо воно фіксується повторно протягом року. Тоді можуть скласти протокол, який можна оскаржити в судовому порядку.

"Станом на сьогодні, мною як уповноваженому не накладено жодного штрафа, як і не зафіксовано жодного злісного порушника, який би наполегливо і системно порушував права громадян України. Всі надіслані нами на адресу фізичних або юридичних осіб вимоги про усунення порушень мовного законодавства були виконані», - резюмував мовний омбудсмен.

11 лютого нардепи від Слуги народу зареєстрували два законопроекти, які пропонують скасувати штрафи за порушення закону про функціонування української мови як державної.

З 16 січня в Україні набула чинностіст. 30 Закону про державну мову, і сфера обслуговування повинна була повністю перейти на українську мову. З цього дня всі, хто надає послуги, незалежно від форми власності, зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською. Обслуговувати клієнта іншою мовою можна буде тільки на її прохання.

Закон про мову (Про забезпечення функціонування української мови як державної) Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він зміцнив позиції державної мови в Україні, його назвали історичним рішенням. 16 липня 2019 го закон набув чинності.

16 січня 2020 року набули чинності норми мовного закону про рекламу в ЗМІ. З 16 липня 2020-го українською повинні бути назви аеропортів, станцій, зупинок, технічна документація, документообіг та звітність юросіб. 1 вересня на українську перейшли школи.

Згідно з дослідженням КМІС, 61,7% українців підтримують обслуговування українською мовою, тоді як 34% виступають проти.