НВ вирішив визначити, хто з вітчизняних молодих реформаторів - представників корпоративного сектора і бізнесу, які мали намір змінити економіку країни після Майдану - провів у своїй зоні відповідальності найбільш вражаючі реформи.

Для цього редакція опитала три десятки респондентів - представників бізнес-асоціацій, політологів, економічних журналістів, - попросивши їх назвати імена чиновників і державних топ-менеджерів, які краще за інших впоралися зі справою модернізації підпорядкованих їм сфер. Кожна згадка коштувала один бал, які потім редакцією підсумовувалися.

Претендентів на звання топ-реформаторів цілком очікувано виявилося не так вже й багато, тому в підсумку НВ склав список з п'ятьох осіб.

1. Уляна Супрун, в. о. міністра охорони здоров'я (з липня 2016 року), 17 балів

Міністр, яка розмовляє з характерним акцентом, перевернула сферу охорони здоров'я своєї історичної батьківщини з ніг на голову.

Уляна Супрун впровадила масштабну медичну реформу, ввела інститут сімейних лікарів, змусила гроші ходити за пацієнтом.

Вже 23 млн українців - більше половини населення країни - підписали декларації з сімейними лікарями. Причому 76% з підписантів, за даними опитування соціологічної групи Рейтинг, задоволені своїми докторами.

На сьогодні медреформа виглядає наймасштабнішим (і найуспішнішим) проектом подібного роду в країні. Про її ефект говорить хоча б те, що вона розколола медичний та навколомедичний світ на прихильників Супрун та її супротивників.

А ще в. о. міністра не дала померти введеному її попередником нововведенню - закупівлі державою ліків через міжнародні організації.

На думку Віталія Шабуніна, голови Центру протидії корупції (ЦПК), ця норма, нещодавно подовжена ще на рік, має неймовірний антикорупційний ефект: економія становить до 40%.

2. Валерія Гонтарєва, голова НБУ (з червня 2014 року по березень 2018 го), 11 балів

Подвиг Геракла - розчищення авгієвих стаєнь - в Україні повторила Валерія Гонтарєва.

За оцінкою В'ячеслава Садовничого, головного редактора інформагентства Фінансовий клуб (FinClub), вона прибрала з банківської системи 92 фінустанови, частина з яких фінансувала інтереси їхніх власників або відмивала гроші. І якщо в 2014 рік країна входила зі 180 банками, то на сьогодні їх число скоротилося до 77.

З подачі Гонтаревої НБУ, за словами Садовничого, посилив регулювання. І тим самим закрив схему пилососа, коли Олег Бахматюк, власник VAB Банку, Костянтин Жеваго, власник банку Фінанси і кредит, Ігор Коломойський, який контролював ПриватБанк, а також інші мультимільйонери та мільярдери використовували банки для безоплатного кредитування приватного бізнесу за рахунок вкладників.

А ще Гонтарева відмовилася від фіксованого курсу нацвалюти. Підсумком стало різке падіння гривні в лютому 2015-го, але вже в березні курс вирівнявся на рівні 21,15 грн/$. За наступні чотири роки гривня втратила ще 33%, але тепер впевнено тримається на плаву.

"Хоча населення втратило відчуття стабільності, українські та міжнародні експерти визнають неминучість і позитивність цих реформ", - говорить експерт.

Одним з негативних моментів чистки банківської сфери Садовничий називає той факт, що постраждали не лише власники банків, а й клієнти.

3. Андрій Коболєв, голова НАК Нафтогаз України, 9 балів

Андрій Коболєв перетворив потопаючого в боргах держваного монстра, яким була НАК Нафтогаз України, у найбільшого платника податків країни.

А ще голова держмонополії, як уточнює енергоексперт Андрій Герус, провів диверсифікацію поставок газу з Європи, відкрив імпорт природного газу для різних учасників ринку.

Вперше в плюс НАК вийшла в 2016 році, показавши прибуток в 26,5 млрд грн. При цьому роком раніше її збитки становили 25 млрд, а в 2014-му - взагалі 85 млрд.

Тепер же Нафтогаз стабільно покращує показники. За 11 місяців 2018-го компанія заплатила до держбюджету 121 млрд грн податків і дивідендів, що на 13 млрд грн перевищує її показник за весь 2017-й.

У січні-листопаді 2018 го надходження від структури Коболєва склали близько 18% від загальних доходів держскарбниці - Нафтогаз став №1 за свооєю часткою в справі наповнення бюджету.

А ще компанія вплуталася в судову війну з російським гігантом Газпромом, зумівши не тільки скасувати вигідні виключно росіянам схеми поставок їхнього газу, але й домогтися багатомільярдного штрафу для монополії з РФ.

Однак досвід побудови успішної закритої системи у відкритому світі показав: не все те, що йде на благо Коболєву та Ко, йде у плюс і всій країні. Так, саме через непоступливість Нафтогазу у справі боргів за енергоносії Київ більшу частину 2018 року просидів без теплої води, а в регіонах це питання ледь не призвело до зриву опалювального сезону.

"Хотілося б, щоб менеджмент компанії зміг поглянути на процеси з боку, не перетворюватися на типову монополію, а діяти в інтересах держави та споживачів", - говорить з цього приводу Герус.

4. Макс Нефьодов, заступник міністра економіки, 8 балів

Головне, з чим Макс Нефьодов увійде в історію країни, - впроваджена його командою система держзакупівель ProZorro, яка запрацювала з кінця 2015 року. Андрій Соколовський, член ради директорів Союзу українських підприємців (СУП), говорить, що роль Нефьодова в цьому процесі була дуже великою.

ProZorro стала шоком для всіх тих, хто роками заробляв на тіньових держзакупівлях: тепер всі дані про торги та їхній хід відкриті. Економія коштів держбюджету від подібної прозорості склала близько $1,54 млрд, або 1,4% ВВП на рік.

Тепер через ProZorro держава навіть взялася продавати об'єкти малої приватизації.

Соколовський вважає, що результати могли бути ще кращими - він нарахував понад 25 способів, завдяки яким можна обдурити ProZorro.

"Але претензії не до Нефьодова, а в цілому до державної системи", - говорить представник СУП.

5. Олександр Данилюк, міністр фінансів з квітня 2016 року по червень 2018-го, звільнився через конфлікт з прем'єр-міністром, 6 балів

Ключове досягнення Олександра Данилюка - впровадження автоматичного повернення податку на додану вартість (ПДВ): ця норма запрацювала з весни 2017 року.

Раніше чиновники затягували повернення ПДВ підприємцям-імпортерам, створюючи тим самим відмінне поле для хабарництва та маніпулювання. Корупційне навантаження на бізнес від схем з цим податком становило, за оцінками експертів, близько 10 млрд грн на рік.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, впевнений: автоматичне повернення ПДВ стало справжньою фінансовою революцією.

Поки Данилюк не розсварився з прем'єром Володимиром Гройсманом, що й призвело до відставки міністра, голова Мінфіну планував провести ще одну революцію - створити Службу фінансових розслідувань замість податкової міліції та економічних блоків Нацполіціі і СБУ.

"Але проект Данилюка не реалізований поки, на жаль, через опір президента Петра Порошенка", - говорить Вишлінський.

Читайте повну версію цього матеріалу (і повний список опитаних експертів) у свіжому номері журналу Новое Время - №47 від 20 грудня 2018 року.