При цьому він все ще стверджує, що не вирішив, чи балотуватиметься в мери столиці. НВ наводить головні факти його біографії.

Кандидати в мери Києва — список

Політична кар'єра

Олександр Попов народився 22 листопада 1960 року у Кривому Розі.

Після служби в армії працював майстром дільниці в тресті Кременчукрудбуд та виконробом на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті.

У 1987−1993 роках служив у підрозділах захисту економіки КДБ та СБУ.

Потім близько року працював віце-президентом з маркетингу та економіки фірми Інкомбуд.

У 1994−2007 роках — мер Комсомольська, обирався на цю посаду чотири рази.

У 2000−2006 роках очолював правління Асоціації міст Полтавської області.

У 1998−2000 роках — член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при президенті Леоніді Кучмі.

З 1 березня по 12 травня 2007 року був заступником міністра будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства в уряді Віктора Януковича.

З 12 травня по 18 грудня 2007 року — міністр житлово-комунального господарства в уряді Віктора Януковича.

У 2007−2010 роках — нардеп шостого скликання Верховної Ради від Партії регіонів.

У березні 2010 року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, знову став міністром житлово-комунального господарства — в уряді Миколи Азарова.

17 червня 2010 року був призначений першим заступником голови КМДА Леоніда Черновецького, а 16 листопада 2010 року очолив КМДА замість Черновецького, який таким чином фактично був позбавлений повноважень. До 2014 року Попов керував Києвом, не будучи обраним мером.

25 січня 2014 року Віктор Янукович звільнив Попова з посади голови КМДА і призначив замість нього голову регламентного комітету Ради Володимира Макеєнка.

Після звільнення Попов заявляв, що пішов з політики в бізнес, зокрема, він став співзасновником компанії OFFER UA, яка спеціалізується на експортно-імпортних операціях.

У 2019 безуспішно балотувався в Раду дев’ятого скликання як самовисуванець в одному з одномандатних округів Київської області.

Кримінальна справа за розгін Майдану

Попов є обвинуваченим у справі про розгін активістів Євромайдану в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року.

Цю справу передали в суд ще у лютому 2015 року.

За версією слідства, Попов, діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, начальником головного управління МВС України в Києві Валерієм Коряком та іншими високопоставленими чиновниками, дав вказівку про завезення на Майдан Незалежності в Києві комунальної техніки для встановлення новорічної ялинки.

Коряк, використовуючи цю обставину, віддав наказ про розгін мирного мітингу працівниками полку міліції особливого призначення Беркут, які жорстоко побили мітингувальників.

У грудні 2018 року адвокати Попова просили закрити справу проти нього у зв’язку із закінченням терміну давності.

Що відомо про наміри Попова балотуватися в мери Києва

4 серпня 2020 року рух ЧЕСНО зафіксував першу рекламу Попова в Києві.

Сам Попов в ефірі програми Мокрик по живому заявляв, що його рекламу оплачує громадська організація Кияни за Олександра Попова.

За даними YouControl, цю організацію створили одночасно з появою першої реклами Попова — 4 серпня 2020 року.

Серед засновників Киян за Олександра Попова — Іван Іваницький, який у 2017−2018 роках отримував зарплату як співробітник політичної партії Опозиційний блок в її київському осередку. Іваницький також балотувався в Раду восьмого скликання за списком Опоблоку під номером 111.

Ще одна засновниця цієї організації - Віра Анатоліївна Паламар. У 2012 році жінка з ідентичним іменем була секретарем окружної виборчої комісії від проросійської партії Руська єдність, що існувала у 2008−2014 роках. У квітні 2014 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив її діяльність. Партію Руська єдність очолював Сергій Аксьонов, який став згодом самопроголошеним прем'єр-міністром окупованого Росією Криму.

29 липня у Facebook з’явилася сторінка на підтримку Попова — Кияни за Олександра Попова.

На своїй сторінці у Fcebook Попов активно критикує чинну владу в Києві.

Він також публікує фрагменти ефірів на проросійських телеканалах НАШ та NewsOne зі своєю участю.