Ввечері 25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби (№ 10378), який одразу почали бурхливо обговорювати у мережі.

NV проаналізував урядові пропозиції та виокремив головні нововведення законопроєкту:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років;

• виключення строкової військової служби;

• запровадження базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян від 18 до 25 років;

• встановлення обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;

• залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.

Обов’язки військовозобов'язаних

Законопроєктом уточнюються обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, громадяни зобов’язані реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.

Документ визначає, що у період проведення мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з нього, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою представника ТЦК або поліцейського.

Читайте також:

Загальна мобілізація. Кого призвуть з 2024 року, які правила і порядок мобілізації та чи будуть зміни з 1 січня

Також встановлено, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або особисто у ТЦК за місцем свого перебування або знаходження.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності закону уточнити адресу проживання, номер контактного телефону, електронну пошту та інші військово-облікові дані:

• у разі перебування в Україні - прибувши самостійно до ТЦК або до центру надання адміністративних послуг;

• у разі перебування за кордоном — шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку;

• незалежно від місця перебування — в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста.

Положення законопроєкту торкнуться й внутрішньо переміщених осіб. Так, під час мобілізації чи воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які покинули своє місце проживання, зобов’язані в 7-денний строк з дати взяття на облік ВПО стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування.

Повістки на електронну пошту

У разі отримання повістки людина має з’явитися у зазначене у ній місце та строк.

Повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути вручена громадянину особисто:

• в приміщенні ТЦК представниками центру;

• за місцем проживання (перебування) представниками ТЦК або поліцейськими;

• за місцем роботи представниками ТЦК, роботодавцем або поліцейськими;

• в громадських місцях представниками ТЦК або поліцейськими.

Причому повістка може бути надіслана через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста або на електронну пошту.

Право на відстрочку

Відповідно до законопроєкту, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, мають:

• заброньовані,

• люди з інвалідністю І чи ІІ групи,

• люди, які мають дружину (чоловіка) або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи,

• опікуни особи з інвалідністю І чи ІІ групи,

• жінки та чоловіки, у яких троє і більше дітей віком до 18 років,

• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років,

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу,

• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, (при необхідності — до 6),

• вагітні жінки,

• чинні народні депутати та депутати Верховної Ради АР Крим.

Читайте також:

План дій на 2024-й. Якою має бути стратегія України, аби не лише встояти, але й зламати хід війни на свою користь, — аналіз NV

Окрім того, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю.

Не підлягають призову також військовозобов'язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Їх можуть призвати лише за згодою. У такому разі після звільнення з полону військовим має надаватися додаткова відпустка тривалістю 90 днів без поділу на частини.

При цьому на військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, що засуджені до відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України та ще низки злочинів.

Скасування строкової служби

Законопроєктом пропонується виключити строкову військову службу як вид військової служби. Водночас військові, які проходили строкову військову службу, мають звільнитися з військової служби у запас не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності закону. Такі люди після звільнення не підлягають призову на військову службу протягом 6 місяців та можуть бути призвані за їх згодою.

Звільнення зі служби

Під час воєнного стану служба за контрактом для осіб від 18 до 25 років має складати 1 рік.

Для військовозобов'язаних, які проходили безперервну військову службу під час дії воєнного стану протягом 36 місяців та були звільненні у запас та які приймаються на військову службу за контрактом, строк військової служби встановлюється 6 місяців. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Законопроєкт також визначає підстави для звільнення зі служби для військових за призовом. Серед них:

• у зв’язку із звільненням з полону (якщо військові не висловили бажання продовжувати військову службу);

• у зв’язку з обранням народним депутатом, депутатом ВР Криму;

• у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військові не висловили бажання продовжувати військову службу) — у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

При цьому мобілізовані звільняються зі служби, зокрема у таких випадках:

• за станом здоров’я:

• на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;

• за наявності інвалідності І чи ІІ групи (якщо військові не висловили бажання продовжувати військову службу);

• у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

• через сімейні обставини;

• у зв’язку із проведенням організаційних заходів у розвідувальних органах України;

• у зв’язку із звільненням з полону;

• у зв’язку із скороченням штатів;

• у зв’язку з обранням нардепом чи депутатом ВР Криму;

• у зв’язку з закінченням строку служби — у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців.

Громадяни України, яких раніше було визнано обмежено придатними, підлягають повторному медичному обстеженню протягом 6 місяців з дня набрання чинності закону.

Обмеження для ухилянтів

Законопроєкт також встановлює тимчасові обмеження для військовозобов'язаних та резервісти, які не виконали свої обов’язки:

• заборона виїзду за кордон;

• заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;

• обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;

• обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;

• відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;

• призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Такі тимчасові заходи припинятимуться за повідомленням керівника ТЦК щодо виключення військовозобов'язаного або резервіста з Єдиного реєстру боржників.

Права чоловіків за кордоном

Законопроєкт пропонує встановити, що під час воєнного стану консульські дії у закордонних дипломатичних установах України щодо чоловіків від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов'язаними або резервістами, мають здійснюватися за умови наявності у них військово-облікових документів.

Передбачені й винятки:

• оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;

• вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;

• вчинення нотаріальних дій з питань оформлення спадщини;

• вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном;

• загроза життю та здоров’ю громадянина.

Базова загальновійськова підготовка

Уряд пропонує також встановити положення про базову загальновійськову підготовку. Така підготовка має проводитись задля здобуття українцями військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Загальновійськова підготовка має проводитись у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних частинах (центрах) ЗСУ чи інших військових формувань, а також у закладах фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності.

Для проведення базової загальновійськової підготовки мають залучатися громадські організації та об'єднання, у тому числі ветеранські.

Така підготовка має включатися до навчальних планів як окрема навчальна дисципліна. Громадяни України, які пройшли базову загальновійськову підготовку, мають братися на військовий облік.

Звільнятися від проходження базової військової служби можуть призовники, які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров’я непридатні до військової служби.

Бронювання

Законопроєкт також уточнює положення щодо бронювання громадян. Зокрема, бронь можуть отримати військовозобов'язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах на посадах:

• державної служби категорії А — всі військовозобов'язані;

• державної служби категорії Б, В — до 50% кількості військовозобов'язаних;

2) в органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

Повноваження виконавчих органів

Кабмін пропонує розширити повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері оборони. Вони матимуть:

• забезпечувати організацію призову громадян на військову службу, направляти для проходження базової військової служби, підготовки молоді до військової служби;

• забезпечувати ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечувати бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;

• здійснювати своєчасне оповіщення і забезпечувати прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, техніки на збірні пункти та у військові частини;

• забезпечення планування та проведення мобілізаційної підготовки, заходів мобілізації та демобілізації на території відповідних населених пунктів.

Законопроєкт також встановлює й додаткові повноваження для поліцейських: вони можуть брати участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК, а також здійснювати адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення.

У разі, якщо нардепи підтримають законопроєкт у двох читаннях, він набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування.