Ці заходи затверджено відповідно до вже ухвалених раніше законів — окремо від резонансного законопроєкту про мобілізацію, яки досі готують до другого читання у Верховній Раді.

NV нагадує, що важливо знати про деталі мобілізаційних нововведень, які Зеленський підписав 2 квітня.

Зниження призовного віку з 27 до 25 років

З усіх нововведень, які набувають чинності, цей закон найдовше чекав підпису Володимира Зеленського — майже рік. Відповідний законопроєкт уряд запропонував ще в травні минулого року, а Верховна Рада ухвалила закон 30 травня 2023. Однак він не міг набути чинності без підпису президента України, хоча у Генштабі ЗСУ наголошували на важливості такого кроку.

Зокрема агентство Bloomberg ще восени 2023 року писало, що затримка із цим законом «турбувала військових», за оцінками яких документ потенційно дасть змогу залучити до лав ЗСУ 140 тисяч людей додатково.

Закон передбачає, що верхня межа призовного віку в Україні знижується з 27 до 25 років. Відповідна зміна вноситься у текст закону Про військовий обов’язок і військову службу від 2006 року. Нововведення набирає чинності 3 квітня — наступного дня після опублікування закону за підписом президента.

Читайте також:

«Командири говорили і про 23-річних». Омолодження ЗСУ — необхідність, Росія намагатиметься зірвати процес мобілізації в Україні — Мусієнко

Зниження призовного віку означає, що відтепер загальній мобілізації в Україні, яка триває з 24 лютого 2022 року, підлягатимуть і чоловіки віком від 25 років (а не від 27, як було раніше). У пояснювальній записці до цього закону наголошувалося саме на тому, що збереження 27-річної планки призовного віку під час війни є недоцільним, оскільки значну частину придатних до військової служби громадян (зокрема віком від 25 до 27 років) було неможливо залучити до війська в період мобілізації.

Водночас призов на строкову військову службу в Україні залишається скасованим на період воєнного стану: цю норму раніше також затвердила Верховна Рада. Тобто чоловіки віком до 25 років, які мали б бути призвані до війська як строковики, залишаться поза мобілізаційними процесам — якщо вони не висловлюють добровільного бажання служити.

Демобілізація строковиків, які були призвані на момент вторгнення Росії в лютому 2022 року і через це не змогли завершити службу вчасно, розпочалася з 2 квітня 2024 року і триватиме до кінця травня.

Читайте також:

«Суттєвий перелом». ISW про значущість ударів по Татарстану та важливість зниження призовного віку в Україні

В Інституті вивчення війни 2 квітня нагадали, що зниження призовного віку під час мобілізації є одним із багатьох заходів, до яких вдається Україна в рамках поточних зусиль з налагодження більш стійкого процесу поповнення і формування ЗСУ під час війни. Зниження призовного віку, яке дозволить мобілізувати осіб старше 25 років, «сприятиме здатності українських військових відновлювати та поповнювати поточні підрозділи й створювати нові», нагадують в ISW. Водночас Україні буде необхідно озброїти новомобілізованих, а тривалі дебати в США щодо військової допомоги Україні та інші затримки західної допомоги можуть вплинути на швидкість, з якою Україна здатна відновлювати деградовані та створювати нові підрозділи, зауважують аналітики.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, в коментарі Radio NV підтвердив, що «омолодження особового складу — це потреба, про яку говорять військові». «Їм потрібен саме молодший особовий склад, який може ефективніше виконувати завдання. Це був запит і це радили зробити партнери. Тому це важливе рішення, яке продиктоване необхідністю», — зазначив Мусієнко.

Реєстр і електронний кабінет військовозобов'язаних та резервістів, статус УБД онлайн

На це рішення президента парламент очікував понад два місяці. Закон щодо «удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану» був ухвалений ще 16 січня 2024 року.

Загалом цей закон передбачає подальшу цифровізацію військового обліку, серед його найважливіших норм:

• можливість отримати онлайн (за електронною процедурою) статус учасника бойових дій (УБД); особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім'ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України;
• запровадження електронного кабінету для військовозобов'язаних та резервістів: саме через нього вони можуть отримати доступ до даних про себе в електронному реєстрі військовозобов'язаних Оберіг;
• удосконалення такого реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів (зокрема щоб уникнути ситуацій, коли повістки приходять чинним військово службовцям, а також для спрощення оновлення даних в ТЦК, серед іншого онлайн-оновлення інформації замість паперових довідок про актуальний сімейний стан, місце роботи і проживання тощо);
• можливість створення і використання цифрового військово-облікового документу (сертифікату).

У Міноборони цей закон називали «критично важливим для обороноздатності України». «Документ розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу», — пояснювали у відомстві.

Як це працюватиме?

Основна ідея закону полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситися до реєстру Оберіг і до яких матимуть доступ ТЦК, пояснювали ще в січні журналісти ВВС Україна у своєму розборі цього документу.

При цьому згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для внесення у реєстр не потрібна.

Серед персональних даних, які включатимуть у реєстр Оберіг (у разі відсутності певних даних вноситиметься відповідна відмітка);

• ім'я та прізвище, відомості про їх зміну;
• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження) — за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
• відомості про громадянство (зміну громадянства);
• відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;
• відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (а також поновлення дієздатності);
• відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи чи організації, місце роботи, посада, стаж роботи);
• відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (включно з датами та напрямком);
• відомості про освіту та досвід роботи за спеціальністю, а також про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
• відомості про встановлення, чи зміну групи інвалідності, а також про результати медичних оглядів, які проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку;
• дані про притягнення до кримінальної відповідальності після вироку суду;
• номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• відомості про статус ветерана війни;
• дані про володіння іноземними мовами;
• відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
• відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
• реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія) або тракториста-машиніста;
• реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна, а також інші документи про право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом тощо;
• реквізити свідоцтва пілота повітряного судна;
• відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;
• відомості про внутрішньо переміщену особу;
• відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Також у реєстр вноситимуться службові дані призовника, військовозобов'язаного чи резервіста, до яких належать такі відомості:

• про виконання військового обов’язку;
• про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);
• про проходження альтернативної (невійськової) служби;
• про участь у бойових діях (ці відомості будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру для додаткового захисту).

Електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста створюється для того, аби ці люди могли:

• отримати інформацію про своє включення або невключення до реєстру Оберіг,
• перевірити коректність відомостей про себе, внесених до реєстру,
• оновити чи доповнити дані.

Читайте також:

Скільки служити, де чекати повісток і за що каратимуть: розбір головних новацій законопроєкту про мобілізацію

Водночас обов’язок уточнювати свої облікові дані, зокрема і через електронний кабінет призовника, прописана не в цьому законі, а в новому законопроєкті про мобілізацію (№ 10449), який ще перебуває на розгляді Верховної Ради. Так само в ще не прийнятому законопроєкті було запропоновано і норму про те, що повістка про виклик до ТЦК та СП може бути надіслана саме через такий електронний кабінет (що вважатиметься рівнозначним особистому врученню повістки у випадку ухвалення закону зі збереженням такої норми).

Натомість підписаний Зеленським закон про цифровий облік військовозобов'язаних поки не передбачає надсилання повісток через електронні кабінети. 2 квітня це підтвердила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону.

«За законом, який був прийнятий і підписаний, жодного положення, яке б стосувалось електронного направлення повісток, зараз немає», — наголосила вона. Черногоренко пояснила, що зараз електронний кабінет — це лише інструмент, за допомогою якого громадяни зможуть поновити свої дані та побачити, які з них вже є в державному реєстрі Оберіг. Вона додала, що після запуску таких е-кабінетів у військовозобов'язаних буде можливість актуалізувати свої дані, для чого озвучать часові рамки. Після цього ТЦК використовуватимуть відповідні дані у своїй роботі.

Читайте також:

Облік військовозобов'язаних онлайн. Юрист назвав можливі переваги та недоліки нових змін

Раніше Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, у коментарі NV відзначав як позитивні, так і негативні аспекти ухваленого закону. За його словами, найкращим є те, що дані будуть уніфіковані, а призовники, військовозобов'язані та резервісти зможуть побачити всю свою особисту інформацію, яка внесена до системи. Найбільшим питання до закону залишається безпека зібраних персональних даних та відповідальність за їхнє гіпотетичне незаконне використання.

Обмежено придатні до служби: скасування статусу і повторне проходження ВЛК

Це найновіший із законів, підписаних Зеленським 2 квітня у серії документів, що стосуються мобілізації. Закон Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист Верховна Рада прийняла 21 березня 2024 року.

Його найрезонансніша норма — скасування статусу тих, хто вважався «обмежено придатним у воєнний час».

Тепер ті громадяни України, які раніше були визнані «обмежено придатними до військової служби», протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності нового закону мають «пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби». Закон набуває чинності через місяць після опублікування, тобто з 3 травня 2024 року. Отже, пройти ВЛК колишні обмежено придатні мають до 3 лютого 2025 року.

Перелік хвороб і станів, відповідно до яких людину раніше могли визнати обмежено придатною до служби, є дуже специфічним, визначається індивідуально і детально прописаний у Розкладі хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві — це додаток до наказу МОЗ Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Важливо, що в серпні 2023 року Кабмін дещо оновив цей перелік. З пункту 20.4 розділу III загаданого вище Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ було виключено хвороби, які раніше ставили під питання придатність до служби. Відтоді придатними можуть визнати навіть людей з такими хворобами:

• 2-в — клінічно вилікуваний туберкульоз;
  
• 4-в — вірусні гепатити з незначним порушенням функцій;
• 5-в — безсимптомний ВІЛ;
• 13-в — хвороби ендокринної системи з незначними порушеннями функцій;
• 14-в — легкі короткочасні хворобливі прояви розладів психіки;
• 17-в — невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади (фобії, тривожні, обсесивно-компульсивні, адаптаційні, соматоформні та інші невротичні розлади, неврастенія, реакції на важкий стрес) за умови помірно виражених, короткострокових проявів;
• 21-в — повільно прогресуючі хвороби центральної нервової системи;
• 22-в — епізодичні та пароксизмальні розлади.
  

Інші важливі норми цього закону, що набули чинності:

• Одноразова відпустка для військовослужбовців під час народження дитини зі збереженням грошового забезпечення.
  
• Компенсація за невикористані дні відпустки для строковиків.
• Запобігання дискримінації за гендерною ознакою.
• Можливість звільнення від службових обов’язків військовослужбовців-жінок на період хвороби дитини віком до 14 років. Норма також застосовується до військових-чоловіків, якщо вони виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування в лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей). Такі військовослужбовці звільняються від виконання службових обов’язків на період, протягом якого дитина потребує догляду згідно з медичним висновком про тимчасову непрацездатність, але не більше ніж 14 календарних днів. Якщо ж дитина потребує стаціонарного лікування, військовослужбовці звільняються від виконання службових обов’язків із збереженням грошового забезпечення на весь період догляду за хворою дитиною.
• Уточнення розміру одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі або смерті військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби: не менше ніж 15 млн грн.
  
• Недопущення залучення до капеланської діяльності осіб, що належать до церкви з керівним центром у ворожих до нашої держави країнах.
• Можливість тривалого лікування військовослужбовців, зокрема і за кордоном, зі збереженням грошового та матеріального забезпечення — до 12 місяців (йдеться про безперервне перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення — контузії, травми або каліцтва). При цьому огляд ВЛК для вирішення питання про необхідність тривалого лікування проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування.