«Йдуть і лояльні». Наступний Татаров? Чому реконструкція уряду викликала ажіотаж і чи вчасно її проводить Зеленський — інтерв'ю з Фесенком
Політолог Володимир Фесенко в інтерв'ю Radio NV пояснює, навіщо Офіс президента (ОП) проводить великі кадрові ротації і чому саме зараз.
— Що означає сезон відставок в уряді? Владі потрібно перезавантаження саме зараз?
— Ні, це запланована кадрова реконструкція уряду і вищих органів влади, включно з ОП, яка була анонсована президентом [Володимиром] Зеленським ще в лютому. Це легко перевірити. Коли змінювали головкома ЗСУ, Зеленський анонсував структурні зміни в Кабміні і кадрові зміни як у КМУ, так і в ОП, Але їх декілька разів відкладали.
Навесні планувалося скорочення кількості міністерств, ішлося про структурні зміни в уряді, і паралельно кадрові зміни. Я точно не знаю, та припускаю: коли порахували та оцінили ситуацію — це і суттєві організаційні зміни, додаткові фінанси, реорганізація великої кількості міністерств і відомств могли негативно вплинути на управлінську роботу в окремих відомствах і окремі напрями державної політики — вирішили відкласти ці рішення або відмовитись від них, бо не було готовності і в умовах війни були певні ризики.
Десь у травні-червні почали з’являтися чутки про заміну прем'єра [Дениса Шмигаля], що автоматично означало відставку всього уряду. Тоді це активно обговорювалося, однак одразу стала очевидною головна перешкода: закон про воєнний стан забороняє відставку уряду загалом. Тому, мабуть, [відставка не відбулася] із цієї причини, хоча, думаю, не тільки з цієї. Зокрема було розуміння, що змінювати весь склад уряду складніше і більше ризиків при затвердженні парламентом, ніж при зміні окремих міністрів.
І тому врешті вирішили реалізувати більш компромісний, оптимальний сценарій — провести не заміну уряду, а його масштабну реконструкцію. Йдеться про заміну приблизно половини міністрів і певні структурні зміни у КМУ все ж відбудуться.
За попередньою інформацією, буде ліквідовано Мінреінтеграції, бо його функціонал вичерпаний. Міністерство створювалося 2014 року для роботи з окупованими територіями, особливо для реінтеграції окупованої частини Донбасу в рамках Мінських домовленостей. Зараз Мінські домовленості поховані. І ще у 2022, особливо у 2023 році стало очевидним, що реальний функціонал Мінреінтеграції не відповідає нинішній ситуації, тому з Міністерством треба було щось робити, просто відкладали це рішення.
Розділяють Мінвідновлення — як і раніше, буде окремо Мінрегіональної політики, яке займатиметься і окупованими територіями. Найімовірніше, як мінімум частина апарату Мінреінтеграції перейде до Мінрегіонполітики, і буде знову окреме Мінінфраструктури. От зміни.
І нагадаю, в уряді було п’ять вільних вакансій. Деякі, як Мінкульт, ще з літа минулого року. Тому так чи інакше треба було це робити.
Чому саме зараз, хоча рішення було заплановане ще на початку року? А тому, що і навесні, і влітку увага президента була сконцентрована на оборонних питаннях, особливо був дуже насичений зовнішньополітичний графік — це саміт миру та його підготовка, питання євроінтеграції (початок переговорів), підготовка до саміту НАТО. І тому постійно ці кадрові питання відкладались, у президента не доходили руки. І керівник ОП був зайнятий самітом миру, самітом НАТО.
Коли вікно можливостей з’явилося, так розумію, в серпні… До слова, я прогнозував, що в серпні займуться кадровими питаннями. Зараз ці питання вирішили політично і запущена процедура звільнення окремих міністрів.
Думаю, завтра, найімовірніше, ми побачимо, хто буде новими міністрами. Можливо, деякі кандидатури будуть відомі вже сьогодні, якщо буде обговорення на фракції Слуги народу. Це запланований крок, запланована кадрова реконструкція уряду.
— Не можу не відреагувати: «хороше» вікно можливостей, іронізую, бо триває курська операція ЗСУ, гарячі бої на покровському напрямку, страшні удари росіян по Україні, які знищують енергосистему нашої держави… Хіба є вікно для таких можливостей під час війни?