«Воювати мають всі, інакше — загинемо». Інтерв'ю з Костенком — про чутки щодо зміни Сирського, виступ Залужного в Лондоні і переговори з РФ
Народний депутат (фракція Голос), секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в інтерв'ю Radio NV — про розрив між військовими та українцями в тилу, чутки про зміну головнокомандувача Олександра Сирського і потенційні переговори з Росією.
— Побачив думку Максима Жоріна, заступника командира 3-ї штурмової бригади, який пише про те, що його особисто починає трохи лякати те, що суспільство, тобто українці, стали досить спокійно сприймати втрату населених пунктів. Він пише, що це не в останню чергу через ракурс медійного висвітлення. «Якщо ще рік тому втрату навіть найменшого населеного пункту сприймали, як проблему, на якій потрібно сфокусувати увагу, то сьогодні це якось дуже все буденно. Ну втратили військові десь на Сході якесь село, військові і повернуть». Чи у вас також є враження, що ми стали по-іншому ставитися до того, як росіяни окуповують населені пункти на сході?
— Це суб'єктивна точка зору, скажімо так. Мабуть, він спостерігав за цим. Я б сказав, що ми загалом маємо дивитися — не тільки на населені пункти. Можливо він і мав це на увазі, що в нас загалом якось спокійніше почали ставитися до ведення бойових дій.
Таке враження в мене особисто, що ведення бойових дій загалом зараз виглядає як справа тих, хто веде ці бойові дії, а не всієї країни.
І якщо ми раніше говорили (а зараз так і є), що ми ведемо вітчизняну війну всього українського народу, це має виглядати так.
Чи потрібно нам емоційно говорити про втрату населених пунктів? Думаю, ми маємо все робити тут, всередині, щоб ми не втрачали ці населені пункти. А повертати їх, звичайно, доведеться військовим безпосередньо, а цивільним — тим, хто залучений до допомоги, до роботи ВПК в енергетичних, економічних, інших комплексах — доведеться допомагати. Тільки так ми зможемо цю війну виграти.
— Ми, дійсно, можемо побачити величезний розрив між тим, що відбувається в тилу, і тим, що відбувається на фронті, так? Тобто на фронті кожного дня отримують поранення чи гинуть наші захисники, знаходяться там в неможливих умовах. І одночасно з цим, тил живе доволі звичайним життям. Хтось скаже, що в нас же ж відключення світла. Окей, але це все одно те саме життя, жодним чином не пов’язане з фронтом. Чи ви розумієте, а як пов’язати ці дві речі? Як зробити так, щоб не було того відчуття у військових, коли в них є дуже короткі відпустки, що вони потрапляють в країну, де війни немає і війна майже нікого не цікавить?
— Це насамперед справа держави, політичного керівництва — робити так і об'єднувати [суспільство] за допомогою, зокрема, інформаційної політики.
Проблема в тому, що багато цивільних у середині 2023 року, коли ми всі говорили про контрнаступ, чекали, що війна ось-ось закінчиться нашою перемогою, контрнаступ буде вдалим, що контрнаступ дорівнює перемозі, то всі думали, що ось воно закінчиться. Потім вже всі зрозуміли, що на війні бувають невдалі контрнаступи. Хоча ми, військові, про це говорили, щоб очікування такими великими не були.
Зараз потрібно згуртовувати суспільство. І тільки згуртоване суспільство — це запорука того, що ворог не буде нарощувати свої сили, коли він буде бачити, що суспільство може відмобілізуватися, згуртуватися, і суспільство може дати відсіч не тільки однією сотою частиною своїх воїнів, а всі разом, згуртовано працюючи на один напрям.
Поки ми цього не показали Російській Федерації, Російська Федерація нарощує свої війська і намагається на нас тиснути дедалі більше.
[Колишній головнокомандувач ЗСУ, а тепер посол у Великій Британії Валерій] Залужний, до речі, гарно написав, що ворог використовує автократію і слабкість демократії. Ми зараз показуємо цю слабкість демократії в сенсі цієї згуртованості, що кожен висловлює свою думку і бачення війни: «Я вважаю, я не маю мобілізуватися. Я вважаю, мені не мають підвищувати податки». Хтось каже, що не має йти в цей бій або йому не мають обмежувати якісь права виїзду.
І нам, звичайно, потрібно передивлятися [правила] — не в плані демократії, звичайно. Ми демократична країна і в цьому наша сила. Але в питанні того, як, не згубивши демократію, протистояти РФ. Тому що РФ, ми бачимо, що ресурсніша, і вона зараз використовує всі наші слабкості, які є, для того, щоб просуватися нашою територією.
— Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський дав британському виданню The Guardian інтерв'ю. Воно вийшло з назвою «Я знаю, що ми переможемо — і як», — український генерал про те, яким чином змінити ситуацію щодо Росії. Виглядає це достатньо оптимістично, що головком ЗСУ знає, що треба робити. Одночасно з’являється коментар від славнозвісної народної депутатки Мар’яни Безуглої, заступниці голови оборонного комітету. Вона, звичайно, пише про те, що це «маніпуляції брехливого старовіра». Як ви сприйняли це інтерв'ю, що ви там побачили?
