Звідки в Україні запит «за що ми воюємо?»: соціолог прокоментував зростання недовіри українців до держави
Керівник соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв'ю NV прокоментував зростання недовіри українців до держави, зазначивши, що воно навряд чи пов’язане з російськими впливами.
«Запит „за що ми воюємо?“ як розчарування громадянина в державі, де продовжується корупція, а сама держава не змінюється на краще навіть в умовах виживання, він з’явився. Це навряд чи російські впливи, хоча це може грати Росії на користь, однак це наші відносини між самими собою та між громадянином та державою», — заявив Антипович в інтерв'ю NV.
Соціолог додав, що в українців, хоча й не в усіх, є розуміння екзистенційності війни, того, що вона йде за виживання українського народу.
«Позитивний образ держави знизився і, я підозрюю, повернувся до стану довоєнного періоду, коли все погано, держава не виконує своїх зобов’язань і треба, напевно, владу змінювати. Вже такі роздуми є», — сказав також Антипович.
Він пояснив, що головною претензією українців до влади є корупція, зазначивши, що вона впливає не лише на економічний добробут, а й на війну.
«Тому питання корупції не просто стало номером один, воно повернулося на цю першу позицію. В умовах війни тема корупції - це вже тема мародерства, вона сильно дратує українців», — наголосив соціолог.
Також Антипович сказав, що українці незадоволені «непрофесоналізмом конкретних виконавців».
«У нас є президент, яким задоволені. Але є Кабінет міністрів, яким не задоволені. Є прем'єр-міністр, яким не задоволені. Є Верховна Рада, якій люди не довіряють. Роль парламенту досить велика в Україні, і всі це в глибині душі пам’ятають, оглядаючись на Майдани, але українець традиційно парламенту не довіряє. Ну і скандалів в парламенті достатньо, щоб підтверджувати цю недовіру. Тому підтримка перевиборів парламенту вже достатньо велика», — розповів соціолог.
Ставлення українців до політиків та війни
У листопаді в аналітичній доповіді Центру Разумкова повідомлялося, що серед українців погіршилося ставлення до політичних партій як складової демократичної системи. Відповідне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова в період з 6 по 12 червня 2024 року. Лише 61% опитаних заявили, що політичні партії потрібні для нормального розвитку України як держави, тоді як у жовтні-листопаді 2020 року такий показник був помітно більшим — 75%. Соціологи пояснювали, що це пов’язано з низьким рівнем довіри громадян до політичних партій — їм не довіряють 77,5% опитаних (довіряють лише 12%).
На початку листопада повідомлялося, що вперше між лютим і жовтнем 2024 року соціологи зафіксували серед українців зниження частки тих, хто готовий нести тягар війни стільки, скільки буде потрібно — з 73% до 63%.
У жовтні Центр Разумкова повідомляв, що, за даними його опитування, проведеного 20−26 вересня, серед політиків, посадовців, громадських діячів найчастіше респонденти висловлювали довіру до президента України Володимира Зеленського (51%). У червні довіру до Зеленського висловлювали 54% українців.
Частіше висловлювали довіру, аніж недовіру, до голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма (46% і 34%), очільника СБУ Василя Малюка (36% і 27%), до віцепрем'єра з інновацій Михайла Федорова (31% і 24,5%).
Серед діячів, яким українці не довіряють:
- Юрій Бойко (79%);
- Юлія Тимошенко (79%);
- Мар’яна Безугла (64%);
- Андрій Єрмак (62%) та інші.
Більше не довіряють, ніж довіряють українці Віталію Кличку (не довіряють 47%, довіряють 39%); Сергію Притулі (46% і 42%), Рустему Умєрову (41% і 29%), Михайлу Подоляку (40% і 35%), Данилу Гетманцеву (39% і 16%), Оксену Лісовому (26% і 14%).
Верховній Раді України не довіряють 78,5% опитаних українців, чиновникам — 77%, політичним партіям — 73,5%, уряду — 72,5%, судовій системі — 70%, прокуратурі — 63%.
