- Жінко, в першу чергу ви маєте визначитися, в Україні чи у Росії ви живете, - вбрана у сіре пальто жінка років 50 на вигляд звертається до своєї співрозмовниці гарною українською.

Вони стоять у парку навпроти КНУ ім Тараса Шевченка в центрі Києва. Одна тримає у руках довгу дерев'яну палицю з намотаною на кінці ганчіркою - смолоскип. Поряд, навпроти червоного корпусу університету формується колона з чоловіків та жінок, які теж тримають в руках такі ж смолоскипи.

1 січня, в перший день нового року, смолоскипною ходою традиційно відзначають День народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери. Цьогоріч святкують одразу дві круглі дати: 110 років Бандері та 90 - створення ОУН-УПА.

Попри те, що у Бандери - справжній ювілей, із самого ранку топ-новиною для українців було не це, а заява коміка Володимира Зеленського про рішення все ж таки балотуватися в президенти. Це жваво обговорювали у соціальних мережах, зокрема, й на сторінках націоналістичних угрупувань.

Нагадати про День народження Бандери вирішили одразу двома маршами. Перший вирушив від Оперного театру ще годину тому, о 17:00. Його учасники - представники Національного корпусу та Національних дружин - йшли у червоних новорічних шапках. Колоною керували люди, перевдягнені у сніговиків.

Вони відокремилися від смолоскипної ходи через розбіжності в політичних поглядах. Восени 2018-го ВО Свобода висунула кандидатом у президенти заступника голови об'єднання Руслана Кошулинського. Його як єдиного кандидата від націоналістичного руху підтримала низка організацій, як-от Правий Сектор, ОУН, С14. Проте згодом у Нацкорпусі заявили, що це рішення насправді не було одностайним, та висунули свого кандидата - екс-командира полку Азов, нардепа Андрія Білецького.

Другий марш - власне саму смолоскипну ходу - запланували на 18:00, проте початок трохи затримується. На перехрестях та біля доріг чергують поліцейські, деякі - з собаками. На виході з парку припарковане авто вибухотехнічної служби. В парку на тротуарі вздовж вулиці Володимирської розставлені стенди з інформацією про націоналістичний рух в України.

- Слава Україні, слава нації! - нарешті командує у гучномовець чоловічий голос. Наступна команда - запалити смолоскипи. Відчувається запах диму. Чутно барабанний бій. Хода починає рух.

На марші - кілька сотень людей. Колона розділена на дві частини. Перша йде під прапорами: Права Молодь та Правий Сектор, ВО Свобода, Конгрес українських націоналістів, С14, прості червоно-чорні прапори. Другу частину колони відкриває великий чорний автомобіль, з якого лунає музика, далі - організатори з гучномовцями. За ними несуть довгу червону розтяжку з зображенням Степана Бандери.

В колоні крокують люди різного віку: молодь, пенсіонери та пенсіонерки, дехто прийшов цілими родинами. Чимало дітей - вони тримають смолоскипи так само як і дорослі.

- Вогники - це символічне послання, знак міцності тої ідеї, яку дав нам Бандера, - каже голос у гучномовець. В натовпі миготять бенгальські вогні. Дехто запалює кольорові фаєри - зелені та червоні.

Марш повертає на бульвар Тараса Шевченка та повільно спускається на Бессарабську площу.

- Слава українській нації! Геть Російській Федерації! - скандують учасники ходи.

Вздовж вулиці - купа людей. Дехто спостерігає мовчки, інші фотографують на смартфони та знімають відео. З одного із барів надвір вибігли й офіціантки, і відвідувачі. Трохи далі продавчиня з кіоску в одному светрі, без верхнього одягу, також вийшла, аби подивитися на марш.

В повітрі пахне смаленим: деякі учасники ходи залишають свої смолоскипи, що догорають, прямо в кучугурах снігу під світлофорами на дорозі.

- Пам'ятай чужинець, тут господар українець! - лунає ще одне гасло - таке ж скандували на Марші УПА в жовтні.

Хтось у натовпі вигукує:

- На Москву ідемо!

Інші сміються. Коли звертають на Хрещатик, починають співати пісню Ой у лузі червона калина - гімн Українських січових стрільців.

Вздовж дороги знову купа глядачів.

- А шо це? - зацікавлено питає жінка у свого супутника. Той відповідає:
- День народження Бандери.
- І всьо?
- Ну, може, якась дата.

Молода дівчина в шубі англійською пояснює двом смаглявим хлопцям-іноземцям щось про визначні віхи української історії. Ті роззявили рота й уважно слухають.

- Amazing! - шепоче кремезний чоловік поряд, поки включає відео на телефоні.

Учасники ходи між собою говорять про вибори, обговорюють національну ідею та буденне життя в Україні: малі пенсії, підвищення цін та подорожчання комунальних послуг.

- Все улицы, б***ь, скоро переименуют на Степана Бандеры, - лунає невдоволений вигук від білявої дівчини на тротуарі поблизу метро Хрещатик. - Где ещё такое увидишь, да?

Колона дістається до Майдану Незалежності. У гучномовець повідомляють, де можна залишити смолоскипи, аби потім їх організовано утилізували. Та дехто все одно кидає свої палиці на узбіччі дороги чи в купі брудного снігу.

Під Стелою по черзі беруть слово лідери націоналістичних об'єднань. Заступник голови міжфракційного об'єднання ВО Свобода Андрій Іллєнко нагадує, що в 2019 році відбудуться вибори президента України.

- Наша основна мета - аби у парламенті була сильна фракція українських націоналістів, - говорить Іллєнко. У нинішньому складі Верховної Ради, після того, як до неї не пройшла Свобода, націоналісти, фактично, є меншістю.

Іллєнко каже, що президентом також має бути націоналіст, а не “олігарх або клоун”. На цих словах сивий дідусь гучно і довго плескає в долоні, проте інші його не підтримують - слухають мовчки й уважно.

Хода завершується гімном України.