— Яка генеральна лінія або настрій, клімат тих публічних заяв щодо можливих переговорів, які зараз з’являються в інформаційному просторі? Який ви висновок з цього робите, до чого йде?

Читайте також:

«Боляче і важко для України». Колишній посол США Гербст розповідає NV про політику Трампа після інавгурації та можливі кроки щодо війни

— Головний висновок, який можна з цього зробити, узагальнивши ті заяви, які лунали, події, які відбуваються: є велика ймовірність наближення цієї фази конфлікту до кульмінації. Це не буде припинення вогню, але [можливий] перехід до переговорного процесу — не прямих переговорів, але консультацій про те, яким чином можна не досягнути миру, але врегулювати це протистояння до стадії, скажімо, зниження інтенсивності.

Тому що наразі всі ініціативи дуже гарні на папері, але принаймні я не бачу пропозицій стосовно практичних [дій], [наприклад], коли говориться про просто припинення вогню, заморожування, чи про те, що можна залучити миротворців на лінії розмежування, вже не кажучи про досягнення дійсно мирної угоди, яка б забезпечила тривалий мир.

— А такий сценарій, наскільки він для України придатний або небезпечний? Тому що ми розуміємо, що в цьому контексті постає питання посилення Росії, їхньої мобілізації й отримання нею «передишки», для того, щоб потім повернутися з більшою силою та інтенсифікувати знову цю війну.

— Заморожування війни без кардинального вирішення причин, які призвели до цього конфлікту, може зіграти на руку Росії, без надання Україні надійних зовнішніх гарантій безпеки. Все це може зіграти на руку РФ, тому що, як ви сказали, Росія отримає «передишку», добре підготується до наступної фази вторгнення.

Парадоксально інше: в російському інформаційному просторі практично йде та ж сама дискусія. Тобто російська сторона абсолютно впевнена, що ця «передишка» (будемо використовувати цей термін, який ви запропонували) лише на користь Україні. Тому що Україна за цей час підготується дуже добре, і тоді Росія буде в менш вигідній позиції.

Тобто з обох сторін є, перше — недовіра, і друге — впевненість, що в разі заморожування конфлікту інша сторона цим скористається.

Читайте також:

Трамп заявив, що «досяг певного прогресу» для закінчення війни РФ проти України

На мій погляд, це дійсно так. І якщо такий сценарій реалізується, то все залежить насамперед від України: чи зможе Україна реалізувати максимально цю можливість припинення бойових дій, наростити настільки свої оборонні спроможності для стримування [ворога], щоб тоді виправдалися побоювання Росії, щоб через якийсь час їм довелося просто відмовитися [від своїх планів].

У сучасному світі приклад Сирії нам в черговий раз показав, що деякі події можуть відбуватись дуже швидко, несподівано, але вони не відбуваються самі собою. Якщо Україна дійсно [піде на заморозку війні]… Це не зовсім, м’яко кажучи, бажаний сценарій для України, але це не є крах, не є катастрофа, якщо докласти максимум зусиль, і скористатися цим на свою користь і не дати скористатися цим противнику.

— Це наше завдання, я маю на увазі щодо цих зусиль, чи все ж таки це історія про розклад сил в геополітичній площині? І тільки від того, хто і яку матиме візію в ключових столицях — у Вашингтоні, у Берліні, у Парижі, зрештою, в Брюсселі - від цього залежатиме те, в який бік схиляться ці терези надалі?

— Все разом, пане Олеже. Насамперед має бути візія, стратегія, як би ми це не називали, в України. А потім ця стратегія чи візія має узгоджуватися з нашими ключовими партнерами.

Тому що наразі ні план перемоги, який був озвучений для зовнішньої аудиторії, ні план стійкості, до речі, який так і не з’явився, вже місяць пройшов після того, як президент [Володимир Зеленський] анонсував його у Верховній Раді, не справили належного враження ні на зовнішню, ні на внутрішню публіку.

Тобто це свідчення того, що наразі в України відсутня така візія, яка могла б об'єднати як українське суспільство, так і наших партнерів навколо цього. І спільний підхід. Тому що є стратегія, під яку деталізується план, а потім завдання — його реалізувати.

— Є історія з залученням миротворців. За словами Зеленського, наразі тривають консультації, в чому сприяє президент Франції Еммануель Макрон. Зеленський говорить про позитив від деяких лідерів. Чи можна говорити, що в цьому питанні Франція є таким локомотивом для нас?

Читайте також:

«Не бачу жодних передумов». У якому випадку ідея з миротворцями в Україні «не злетить» і за яких умов вона буде дієвою — інтерв'ю з Чалим

— Добре, що така дискусія триває, так само як і дискусія про можливість застосування військових контингентів, чи якихось обмежених контингентів, чи, можливо, повноцінних підрозділів на території України, яку ініціював президент Макрон ще в лютому.

Але, на жаль, можу повідомити вам, що на сьогодні практично немає можливості реалізувати ідею з миротворцями, починаючи з того, що для цього потрібен мандат ООН, де Росія володіє правом вето, або ж вольове рішення НАТО і готовність йти на ризики, готовність брати на себе відповідальність.

У цьому випадку це абсолютно унікальна ситуація, тому що противник не лише України, але й західної спільноти, — це все-таки ядерна Росія.

Тому ідеї хороші, добре, що йдуть дискусії, але поки що не бачу можливості практичної реалізації таких ідей.