— Почнім з тієї події, за яку ви отримали звання Героя України. У березні 2022 року ви злітали на оточену Азовсталь у Маріуполі. Туди доправили дуже потрібний вантаж, на зворотному шляху забрали важкопоранених. Це міг бути квиток в один кінець. Пишуть, що вірогідність того, що все складеться нормально, становила менше 1%. І тим не менше ви наважилися, ви туди полетіли. Як це було? Розкажіть кілька деталей.

— Політ виконував я не один, зі мною був ще один екіпаж, плюс мій екіпаж. Це справді було дуже складно і майже нереально. Ми за всіма підручниками не повинні були повернутися і навіть не повинні були туди долетіти. Але вже маємо те, що маємо. Ми це зробили і армійська авіація це зробила не один раз. Мабуть, тому що ми професіонали.

— Це справді тому, що ви професіонали. При тому, що армійську авіацію називають літаючою піхотою, тому що армійська авіація працює безпосередньо для інтересів піхоти. Це і підвіз озброєння, боєприпасів, людей, вогнева підтримка піхоти, евакуація поранених. І це все у вкрай небезпечних умовах, б ворог не сидить просто так. Розкажіть, як це відбувається? Які задачі зараз виконує ваш екіпаж?