«Били, жінок стригли налисо». Журналістку Вікторію Рощину перед загибеллю росіяни етапували в СІЗО у Пермському краї — Слідство.Інфо
За інформацією Слідства.Інфо, українська журналістка Вікторія Рощина померла в російських катівнях 19 вересня 2024 року (Фото: www.facebook.com/victoria.roschina)
Українська журналістка Вікторія Рощина загинула в полоні РФ 19 вересня 2024 року — коли вона перебувала у слідчому ізоляторі № 3 Кизела (Пермський край). Про це йдеться в опублікованих 24 вересня підсумках розслідування проєкту Слідство.Інфо.
Раніше було відомо, що Рощину окупанти незаконно утримували в СІЗО Таганрога. Однак журналістам Слідства.Інфо стало відомо, що за 8 днів до загибелі її перевезли в інший СІЗО — у Пермському краї.
Журналістам завдяки даним із закритих російських баз вдалося отримати інформацію зі свідоцтва про смерть Рощиної, яке було видано Ленінським відділом управління запису актів цивільного стану адміністрації Пермі. Дата смерті, зафіксована в цьому документі, — 19 вересня 2024 року.
Те, що полонена журналістка померла саме цього дня, Слідству.Інфо підтвердили і в Офісі генпрокурора України.
«У цьому місці вона перебувала менше двох тижнів, і саме там сталася її смерть. Саме в СІЗО в місті Кизел. Тіло Вікторії передали в Україну в такому стані, який не дав можливості провести повноцінне судово-медичне дослідження, за результатами якого ми б отримали інформацію щодо причини смерті Вікторії», — сказав високопоставлений співробітник відомства Тарас Семків.
Крім того, журналістам проєкту вдалося поспілкуватися зі звільненим із полону українським військовим на ім'я Данило, який бачив Рощину в Кизелі та був доставлений туди з нею одним потягом.
«Таке було дуже рідко, але бувало, що перетиналися, кількома словами могли перекинутися між собою. Я сидів у крайній камері, і вона просто заглянула у вічко. Я якраз тоді був біля дверей, і ми з нею трохи поговорили. Вона запитала, з якого я підрозділу, скільки в полоні перебуваю. І сказала, що скоро буде обмін. Їй говорили, що її поміняють», — розповів журналістам Данило.
До того Слідство.Інфо ознайомилося зі свідченнями співкамерниці Рощиної з Таганрозького СІЗО. Та розповіла, що Вікторію неодноразово катували — причому на тілі журналістки було багато ножових ран, які вона отримала ще в полоні на тимчасово окупованих Росією територіях.
«Коли були допити, то росіяни використовували електричний струм. Я бачила на її тілі кілька рубців — точно на руці та нозі. У неї була ножова рана, ну, просто свіжий рубець. Між кісткою і ліктем у м’яких тканинах. І рубець був десь сантиметрів три», — заявила співкамерниця.
У вересні 2024 року полонених почали перевозити до Пермського краю. Відстань від Таганрога до СІЗО № 3 становить близько 2500 кілометрів. За словами військового Данила, етапування полонених росіяни організували через те, що Таганрозьке СІЗО почали переобладнувати для утримання російських в’язнів.
Він уточнив, що етапування полонених відбувалося кількома частинами. Загалом дорога тривала три дні — з 9 по 11 вересня. За словами Данила, у поїзді Вікторія виглядала виснаженою і сильно змарнілою, проте ходити вона могла без сторонньої допомоги.
Потім потяги полонених пересадили в автозаки, на яких і доправили до СІЗО № 3 міста Кизел Пермського краю РФ. Звільнені з Кизела українські військові, з якими поспілкувалися розслідувачі, розповіли, що в ізоляторі їм довелося пройти через жорстку так звану «прийомку».
«Годину-дві мене постійно били. Давали хвилину перепочити і знову починали бити. За „приймання“ двічі втрачав свідомість. Жінок стригли налисо, було чутно, як вони плакали», — розповів Данило.
«Усіх дуже сильно били, куди попало. Там могли вдарити і просто якийсь орган відбити», — розповів на правах анонімності ще один український військовий.
Як заявили обидва чоловіки Слідству.Інфо, саме через сильні побиття в Кизелі помер цивільний заручник і міський голова Дніпрорудного (Запорізької області) 63-річний Євген Матвєєв.
«Ти там стоїш на місці. Цілий день у тебе є уявний квадрат, у якому ти стоїш. Тобто переміщатися по камері заборонено, не можна сідати. Розмовляти між собою також заборонено, тому що камера все бачить. Ще можуть відчинити вікна. А це, вибачте, Кизел, там дуже холодно. Тобто там сніг навіть, мені здається, влітку є. Одного разу я запам’ятав, що близько 30 градусів морозу було», — розповів журналістам 22-річний Данило Мурашкін, якого повернули в Україну в липні 2025 року після 3,5 років полону.
Завдяки джерелам проєкту вдалося отримати список співробітників СІЗО № 3 Кизела. Слідство.Інфо перевірило його і з’ясувало, що у вересні 2024 року обов’язки начальника виконував 39-річний Віталій Спірін. З його соцмереж відомо, що він одружений і виховує двох дітей. За 2023 рік у СІЗО Спірін заробив 1,049 млн російських рублів (близько 450 тисяч гривень).
Від 6 листопада 2024 року Спіріна на чолі СІЗО № 3 змінив 40-річний В’ячеслав Перевозкін, який і зараз на цій посаді.
«Очевидно, що в такому місці несвободи, як Кизел, такі дії не можуть відбуватися без відома керівника. Це систематичні прояви жорстокого поводження з українцями в місцях несвободи. Вони точно відбуваються з потурання і за вказівкою керівництва слідчого ізолятора», — заявив Слідство.Інфо Семків.
«Із загиблою Вікторією Рощиною також могли контактувати начальник відділу охорони Євген Трофімов, заступник начальника з кадрової та виховної роботи Костянтин Чекалов і заступник начальника з тилу Олексій Дороднов. Усі співробітники СІЗО в Кизелі, крім Дороднова, і зараз продовжують там працювати», — підсумували представники проєкту.
Загибель журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні
У серпні 2023 року 27-річна журналістка Вікторія Рощина зникла на тимчасово окупованих територіях України. У вересні її сім'я подала заяву про її розшук, у травні 2024 року Росія офіційно підтвердила її перебування на території РФ.
28 серпня 2024 року батько Вікторії звернувся до російських представників із запитом на надання інформації про його доньку. Лист-відповідь було датовано 2 жовтня. У ньому було написано дату смерті журналістки — 19 вересня 2024 року.
Представник ГУР Андрій Юсов повідомив, що Рощина була в списках на обмін, її повернення було вже погоджено.
Російська сторона довго відмовлялася віддавати тіло Рощиної.
У березні 2025 року журналісти з’ясували, що в російському полоні Рощину жорстоко катували. На її тілі були ножові поранення, а вага була меншою за 30 кг.
24 квітня стало відомо, що в Україну в лютому 2025-го повернули тіло журналістки. Його передали з позначкою «невстановлена особа чоловічої статі» і без деяких внутрішніх органів, щоб приховати сліди тортур.
Прощання з українською журналісткою в Києві відбулося 8 серпня.
