Поки їдуть боєприпаси. Україна використовує стратегію «еластичної стрічки» в обороні — AP
Доставка наданих Україні західних боєприпасів вимагає часу, і доки вона триває, українські військові використовують в обороні стратегію «еластичної стрічки», пише AP.
Хоча приплив західних боєприпасів зменшив явний брак артилерійських снарядів у Києва, сили РФ все ще завойовують позиції вздовж лінії фронту і, ймовірно, продовжуватимуть це робити протягом літа, припускають журналісти. На їхню думку, просуванню окупантів сприятиме суха погода та довші дні.
У статті пояснюється, що, поки західні боєприпаси та зброю перевозять на фронт, Київ звернувся до стратегії «еластичної стрічки»: українські воєначачальники, солдати, офіцери на місцях та аналітики говорять, що, поступившись частиною території, Україна отримала можливість воювати на краще захищених позиціях.
За даними AP, «Україні знадобляться тижні, якщо не місяці, щоб поповнити свої вичерпані запаси» боєприпасів.
«Потрібен час, щоб завантажити кораблі, які потім повинні перетнути Атлантику. Але ми вже бачимо (результати). Артилерійська перевага Росії була 7:1 на початку року, але зараз скоротилася до 5:1», — сказав AP перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк.
Він також зазначив, що для нейтралізації російської авіації Україні потрібні щонайменше 130 винищувачів F-16, які, як він очікує, надійдуть пізніше цього року та на початку наступного.
Пресофіцер 110-ї бригади, що воює під Очеретиним, Іван Секач повідомив журналістам, що нові снаряди почали надходити менше місяця тому.
За його словами, нові надходження збільшили запаси підрозділу на 75% порівняно з минулою зимою, коли поставки були настільки низькими, що військові не мали іншого вибору, окрім як відступити, щоб зберегти життя солдатів. Однак, за його словами, отриманих снарядів недостатньо, щоб стримати просування Росії, і часто це не ті великі калібри, які найбільше потрібні.
«Нам потрібно вчетверо більше, щоб діяти без підрахунку кожного снаряда та визначення пріоритетів, у що влучити», — пояснив пресофіцер.
Заступник командира батальйону 47-ї бригади Олександр, який говорив за умови, що, згідно з протоколами його підрозділу, буде використовуватися лише його ім'я, сказав, що бригаді потрібно більше протитанкових і зенітних ракет.
«Ми не можемо взяти всі боєприпаси, які нам дають партнери, одразу — ми їх отримуємо порціями. І зараз ми не можемо накопичити те, що нам потрібно», — сказав Олександр, бригада якого воює на околицях Авдіївки.
«Час працює на користь України, і в цьому доцільність „еластичної стрічки“: ви можете поступитися невеликою частиною території і виграти трохи часу. І тоді до кінця цього року Україна матиме переваги, яких вона ніколи раніше не мала», — сказав Ділан Лі Лерк, аналітик дослідницького центру військової розвідки IHS Jane’s.
Такий підхід відрізняється від дев’ятимісячної битви за Бахмут, де українські війська зазнали великих втрат, марно намагаючись не поступитись, зауважує AP.
Секач пояснив, що гнучкість допомогла українським силам протистояти російському наступу.
«Нам довелося розтягнути наші позиції та логістику також. Зараз ми робимо це набагато розумніше», — сказав він.
У статті згадується, що українські командири скаржаться на щільне глушіння російськими РЕБами сигналу вздовж лінії фронту, що знизило ефективність українських ударних безпілотників, та поганий зв’язок між українськими підрозділами радіоелектронної боротьби та безпілотниками.
«Росіяни точно продовжуватимуть мати незначні успіхи в найближчий час», — заявив Секач.
Командири розповіли AP, що Росія більше атакує українські шляхи постачання, і це має ефект.
«Вони розуміють, що нам надають нову допомогу, і вони посилили свої [безпілотні[ удари, і це впливає на наше матеріально-технічне забезпечення», — сказав Ніндзя, солдат 28-ї бригади в Бахмуті, який говорив під своїм позивним.
За його словами, ці атаки були настільки частими, що водіям доводилося постійно змінювати розклад.
«Потрібно чудово знати дорогу, кожен кратер, щоб водій з нічним баченням міг швидко їхати, заїжджати, розвантажуватись і виїжджати», — сказав він.
Для доставки боєприпасів в інші зони бойових дій можна використовувати звичайні вантажівки, але в районі Часового Яру та Авдіївки потрібна бронетехніка, грамотно прокреслені маршрути та безпілотники для транспортування, зазначається у статті.
«Зараз доставка значно ускладнена, ми змушені використовувати безпілотники. Якщо раніше бронетехніка доставляла боєприпаси два-три рази на день, то зараз вони зазвичай роблять це лише раз на день», — розповів Олександр.
Українські командири також розповіли AP, що Росія стала точніше завдавати ударів у періоди між ротаціями, коли лінії оборони найслабші. Один підрозділ у районі Часового Яру повідомив, що чверть його втрат припадає на транспортування військ на передові позиції та з них, сказано у статті.
За словами командира підрозділу Котики з позивним Тор, який воює у Часовому Яру, маскувати переміщення військ, особливо великі, неможливо через безпілотники росіян.
«Весь день і всю ніч вони літають у небі і спостерігають за нами, неможливо рухатися, щоб не бути побаченим», — сказав він.
Тор також розповів, що його солдатам немає де сховатися, і вони змінюють позиції через постійні російські бомбардування. Часто їм доводиться пробігати пів кілометра чи більше, щоб знайти укриття.
«Коли ти в підвалі, ти в безпеці. У ту хвилину, коли ти з’являєшся на поверхні, ти стаєш легкою мішенню», — сказав він.
