Суди зрідка позбавляють волі за ухиляння. Яким може бути реальне покарання під час мобілізації - пояснює досвідчений юрист
Які бувають повістки, де їх мають видавати та які рішення приймають суди за ухиляння від призиву, — розповідає Ростислав Небельський, юрист Arzinger.
В країні триває третя хвиля мобілізації, заявив нещодавно секретар РНБО Олексій Данілов. «Щоразу доповідають про кількість військових, яких ми запросили до лав ЗСУ для підготовки для захисту нашої країни. Проблем немає, і якщо буде необхідність у додатковій мобілізації, впевнений, що проблем не буде», — запевнив він.
При цьому раніше міністр оборони Олексій Резников уточнював, що більшість чоловіків призивного віку мають бути готовими воювати.
Про нюанси мобілізації та про те, чи можуть потрапити у військо чоловіки без попереднього армійського досвіду, НВ поговорив з Ростиславом Небельським, юристом практики кримінального права юркомпанії Arzinger.
Коли саме і за яких умов настає кримінальна відповідальність за порушення законодавства про військовий обов’язок та військову службу в частині ухиляння від мобілізації?
Кримінальна відповідальність встановлена статтею 336 Кримінального кодексу України і вона сформульована саме як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідальність встановлюється позбавленням волі від 3 до 5 років. Але важливий момент: суди зрідка встановлюють реальне позбавлення волі. Найчастіше це обмежується формулюванням про позбавлення волі, але без реального відбування покарання. Тобто встановлюється строк, протягом якого особа має здійснювати певні обов’язки — з’являтися до відповідного органу, відмічатись, як це називають, повідомляти про зміну місця проживання, наприклад. І після завершення цього встановленого терміну вважається, що особа відбула покарання.
Кримінальна відповідальність за ухилення настає на етапі, коли особі вже вручили повістку про необхідність з’явитися безпосередньо для проходження служби. Тобто зазвичай це коли вже особа пройшла медкомісію, була визнана придатною, а підстав для відстрочки немає, і їй вручили повістку саме на проходження служби.
Якщо це первинна повістка, яка стосуються уточнення облікових даних, то за неявку настає лише адміністративна відповідальність.
Кожен військовозобов'язаний чоловік до 60 років зараз може отримати повістку. Чи існує якась пріоритетність? Чи потраплять останніми у цю чергу ті, хто не має досвіду проходження військової служби?
Повістки, про які йде мова, це повістки про уточнення облікових даних. На наступному етапі, коли вже ці дані уточняються, і коли направляється особа на проходження військово-лікарської комісії, -то вже питання роботи самого органу, який здійснює мобілізаційну діяльність: його завдання визначати, чи у особи є навички. І це вже виходить за межі правового регулювання. Зрозуміло, що за логікою, особи, які не мають ніякого досвіду (і влада про це неодноразово говорила), не можуть бути направлені безпосередньо в зону бойових дій. Але закон це особливо не регулює.
Як правильно діяти громадянам, які отримують повістки поза межами регіону реєстрації місця проживання, десь у дорозі на блокпостах, повертаючись з відрядження?
Тут є технічний момент. У повістці має бути вказано, куди слід з’явитися особі. Якщо в Києві вручили повістку, а особа зареєстрована в іншому регіоні, і там же її особова справа, то в такому разі просто технічно вона не зможе пройти ці процедури в Києві, де немає її документів, зокрема медичних.
Крім того, постає питання повноважень. Тобто чи має повноваження Київський територіальний центр комплектування направляти особу для проходження якихось дій за межами міста.
Ось через такі недоліки орган, який вирішуватиме питання відповідальності особи, може поставити під сумнів юридичну силу такої повістки.
