«Користуються прогалиною». Чому військові йдуть у СЗЧ, чи є «рецепт» боротьби з цим і що з покаранням — розмова з Рахманіним
Народний депутат Сергій Рахманін (Фото: rada.gov.ua)
Народний депутат України з фракції Голос, член Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін розповів в інтерв'ю Radio NV, хто і чому йде в СЗЧ, як потрібно боротися з цим явищем, що треба розуміти про законопроєкт про відповідальність за СЗЧ, проти якого відбувалися протести, а також прокоментував своє ставлення до дозволу виїздити за кордон чоловікам 18−22 років.
— Чи правильно, що Верховна Рада зараз хоче фактично повернути назад велику й жорстку відповідальність за СЗЧ і дезертирство?
— Не зовсім так.
— Поправте.
У нас далеко не всі, хто скоюють самовільне залишення частини, чинять дезертирство. Насправді, за великим рахунком, це один і той самий вид правопорушення, але законодавство тлумачить їх по-різному. СЗЧ — це коли ти просто залишив військову частину, дезертирство — коли ти це зробив з умислом.
У чому різниця і як цей умисел довести, ніхто не знає, але в законодавстві так. Тому у нас навіть за офіційними даними порушено кримінальних проваджень близько 200 тисяч за самовільне залишення частини і 50 тисяч за дезертирство. І для розуміння: далеко не всі, хто скоюють СЗЧ, подаються в розшук, тому що є деякі випадки, коли командири частин з тих чи інших міркувань не подають військовослужбовця в СЗЧ, але це тема для окремої розмови.
Донедавна існувала процедура, вона коригувалася і змінювалася, але якщо щодо особи, яка вчинила СЗЧ, порушується кримінальне провадження, але він повертається в військову частину, розслідування йде своєю чергою. Тобто людина може повернутися в військову частину, людина може бути нагороджена державною нагородою, але вона теоретично, з погляду закону, залишається потенційним злочинцем. І може статися так, що він півтора року прекрасно воює, гарно себе рекомендує, виконує всі свої обов’язки, але йому проходить вердикт, що він є злочинцем.
