Історії сміливих. Як колишній студент-історик першим знищив Термінатора і в окопах робить альманах творчості військових
Серафим Гордієнко з позивним Фалько (Фото: колаж NV)
Серафим Гордієнко вивчав історію, та сам став її частиною, — після нападу росіян був мінометником, потім перетворився на аеророзвідника. Він не лише палить ворожу техніку дронами, а ще й сам пише прозу і збирає творчість бойових побратимів.
Серафим Гордієнко з позивним Фалько, 22 роки, офіцер 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів (14 ОП БпАК), родом з Одеси, приєднався до війська у 2022 році. Починав як мінометник, але зрештою зайнявся БПЛА.
За цей час Фалько та його дрони спалили чимало російської техніки, серед якої були й унікальні зразки, — комплекс РЕБ Красуха 4 та багатоцільова захищена бойова гусенична машина вогневої підтримки (БМПТ) Термінатор.
Саме за знищення останньої, яке сталось взимку 2023 року, Гордієнко разом з побратимами отримав медаль Захиснику Вітчизни. Тоді група українських військових проводила планову розвідку у районі Серебрянського лісництва, що на півночі Луганщини. І виявила БМПТ, який вже довгий час «кошмарив» весь район. «Росіяни використовували його для пропагандистських роликів та вважали одним з символів лісництва», — пригадав у розмові з NV військовий.
Загарбники «припаркували» Термінатор біля однієї зі своїх позицій, не усвідомлюючи, що Фалько з побратимами його вже зафіксували. Але поки Гордієнко наводив на БМПТ вогонь дружньої артилерії, ворог почав обстрілювати коригувальників із танку. Та колишнього студента-історика це не зупинило: Фалько навіть виліз з бліндажа, аби мати кращий зв’язок, та продовжував коригувати вогонь по Термінатору.
Зрештою артилеристам вдалось влучити у гусениці унікальної ворожої машини. «Було дуже красиво, велика детонація», — згадав Фалько.
А ще саме у Серебрянському лісництві Гордієнко разом із своїм побратимом Олександром «Данте» Мєняйловим започаткував проєкт Метаромантика, присвячений творчості військових.
Все почалось взимку 2022−2023 року, коли Фалько та Данте у складі групи морської піхоти, намагаючись пройти до передової лінії траншей для розвідки, потрапили під ворожий обстріл.
«Хлопці побігли в укриття, які були наче в'єтнамські норки: можна лягти, але неможливо випрямитись, — дуже некомфортні. Вони ще були оббиті килимами, що дуже незвично, — пригадав Гордієнко. — Я, як командир групи, лазив поза укриттям, намагався розкласти старлінк, щоб доповісти про це нашому черговому по роті».
Коли обстріл припинився, військовим наказали повертатися на базу. Вони їхали у побитому уламками автомобілі, коли Данте зненацька запропонував Фалько прочитати вірш. «Я кажу: де ти його написав? Він відповідає: в окопах, поки ми перечікували обстріл, — розповів Гордієнко. — Я цей вірш відкрив та зрозумів, що це шедевр. Я зрозумів, що коли він написав це в таких умовах під сильним обстрілом, то його творчість наполовину належала йому, а наполовину — війні як такій».
Так і народилася книга Метаромантика — з поезій Мєнайлова та прози, поетичних описів і рефлексій самого Гордієнка.
Книгу випустили у 2024 році, після чого її автори запустили однойменний проєкт — альманах творчості військових часів повномасштабної війни. Для його промо записали відео запуску бойового безпілотника із написом «Нехай живе поезія зброї».
Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV