«Штучний інтелект потужніший за ядерну зброю». Розмова з керівником Brave1 про розвиток українських дронів
Український ударний безпілотник Hunter Killer-3 з дальністю польоту понад 40 км (Фото: Brave1/Facebook)
Керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк розповів в інтерв'ю Radio NV, як розвиваються дрони зі штучним інтелектом, чому ці технології можуть унеможливити в майбутньому будь-які війни, яким українським озброєнням цікавляться на Заході та які вироби зараз тестуються.
— Багато різноманітних інновацій впроваджуються з допомогою BraveOne. Давайте говорити про технологічне передбачення війни, куди вона рухається, якою вона стане. Наскільки історія з донаведенням, машинним зором, автоматизацією процесів вже розвинулася, Андрію? Тому що це багато на що впливає: на ураження окупантів на передовій, на роботу зенітних дронів у повітрі, коли кажуть, що з автоматичним донаведенням в нас буде більше можливостей і більше потужностей збивати ворожі шахеди, які залітають на нашу територію. То де ми зараз в цьому процесі?
— Взагалі, якщо говорити про штучний інтелект, то зараз дуже важко знайти таку зброю, де його немає. Дуже швидко штучний інтелект зараз інтегрується і використовується, я не побоююсь сказати, майже скрізь. І за ці три роки еволюція застосування штучного інтелекту досягла просто неймовірних темпів.
Якщо на кілька кроків назад подивитись, то як було: один пілот, один FPV — і повністю ручне управління. Далі команди, інженери почали думати, яким чином підвищити ефективність, як зробити так, щоб один пілот міг більш ефективно уражати [ворожі цілі], як може штучний інтелект допомогти пілоту. І з’явилась технологія, наприклад, донаведення. Коли дрон атакує, наприклад, танк, то, якщо говорити технічно, є таке поняття радіогоризонту, і зв’язок дуже часто втрачається. Ми часто на відео уражень бачимо, що картинка починає сипатись — або через місцевість (наприклад, через гору або з-за дерева залітає дрон, або засоби РЕБ починають придушувати зв’язок, і людина не може управляти ефективно цим дроном. Звісно, тут підключається штучний інтелект і використовуються технології, які дозволяють цьому дрону, як в автомобілі на автопілоті, долетіти та уразити.
Це такі перші кроки, які були в застосуванні штучного інтелекту в дронах…
— А ми давно вже це маємо? Це найпростіший виток розвитку штучного інтелекту в воєнних умовах?
— Так, це на рівні автономності. Ми ж думаємо наперед і разом з ринком придумуємо, над чим треба починати працювати зараз, щоб ця технологія з’явилась у наших військах за кілька місяців і після цього активно застосовувалася. І ми застосовуємо такий термін, який називається рівень автономності.