«НРК (наземні роботизовані комплекси — ред.) має (ще ні) взяти на себе наступні функції: логістика, евакуація, вогневе ураження, камікадзе, розвідка. Це все хтось зараз робить на лінії бойового зіткнення. Звісно, було би краще, якби це робили безпілотні системи, а не піхотинець на собі ніс», — заявив Ябчанка в ефірі Radio NV.

Керівник служби роботизованих систем батальйону Вовки да Вінчі розповів, що у Красногорівці роті, командиром якої він був, дуже допомогли НРК.

«Що було у Красногорівці? У тебе як у комроти є все, що є на позиціях. 120 пляшок води — це багато. Коли в тебе на позиції стільки води, то це означає, що хтось привіз багато пакунків. Сусідні роти бігали до нас по воду, бо скільки ти принесеш води на позицію? Точно не три пакунки. А ти там тижнями. І що це дає? По-перше, не так часто треба робити ротацію. Якщо в тебе забезпечена логістика, ти зменшуєш ризик для бійців, яким треба бігати туди-сюди і носити якісь необхідні речі. Чим менше ротацій, тим менша ймовірність, що особовий склад постраждає при пересуванні» — пояснив Ябчанка.

Він підсумував, що НРК потрібні, щоб мінізувати участь у війні людей та небезпеку для них, тому що можливості росіян помітити і знищити українських військових «не менші, ніж у нас».

Раніше заступник командира Третьої штурмової бригади, підполковник ЗСУ Максим Жорін в інтерв'ю Radio NV розповів, що наземні роботизовані комплекси вже рятують життя бійців на передовій.

«Сьогодні бійцю, піхотинцю легше вижити на позиціях, там набагато безпечніше, ніж до неї дійти один раз в один чи інший бік. Тому ми цю історію перекладаємо теж на дрони, на різні платформи», — пояснював він.