В армії РФ могли звільнити командувача ще одного округу після провалів на Донбасі, під Авдіївку кинули найдосвіченіших «вагнерівців» — ISW
Російські окупанти, ймовірно, задіяли в наступі на Авдіївку найдосвідченіших бійців ПВК Вагнера. Тим часом в російській провоєнній спільноті обговорюють чутки про звільнення генерал-полковника Рустама Мурадова, командувача Східного військового округу армії РФ.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни за підсумками 27 березня.
У російській провоєнній спільності ширяться чутки про звільнення з посади командувача Східного військового округу (СВО) армії РФ генерал-полковника Рустама Мурадова, хоча ISW наразі не може підтвердити ці заяви. Аналітики нагадують, що Мурадов прийняв командування Східним військовим округом 6 жовтня 2022 року та протягом останніх п’яти місяців «керував низкою катастрофічних наступальних операцій» на заході Донецької області. Серед російських військових блогерів цю новину обговорюють зі «стриманим цинічним резонансом.» Один з «воєнкорів» заявив, що Мурадов перебуває у «відпустці», що нібито означає фактичну відставку. Деякі «воєнкори» визнали, що Мурадов відповідальний за значні провали російської армії на заході Донецької області, зокрема великі втрати під час штурму Павлівки в жовтні-листопаді 2022 року, а також тривалі та невдалі спроби захопити Вугледар. Незалежний російський розслідувальний проект Важные истории з посиланням на джерела, близькі до російського Генштабу, повідомив, що головною претензією до Мурадова стали звинувачення «в бездарному керівництві та великих втратах», зокрема в боях під Павлівкою і на вугледарському напрямку — у тому числі майже повне знищення татарстанського «добровольчого» батальйону Алга. Один відомий «воєнкор» також стверджує, що військове керівництво РФ розглядає можливість звільнити командувача Західного військового округу генерал-полковника Євгена Нікіфорова, чиї сили діють уздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна на сході України.
ISW не може підтвердити ці дані про звільнення Мурадова та Нікіфорова. Водночас аналітики відзначають, що йдеться про командирів, пов’язаних із зонами операцій, у яких російські сили не змогли досягти значних успіхів або ж зазнали великих втрат. При цьому немає чуток про заміну командувачів іншими військовими округами РФ, центральним і південниим (генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева та генерал-полковника Сергія Кузовлєва відповідно). Водночас 27 березня один з воєнкорів припустив, що екс-командувачу окупаційною армією в Україні генералу Сергію Суровікіну можуть довірити відповідальність за захист від потенційного контрнаступу ЗСУ. Російській «воєнкори» також продовжують дискусії про те, що військова стратегія Суровікіна нібито краща, ніж у начальника Генштабу Росії та нинішнього командувача збройними силами РФ в Україні Валерія Герасимова.
Російське військове керівництво, ймовірно, залучило більш досвідчених бійців ПВК Вагнера (хоча й в обмеженій кількості) до наступу на Авдіївку — ймовірно, для посилення нещодавніх обмежених тактичних успіхів окупантів у цьому районі. 25 березня речник Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олексій Дмитрашківський заявляв, що українська розвідка прогнозує можливу появу «вагнерівців» на авдіївському напрямку. Аналітики ISW також звернули увагу, що 26 березня один з російських користувачів соцмережі ВКонтакте опублікував некролог про загибель бойовика ПВК Вагнера Євгена Малготіна в Авдіївці 20 березня. У некролозі стверджується, що Малготін мав попередній військовий досвід і воював у складі 2-го полку т.зв «Російського добровольчого загону» Армії Республіки Сербської (також відомої як Армія боснійських сербів) у 1992 році. Схоже, Малготін був досвідченим бійцем і, ймовірно, представляє бійців «вищого калібру» у складі «спецназу» ПВК Вагнера.
Попри те, що «вагнерівці» залучили до наступу на Бахмута більшу частину завербованих засуджених найманців, у різних місцях України, ймовірно, вони досі тримають контингент висококваліфікованих бійців, припускає ISW. Російське військове керівництво, можливо, вирішило розгорнути частину цих «вагнерівських» підрозділів в районі Авдіївки протягом останніх тижнів, щоб підтримати виснажених та менш досвідчених бойовиків «ДНР» у їхніх спробах захопити населений пункт. Якщо бойовики ПВКВагнера дійсно воювали в районі Авдіївки останнім часом, їхня участь може частково пояснити обмежені тактичні «успіхи», яких окупантам вдалося досягти в цьому районі за останній тиждень, констатують експерти Інституту вивчення війни.
Російська провоєнна спільнота стримано відреагувала на заяву Володимира Путіна про те, що Росія розгорне тактичну ядерну зброю в Білорусі, припускаючи, що повідомлення Путіна спрямовані на західну, а не на внутрішню російську аудиторію. Чимало російських «воєнкорів» і пропагандистських новинних ресурсів посилили різні моменти з інтерв'ю Путіна 25 березня, які штучно перебільшують можливості російського військово-промислового комплексу в підтримці тривалої війни. Утім, один з «воєнкорів» коректно відзначив, що розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі не покращить військову ситуацію Росії в Україні. Натомість він заявив, що російським силам потрібно підготуватися до майбутнього українського контрнаступу, а також розкритикував поточні проблеми російського військового командування та організації.
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- російські сили досягли незначних завоювань в районі Сватового, війська РФ продовжують атаки вздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна;
- окупанти продовжують атаки в Бахмуті та його околицях і досягли певних завоювань у Бахмуті;
- війська РФ продовжують атаки на лінії Авдіївка — Донецьк;
- схоже що Росія все частіше безсистемно розгортає елементи формувань своєї регулярної армії уздовж усієї лінії фронту, зокрема на півдні України;
- російська влада продовжує формувати нові «добровольчі» батальйони, підпорядковані не регулярній армії, а іррегулярним формуванням окупантів в Україні.
- у Маріуполі українські партизани застосували саморобний вибуховий пристрій, щоб підірвати представника силових структур окупаційної «адміністрації».
Мапи бойових дій: бої в Бахмуті, на Донбасі, в Запорізькій, Харківській, Херсонській областях
