В інтерв'ю Радіо НВ він розповів, що змінилося на донецькому напрямку після того, як ЗСУ відтиснули армію РФ з правобережжя Херсонської області, і чому Росія — держава, яка зникає.

— Що зараз відбувається на Донбасі? Чи є ознаки підготовки якоїсь нової хвилі наступу після підживлення тими, кого перекинули з правобережжя Херсонщини?

— Такі суттєво військові питання краще коментувати вже будуть військові чи воєнні аналітики. Я можу сказати про те, що ми вже бачили на цей час. Там вже досить тривалий час російські війська намагаються наступати на вугледарському і бахмутському напрямках.

Вони б’ються лобовими атаками у Бахмут вже вісім місяців. І ми бачимо, що жодних успіхів вони не досягли. Єдиний результат всіх їхніх потуг тривалих — це знищення міста Бахмут. Тобто вони реально безжально просто нищать це місто, б’ють по пам’ятках архітектури, по житлових будинках, вбивають цивільне населення, якого там залишилося вже небагато, але вони добивають тих, хто залишився.

Їхня мета, як в Маріуполі, — захопити руїни. Не буде життя, не залишиться жодної цивілізації, зате можна буде в ті руїни встромити російський прапорець і показати, які вони «круті».

Оскільки атакують вагнерівці на тому напрямку, їх ніхто не жаліє. Там вже така шалена кількість загиблих, напевно, вже йде на тисячі. Є дуже багато матеріалів, фото і відео з коптерів зокрема, як десятками лежать ці російські вояки, в полі вбиті, їх там ніхто не забирає. І це фактично така тактика Росії в Бахмуті.

Читайте також:

«І ця операція не буде успішною». Що Суровікін пообіцяв Путіну замість Херсона — інтерв'ю з Загороднюком про задуми ворога і можливості ЗСУ

На вугледарському напрямку ситуація трохи інша. Там немає таких великих населених пунктів. Вони дуже довго штурмували село Павлівка, захопили його, повністю знищили майже. І тільки при штурмі цього села загинуло кілька сотень людей. Щодо цього навіть був бунт у російських військових. Недавно військові з Примор’я, з Владивостоку, написали листа губернатору цього Приморського краю зі скаргою на командирів, що командири їх не жаліють, кидають в лобові атаки, де вони масово гинуть. Вони написали, що загинуло триста, потім була інформація про 500 російських військових. Це тільки при штурмі одного села. І вони його захопили, але захопили руїни.

Далі ситуація патова. Тому що Вугледар, де стоять наші військові, вище. Він стоїть на такій висоті, ця Павлівка з нього прострілюється. Тепер майже всі російські військові в Павлівці-то стоять, але їх просто зверху постійно накривають наші війська. Росіяни там продовжують нести величезні втрати. Тобто це така безглузда абсолютно м’ясорубка, сенсу якої, напевно, вже взагалі ніхто не може пояснити навіть в самій Росії.

[Триває] знищення російських громадян, мобілізованих, яких вбивають заради того, що в Путіна є якісь імперські амбіції: він себе уявляє якимось царем Петром І, який повертає російські землі. І заради цих хворобливих фантазій просто кожного дня гинуть сотні росіян.

— Ми бачимо, що не лише росіян. В Україні загинув 23-річний студент із Замбії, який раніше був засуджений у Росії до позбавлення волі. І він опинився на лінії фронту. Як таке там відбувається? Це пригожинська модель?

— Так. Фактично в Росії (про це багато зараз пишуть російські експерти) зникла держава. Російська пропаганда дуже критикувала Україну, за те, що у нас тут створювалися добробати в 2014 році на гроші олігархів, що це такі приватні армії, які не підпорядковані єдиному командуванню. Зараз ситуація змінилася на 180 градусів.

Тобто в Україні все абсолютно централізовано, дисципліновано, жодних приватних армій немає, а в Росії навпаки — з’являються такі олігархи типу [Євгенія] Пригожина, які створюють приватні армії, для яких не писаний жодний закон. Вони набирають невідомо як, за якими правилами, з в’язниць, забирають людей, засуджених зокрема за тяжкі злочини, їх відправляють на фронт в цю м’ясорубку. І зокрема серед них був цей африканський студент, який теж загинув в одній з цих безглуздих лобових атак, які постійно [група] Вагнера намагається здійснювати.

Ми бачимо, що в Росії ці «вагнерівці» самі страчують вже своїх же військових, яких вони вважають зрадниками. Показово знімають на відео, як забивають кувалдою. Жоден російський правоохоронний орган на це не реагує. Фактично це зникнення держави в Росії. Наступає абсолютна смута, коли Росія просто розпадається на такі якісь приватні структури.

Є якийсь умовний [Рамзан] Кадиров зі своїми військовими, який теж на особливому становищі, не підпорядковується загальній вертикалі, є Пригожин. Зараз створюються інші подібні формування. Я думаю, що це для Росії скінчиться насправді дуже погано.

— А що відбувається із донбаськими гауляйтерами і чиновниками окупації? Там якось сприйняли по-особливому новини про долю Стремоусова зокрема?

— Справа в тому, що Стремоусов далеко не перший. Я думаю, що там всі дуже добре це розуміють. У гауляйтерів, які залишилися на Донбасі, давно вже немає ніяких ілюзій.

Ті, хто зараз є гауляйтерами, дуже навчені. Вони, як ми бачимо, не роблять ніколи жодних зайвих заяв, працюють тільки по методичках, тому що добре знають, чим закінчиться ситуація, коли вони починають займатися самодіяльністю. Наприклад, Пасічник: коли він робив останню заяву? Де ви його бачили? Ні, він сидить. Це така сірість, кабінетний хробак, який суто є виконавцем.

Читайте також:

«Об'єктивно: РФ підійшла до фіналу». Путін даватиме задню, тривають закулісні переговори про те, як він відступить — інтерв'ю з Огризком

— Ніби вбили в Кадіївці архімандрита УПЦ МП. Що це може бути?

— У мене немає інсайдерської інформації, але, найімовірніше, це може бути просто кримінал. На ці території, просто уявіть собі, відправляють озброєних злочинців з усієї Росії - людей засуджених за тяжкі злочини, людей, які сиділи по 20 років, за зґвалтування, за розбій, за групові вбивства. Зараз цим людям віддали зброю і наситили ними Донбас.

Здогадайтеся з трьох разів, яким буде результат? Звісно, це буде сплеск криміналу. Для цих людей немає законів, в принципі, їх немає на цій території. У цих людей є зброя, є вседозволеність. А в місцевого населення немає ані шансу кудись поскаржитися і якось відстояти свої права і свою безпеку. І тому ми це бачимо.

До цього з’являлася інформація, що в Маріуполі була серія зґвалтувань і вбивств жінок. І ця інформація тільки по телеграм-каналах проходила, її офіційно не підтверджували, як і про цього священика. Там відбувається, я думаю, зараз дуже багато зла, криміналу, вбивств. Просто, як і на всіх окупованих територіях, ми про це дізнаємося тільки після звільнення. А поки вони окуповані, там певний вакуум.

— Як живе зараз Донецьк? У Росії вже починається інколи навіть паніка в Білгородській і Курській областях, російські телеграм-канали вже їх залякують, що на них підуть ЗСУ. Україні чужих земель не треба, але те, що є точно нашою землею, — Донецьк і Луганськ. І Україна вже здійснила, можна сказати, третю хвилю деокупації. Як там сприймають ці події?

— На цих територіях фактично вся окупаційна адміністрація закостеніла, вона існує там вже багато років. Тому там, можливо, трохи краще в тому плані, що [процеси] більш налагоджені, відпрацьовані, ніж на нещодавно захоплених територіях, де повністю анархія і хаос.

З іншого боку, там зачищено вже все, що могло бути зачищено. Я маю на увазі, з якихось опозиційних рухів, утворень, якихось проукраїнських громадян. Вони абсолютно всі вже затероризовані до такого стану, що не можуть ніяк себе проявити, ні на що впливати.

— А щодо бойових дій, які прийдуть до них?

— По-перше, вони поки що не прийшли, зараз немає предмету обговорень.

Можу сказати про соціальну, економічну ситуацію. Ця ситуація там, звісно, дуже кепська.

Наприклад, ми зараз багато кажемо про те, що немає опалення і води, світла, газу на недавно захоплених територіях, таких, як Маріуполь, Сєвєродонецьк, які були дуже зруйновані. Але і в Донецьку не працює десь третина котелень, немає досі опалення. Хоча в Донецьку не було бойових дій. І це не можна пояснити якимись ураженнями інфраструктури.

Відбувається розвал комунальної сфери, зокрема внаслідок мобілізації, коли вигребли всіх чоловіків, не було кому працювати. У них не вистачає води, щоб заповнити ці системи опалення. Люди через те, що немає [проточної] води, зливають воду з [радіаторів], відповідно, немає тиску [у системі]. Тобто відбувається комунальний колапс, який є наслідком не війни, а цього поганого російського управління.