«Ми не зіб'ємо Shahed власним аналогом». Чому Україні не потрібна копія іранського дрона і як задовольнити потреби ЗСУ у БПЛА
Українським військовим для закриття власних потреб необхідні поставки БПЛА, які держава вироблятиме стабільно та самостійно, а не тільки завдяки силам приватних виробників, пояснив Radio NV Кирило Новіков, експерт з транспорту та авіації, учасник Львівського оборонного кластеру.
На 17 му місяці повномасштабного вторгнення Україна нарешті почала боротьбу за перевагу в надважливій для неї битві безпілотників.
До 24 лютого 2022 року держконцерн Укроборонпром, на якому зав’язані всі питання зброї та боєприпасів, не виробляв жодного безпілотника. Нині ж офіційно відомо лише про одну його розробку: БПЛА, який може летіти на 1 тис. км та нести на собі 75 кг бойової частини. Про завершення роботи над цим проєктом держпідприємство повідомило минулої осені, а в червні 2023‑го відзвітувало про перше успішне застосування. Але про масове виробництво цього дрона в Укроборонпромі нічого не розповіли.
Натомість 21 липня вітчизняне Міноборони відзвітувало, що прийняло на озброєння 28 моделей безпілотників різних типів. І тому «постачання БПЛА українського виробництва для потреб ЗСУ постійно зростає в геометричній прогресії». А ще «у межах закупівель ЗСУ поставлено тисячі БПЛА і дронів».
Чому Україна не може зробити копію власного Shahed?
Ви знаєте, «валити по території Росії» не зупинить рух військ по території України. Тобто тут історія в іншому. Ми можемо, і мало того, скажу вам більше, ми робимо приблизно подібну історію, подібні конструкції безпілотних апаратів <...>, їх зараз багато. Я би не хотів зараз зупинятися на конкретних назвах, тому що, скажу вам, жодна з них не має настільки великого масштабу. От якщо брати той самий Shahed, який ви згадували, або ту Герань, яку в Росії виготовляють вже тривалий час, або ті наміри, які сьогодні ми бачимо, озвучує Росія про крупновузлову зборку тих самих Shahed з деякими своїми комплектуючими.
