«Ми були б малоросійською губернією». 18 років тому розпочалася Помаранчева революція: що вона змінила
18 років тому, 22 листопада 2004 року, в Україні розпочалася Помаранчева революція — кампанія протестів, мітингів і страйків на підтримку Віктора Ющенка після фальсифікації другого туру президентських виборів на користь Віктора Януковича.
Акція почалася 22 листопада 2004 року як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів (цей факт пізніше було доведено в суді).
Восени 2004 року в Україні розпочалася «операція наступник»: президент Леонід Кучма прагнув передати владу перевіреному проросійському кандидату Віктору Януковичу. На перемогу провладного кандидата кинули неймовірні ресурси: російських політологів, підтримку адміністративного ресурсу, мала місце навіть спроба отруєння Віктора Ющенка.
У першому турі виборів президента, який відбувся 31 жовтня 2004 року, ЦВК визнала перемогу за Віктором Ющенком, хоча й з мінімальним відривом (39,90%) від Віктора Януковича (39,26%).
Другий тур виборів пройшов 21 листопада 2004 року, а о другій годині ночі 22 листопада Центральна виборча комісія України повідомила, що за результатами підрахунку 30% бюлетенів на президентських виборах нібито перемагає Віктор Янукович. Ці дані геть розходилися з даними екзит-полів. Команда Ющенка закликала українців вийти на Майдан. Одночасно до Києва ввели бронетехніку для охорони ЦВК та інших адміністративних будівель, а Володимир Путін першим привітав Януковича з обранням на посаду.
В ці дні на Майдані Незалежності в Києві зібралося від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни. Так почалася Помаранчева революція, яка тривала майже до кінця 2004 року. Після довгого протистояння, Верховний суд визнав порушення під час проведення другого туру виборів і призначив повторне голосування на 26 грудня. На них Віктор Ющенко отримав 51,99% голосів, Янукович взяв 44,20%.
«Якби не відбулася Помаранчева революція, з 2005 року ми були б малоросійською губернією, — оцінював пізніше Віктор Ющенко значення тих подій в коментарі НВ. — Ми б не мали цього шлейфу подій, в тому числі і другої революції, Революції Гідності. Давайте згадаємо Україну 2004 року: політично ізольована країна, за останні 5−10 років сюди не приїхала жодна делегація на державному рівні. Ми вирвалися з цієї ізоляції, вийшли на Паризьку угоду, яка передбачала формування політичної асоціації України з Європою з поступовим запровадженням зони вільної торгівлі та безвізового режиму».
Починаючи з 2005 року 22 листопада в Україні відзначали як День свободи (до 2011 року, коли свято було скасовано за часів президентства Віктора Януковича). Згодом згідно з указом президента Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року в Україні встановили День Гідності та Свободи (21 листопада) на честь початку двох важливих подій у новітній історії України: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
