Однак часто захисники та захисниці змушені по декілька разів переробляти рапорт через недотримані стандарти написання. І хоча цифровізація в армії дала альтернативу — рапорти електронні, проте багато військових користуються паперовим варіантом, оскільки часто не мають можливості подавати рапорти через Армію+.

Юридична сотня зібрали всі вимоги до паперових рапортів.

Що має бути у рапорті

У паперовому рапорті військовий повинен указати:

• посаду командира (начальника), якому адресується рапорт;

• заголовок Рапорт;

• суть порушеного питання;

• перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);

• займану посаду;

• військове звання, ім'я та прізвище;

• дату;

• підпис.

Командир надає відповідь через накладення резолюції.

Вона має містити:

• погодження або непогодження (з вказівкою причини);

• підпис;

• ім'я та прізвище прямого та безпосереднього начальника.

Якщо безпосередні та/або прямі командири не погоджують рапорт, це не перешкоджає його подальшому руху.

Відмова в задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Командир може не погодити рапорт, якщо для прийняття рішення надано недостатньо інформації або документів. Проте він зобов’язаний вказати перелік підстав та документів, які необхідно додати. Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром в/ч, обов’язково реєструє служба діловодства.

Письмовий рапорт — що заборонено

Міністерство оборони прямо забороняє:

1. Установлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, зокрема:

• подавати рапорти виключно написаними власноруч або друкованими;

• додаткові вимоги щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо;

• щодо наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту.

2. Відмовляти в розгляді рапорту, якщо не додані документи або інформація, які є або повинні бути в розпорядженні командира, створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані в іншого підрозділу, закладу охорони здоров’я тощо.

3. Вимагати від військового попереднього усного погодження рапорту з безпосереднім або прямим командиром.

4. Відмовляти в прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів.