В Харкові частково залишились промислові підприємства, хоч і з перебоями, але є світло, відкриті супермаркети й ресторани, із більшими інтервалами, але працює метрополітен, а головне — в місті залишається значна частина його населення, 1,3 млн людей. Про все це NV розповів очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Ворог відчутно посилив обстріли по Харкову. Як живе місто в цих умовах? Що змінилося за березень-квітень?

Так, дійсно, близько 20 населених пунктів у нас щодоби під ударами керованих авіабомб, артилерії, танків, мінометів — залежно від населеного пункту і наскільки близько він до кордону або до лінії фронту. Наразі ми спостерігаємо, що ворог дещо зменшив свої наступальні дії по Куп’янському напрямку: частину підрозділів відвів на заміну, на ротацію, передислокацію. Однак водночас посилив удари по цивільній інфраструктурі. Наприклад, 18 квітня у нас Вовчанськ був цілий день під вогнем. Зруйновані понад 15 приватних будинків, багатоповерхівка зруйнована. Село Липці на півночі області, Харківський район, Ізюмський район, населений пункт Борова теж постійно під обстрілами. І, звичайно, нова для нас сторінка цієї війни і новий виклик для Харківщини — це кінець березня, коли ворог завдав масованого ракетного удару по нашій енергосистемі, внаслідок якого ми втратили всю власну енергогенерацію. Відтоді ми живемо за графіками відключень. Це у кращому випадку. Або у нас бувають ще й аварійні відключення, тому що мережі не витримують, і з’являються нові виклики, коли ворог не зупиняється після ракетного удару, наприклад, коли був масований удар з застосуванням шахедів тощо.

Читайте також:

Російські окупанти поширюють фейки про нібито евакуацію з Харкова через Signal

Однак ми не спостерігаємо наразі активної міграції з міста. Але спостерігаємо вже кілька днів поспіль активізацію ворожого ІПСО. І під виглядом офіційних джерел інформації, повідомлень держорганів, вони навіть видають його за офіційні повідомлення нашої ДСНС щодо примусової евакуації, щодо ризиків окупації Харкова, захоплення території Харківщини. Тому ми з цим теж маємо боротися і пояснювати людям, щоб вони користувалися виключно офіційними джерелами та лише українськими ЗМІ.

Щодо тих відключень, про які ви говорили, по скільки годин на добу зараз люди залишаються без світла?

Наразі ми вийшли приблизно на 2−3 години для одного домогосподарства.

А що з водопостачанням?

З водопостачанням питань немає. Навіть коли у нас був умовний блек-аут, який тривав понад 15 годин, водопостачання було. Є питання, звичайно, щодо гарячої води в кранах, тому що у нас пошкоджені об'єкти теплогенерації. Тому тут ще відновлювальні роботи тривають, згодом будемо розуміти, коли ми зможемо подати саме теплу воду до помешкань людей.

Як обмеження енергопостачання позначаються на роботі підприємств? Які для них діють обмеження? Як це все позначається також на роботі об'єктів критичної інфраструктури, лікарень?

Спочатку критична інфраструктура міста — це водопостачання, очисні споруди, функціонування каналізації тощо. Все це працює без перебоїв. Окрема історія — це медичні заклади. Але вони так само працюють, всі вони енергонезалежні фактично, забезпечені генераторами і паливом для них у нас по місту і по області.

Ще одна категорія — це заклади соцпослуг, наприклад, ЦНАПи тощо. Тут вже застосовуються графіки відключень, хоча подекуди вони теж забезпечені альтернативними джерелами живлення.

Приватні підприємства, які виробляють значущі для населення продукти харчування, умовно кажучи, хлібзаводи, так само працюють без зупинки. Враховуючи цикл виробництва, вони не можуть зупинятися, адже якщо перервати цей цикл, то буде перерва на 2−3 доби, а це критично для населення.

Відчуває обмеження на собі міський електротранспорт. Аварійні або планові відключення позначаються на періодичності руху, наприклад, метрополітену та іншого електротранспорту у місті.

Наскільки відчутно позначаються? Як довго доводиться чекати?

Наприклад, якщо поїзди метрополітену рухаються з середньою періодичністю 10 хвилин, то у нас вже було і 20 хв, і до 30 хв збільшували. Навіть обмежували певні маршрути, залишаючи одну найбільш критичну гілку. Так і з маршрутами по місту — обмежуємо у зв’язку з дефіцитом електроенергії.

У нас дефіцит в середньому зберігається для 250 тис. абонентів. Тож зрештою ми маємо відключати не лише місто, а й населені пункти, які на одних мережах із містом, щоб балансувати енергопостачання.

Ну а щодо решти промисловості, то вона працює так само по графіках відключень, як і населення міста.

Мер Харкова говорив, здається, про 1,3 мільйона мешканців у місті. Чи змінилась кількість населення, скажімо, порівняно з початком року через таку ускладнену ситуацію у Харкові, а також у інших населених пунктах, які найбільше потерпають від російських атак?

Так, у Харкові ми дійсно фіксуємо наразі приблизно 1,3 млн населення, і кількість людей не змінилась. Ми відчули певну міграцію з міста взимку 2023−2024, коли був масований ракетний удар 30 грудня 2023 року, а потім 2 січня цього року, коли північнокорейська ракета прилетіла, і були серйозні руйнуваннями. Тоді ми дещо відчули настрої людей. Однак після певної стабілізації люди повернулися. Тобто відтік населення незначний у масштабах міста.

Якщо говорити про інші населені пункти, то все напряму залежить від військової обстановки на тому чи іншому напрямку. Наприклад, населений пункт Липці, де проживала тисяча людей. Це село на півночі нашої області, і воно постійно під обстрілами. Там у нас навіть іде примусова евакуація сімей з дітьми, і ми вже їх вивезли.

Люди все ж поступово ухвалюють рішення евакуюватися з цих напрямків. По Куп’янському напрямку так само. З тих населених пунктів, які максимально близько до лінії фронту, теж люди поступово виїжджають. Якщо брати сам Харків, місто Ізюм, Красноград, Балаклія, то там ситуація стабільна, і люди залишаються на місці.

Звідти, де йде евакуація, куди переважно виїжджають люди?

Останнє наше рішення ми ухвалили на Раді Оборони щодо евакуації населених пунктів з трьох районів, йдеться про чотири громади у Харківському районі, Ізюмському та Богодухівському. Це північ, майже прикордоння. То там запити людей були такі. Дехто хоче, щоб ми надали тимчасове помешкання для проживання в самому Харкові, хтось хоче на іншій території в межах Харківської області, наприклад, щоб це була сільська місцевість, а дехто виявив бажання покинути Харківську область. В останньому випадку це найчастіше люди, які напевно знають, куди їм їхати, тобто мають родичів або близьких.

У нас зарезервовані місця у Харкові - це, фактично, гуртожитки ВНЗ, де навчання наразі онлайн, тому ми можемо використовувати такі місця. В інших областях у нас теж зарезервовані місця — це і Полтавська, і Рівненська, і Житомирська, і Львівська, і Закарпатська, і Івано-Франківська області.

Як працює бізнес в нинішніх умовах у Харкові? Чи є підприємства, які зупинили роботу з початку цього року? Поділіться такою статистикою.

У нас під питанням близько 70% промисловості Харкова і області. Ситуації абсолютно різні. Хтось ухвалює рішення щодо релокації бізнесу, хтось це вже зробив, хтось ще над цим думає. Однак це все залежить від підприємства, від типу бізнесу. Наприклад, малий і середній бізнес тут, на місці. Це, передусім, сфера послуг. Вона масово працює, і це яскравий показник. По-друге, середні і великі підприємства. Тут вже питання, оскільки це великі інвестиції і великі ризики. І деякі підприємства дійсно ухвалюють рішення щодо релокації, тому що не готові ризикувати майном. А дехто принципово залишається.

Щодо приватних підприємців, то кількість їх навіть збільшується, тобто люди реєструються, і з початку року це понад тисяча приватних підприємців «плюс». Якщо брати великі підприємства, то приблизно третина по всій області вже була релокована. З них лише приблизно 60% відновили свою роботу на новому місці. Решта або в процесі, або чекають. Однак ми бачимо, що у нас втрати бюджету області 40% у 2024 році проти 2023-го. Це відображає ситуацію.

До слова, щодо фабрики Філіп Моріс, яка є одним із найбільших платників податків взагалі в Україні. У них підприємство частково зруйноване, і вони збудували собі фактично нове підприємство-клон в іншій області. Однак, вони декларують, що як тільки буде завершена війна, то одразу повернуться на територію Харківської області.

Для нас це позитив. Є інше підприємство, наприклад, з Чугуєва. Вони вирішили будувати собі аналогічне підприємство у Польщі. І тут ми чітко розуміємо, що вже повернути їх на Харківщину, навіть після перемоги, буде вкрай важко.

Тож ми ухвалили низку рішень щодо підтримки бізнесу. І вони вже знайшли своє відображення у відповідних постановах уряду: щодо зниження вартості транспортування сільгосппродукції для наших підприємств, щодо збільшення частки державної гарантії при отриманні кредитів від 50% до 80%. І дуже важливе рішення щодо компенсації державою втрат місцевим бюджетам у зв’язку з пільгами для бізнесу. Це вкрай важливо.

Як зрештою працює сфера послуг, дрібні бізнеси? А також магазини, супермаркети? Чи працюють ресторани, кав’ярні, можливо, кінотеатри? В якому режимі?

З початку повномасштабного вторгнення ми стикнулися з тим, що, фактично, припинили працювати мережеві продуктові супермаркети. Була порушена логістика, з полиць почав зникати хліб та інші продукти харчування. Я постійно питаю в людей, скільки у вас запас продуктів харчування, у середньостатистичній сім'ї вдома. На одну добу, на дві максимум, якщо немає дітей. Тому супермаркети для нас — це критична інфраструктура. Я маю на увазі продуктові. І ми маємо забезпечувати їх роботу.

Ми навіть спілкуємося, скажімо так, в ручному режимі з окремими мережами. Наприклад, Metro. Ми з ними спілкувалися, аби вони повернулися до Харкова, і вони ухвалили таке рішення. Вони, до того ж, є одним із основних постачальників продуктів до закладів громадського харчування, до інших магазинів. Знову ж таки, це дуже важливо для того, щоб стабілізувати ціни, щоб не було великої націнки, щоб це не відчувало дуже на собі населення.

Сфера послуг у нас працює - кав’ярні, навіть ресторани працюють.

Кінотеатри працюють. Великі супермаркети теж. Щодо театрів велике питання, тому що вони можуть працювати лише за наявності захисних споруд. А у них таких немає. Забезпечити безпеку для відвідувачів вони не можуть. Враховуючи відстані і те, що у нас ракета летить 30−40 секунд, для нас це критично. Тож театри залишаються зачинені. Однак все одно думаємо, яким чином забезпечити їх відкриття і алгоритм роботи. Тому що це питання виживання колективів зокрема. І працюємо над тим, щоб повернутися до офлайн-навчання у деяких районах, громадах із вересня цього року.

Зараз все навчання лише онлайн в Харкові та області, так?

Виключно онлайн, так. Деякі навчальні заклади проводять комбіновані заняття, однак це лише окремі напрямки, групи.