Про це повідомляє Настоящее время.

Він сказав, що окупанти не випускали його на вулицю.

«Перші 48 днів я перебував у Василівському відділенні поліції, утримувався у слідчому ізоляторі в одиночній камері. Відповідно, ви самі знаєте, що таке одиночна камера. Це відсутність можливості нормально виходити на повітря, відсутність можливості поговорити», – розповів він.

Підліток розповів, що на зв'язок він міг виходити раз на десять днів.

«Зв'язок був у мене разів на десять днів. Надвір я міг виходити 15-20 хвилин на день максимум. Перші два тижні я не міг помитися, а речі виправ тільки після трьох тижнів. У камері у мене туалет не працював. Мені доводилося за допомогою залізної миски набирати воду з крана та змивати», - зазначив він.

Владислав у полоні займався прибиранням приміщень, а також прибиранням приміщень, в яких проводилися допити.

За його словами, окупанти «допитували» як цивільних, так і військових людей.

«До інших полонених застосовувалися так звані тортури. Побиття, биття струмом тощо», - додав він.

Вони намагалися дізнатися, де знаходиться зброя, гранатомети, боєприпаси.

«Застосовувалися, звісно, негуманні методи допитів. Я все це чудово бачив і чув», — згадує Владислав.

7 липня із полону російських окупантів звільнили сина голови Запорізької райдержадміністрації Олега Буряка Владислава.

16-річного підлітка викрали 8 квітня на блокпості російських окупантів у Василівці під час руху евакуаційної колони з Мелітополя до Запоріжжя. Він перебував у полоні 90 днів.

В інтерв'ю Радіо Свобода Олег Буряк розповів, що його син не хотів їхати з Мелітополя, де мешкав його дідусь, який боровся з раком четвертої стадії. Він помер 8 квітня.