«Звільнилося би не так багато людей». Нардеп пояснив, навіщо потрібні терміни демобілізації
Народний депутат від фракції Європейська Солідарність, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету Олексій Гончаренко в інтерв'ю Radio NV пояснив, навіщо потрібні терміни демобілізації українських військових.
«Військові - це живі люди, вони теж мають право знати своє життя і своє майбутнє. Ув’язнений знає, скільки йому сидіти в в’язниці, чому військовий не знає, скільки йому служити? Це ж не означає, що 36 місяців і людину обов’язково з армії прибирають. Хочеш служити далі - честь, респект, подяка, пошана. Втомився, виснажився — будь ласка, йди додому. Мені здається, це очевидна річ, це правдиво, це справедливо по щодо цих людей», — заявив Гончаренко в ефірі Radio NV.
Депутат зазначив, що від того, чи є терміни демобілізації, залежить моральний дух і стан українських військових.
«Я дуже багато їжджу на фронт, спілкуюся з хлопцями. І можу сказати, що там є проблеми з моральним [аспектом у] багатьох. Людям складно, вони дуже виснажилися і вони чекали на це рішення. Чому воно не було прийнято? На мою думку, це велика помилка», — сказав він.
За словами Гончаренка, якщо військовий пригнічений та думає про інше, йому буде «дуже складно» воювати.
«Я думаю, що це ж історія про українців. Українці, слава Богу, не росіяни. Українцю дуже важливо бути вільним. Багато хто говорить: „Нам дуже не подобається, що ми як кріпаки“. Так не має бути. „Я хочу знати, що я відслужив, хочу залишитися — залишусь, не хочу — не залишусь“. Я впевнений, що насправді звільнилося би не так багато людей. Більше того: більшість тих, хто б звільнився, коли б цей термін не настав… я думаю, що якби ці люди звільнилися, то більшість тих, хто звільнився, повернулися б на службу», — сказав також нардеп.
На його думку, багато військових могли б прийняти рішення повернутись на службу через два-три місяці, владнавши свої сімейні справи та відпочивши — через звичку, прив’язаність до побратимів, фінансове питання та через те, що «не всі б себе знайшли в цивільному житті зараз».
«Це живі люди, ми не можемо стерти їх до нуля. Психологічний стан теж має значення, ми не знаємо, що буде далі. На жаль, РФ нікуди не зникає. За 10 років це вже фактично друге повномасштабне вторгнення. А може за наступні п’ять буде ще одне, коли би це не закінчилось і як би не закінчилось. Ми не знаємо цього. Хто тоді буде захищати країну?» — сказав також Гончаренко.
Він наголосив, що тим, хто на початку російського вторгнення пішов воювати добровольцем або був мобілізований і не ховався, говорять «ви пішли і тепер ви там нескінченно» і це «несправедливо щодо цих людей і їхніх родин».
«Дай Боже, війна закінчиться, ці люди залишаться живі-здорові. А через п’ять років, мені цікаво, не дай Боже, нове вторгнення, вони підуть знову в ТЦК? Я не знаю. І мені здається, ми даємо їм дуже поганий сигнал», — підсумував нардеп.
Вилучення норми про демобілізацію із законопроєкту про мобілізацію
10 квітня нардеп з фракції Голос Ярослав Железняк говорив, що норму про демобілізацію військових ще можуть залишити в законопроєкті про мобілізацію.
«Одна із найбільш скандальних норм — це те, що, навіть порівняно з першим читанням, прибирається норма про демобілізацію. Це робиться конкретною правкою. Якщо хтось в залі каже „Друзі, я не згодний“ (а я вже знаю таких достатньо багато колег, зокрема зі Слуги народу), то ця правка ставиться на підтвердження. І під неї відбувається окреме голосування. Якщо воно буде нерезультативним, тобто менше ніж 226 голосів, ця правка злітає. І норма першого читання про демобілізацію, а саме 36 місяців за рішенням Ставки [верховного головнокомандувача], заходить в текст. … І на 31 правці і буде найбільша інтрига», — пояснював нардеп.
11 квітня стало відомо, що норму про демобілізацію вилучили із законопроєкту.
За відповідне рішення проголосували 227 депутатів.
Співголова партії Європейська Солідарність Ірина Геращенко зазначила, що два голоси депутатів від партії Батьківщина стали вирішальними для позбавлення військовослужбовців права на звільнення з військової служби.
«Депутати Абдуллін і Бондарьов разом з ОПЗЖ і Слугами дали голоси проти можливості демобілізації», — написала вона.
Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ініціював, щоб із законопроєкту про мобілізацію, виключили положення про демобілізацію та ротацію військовослужбовців. Згодом парламентський комітет з питань нацбезпеки і оборони рекомендував розробити новий законопроєкт про демобілізацію протягом восьми місяців.
11 квітня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроєкт про мобілізацію № 10449. За відповідне рішення проголосували 283 нардепи.
