Бронювання: що хочуть змінити

Згідно із зареєстрованим законопроєктом № 13429 пропонують:

• у державних органах, які працюють по всій території України, можуть бути заброньовані всі військовозобов'язані працівники — за винятком таких установ, як Нацполіція, ДБР, прокуратура, Бюро економічної безпеки, кримінально-виконавча служба, Служба судової охорони, суди та слідчі органи;

• у цих виняткових органах (тобто в прокуратурі, поліції, ДБР, БЕБ, тощо) можна забронювати не більше 50% військовозобов'язаних працівників. Виняток — Спеціалізована антикорупційна прокуратура, де дозволено бронювати 100% таких працівників.

Яка мета законопроєкту

Як йдеться у пояснювальній записці, основні цілі та завдання бронювання:

1. Забезпечення безперебійної роботи критично важливих об'єктів:

• бронювання спрямоване на збереження кваліфікованих кадрів, які
• необхідні для підтримки життєдіяльності держави та обороноздатності.

2. Підтримка економічної стабільності:

• забезпечення безперебійної роботи підприємств, особливо тих, які виробляють товари та послуги, необхідні для військових та цивільного
• населення, сприяє підтримці економіки в умовах воєнного стану.

3.Збереження людського капіталу:

• бронювання дозволяє зберегти висококваліфікованих фахівців, які мають важливе значення для конкретних галузей та підприємств.

4. Оптимізація використання людських ресурсів:

• бронювання допомагає більш ефективно розподіляти людські ресурси, враховуючи потреби як військової, так і цивільної сфери.
• підтримка діяльності органів державної влади:
• забезпечення безперебійної роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також правоохоронних органів, судів, прокуратури.

Водночас обсяги бронювання в умовах наростання загроз державному суверенітету та територіальній цілісності України не можуть бути надмірними.

Кого можуть бронювати у 2025 році

Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

• державної служби категорії А, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов'язані;

• державної служби категорій Б, В, в органах місцевого самоврядування — не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.