В Україні до 20 травня продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію. Закон про військовий обов’язок та військову службу передбачає обмеження пересування військовозобов'язаних, призовників та резервістів під час воєнного стану.

Як зазначає адвокат Богдан Пересада, це обмеження дуже погано прописане в законодавстві. Подібна норма дає можливість кількох варіантів трактування, коли настає порушення цього правила ― фактично, юридично або логічно, адже немає найголовнішого поняття ― що таке місце проживання і якою територією воно обмежене.

«Це питання погано врегульовано. Якщо слідувати вказаній нормі, то будь який виїзд з місця проживання можливий лише з дозволу військкомату. Річ у тім, що дана норма не конкретизує, що саме є „місцем проживання“ з якого заборонено виїздити. Чи мається на увазі місто, вулиця, район чи районний центр чи область», ― підкреслює він.

Читайте також:

До п’яти категорій. Полковник ЗСУ назвав осіб, яких планують мобілізувати наступними

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу у воєнний час призовникам, військовозобов'язаним та резервістам забороняється покидати місце проживання.

«Забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника)», ― вказано в законі.

З логічної точки зору, цю норму закону щодня порушують сотні тисяч людей, а з точки зору закону все набагато складніше.

«Цю заборону порушує фактично дуже велика кількість людей, наприклад, люди, які зранку їдуть на роботу до іншого міста і так далі. Юридично зміна місця проживання наступає тоді, коли Ви пропишитесь за новою адресою», ― пояснив адвокат.

Мобілізація 2023 ― відповідальність за ухилення або порушення порядку

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою ТЦК подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

За письмовим поданням начальника ТЦК поліція може подати в розшук чоловіка, який ухиляється від мобілізації.

• Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність може бути у вигляді накладені штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів. Повторне порушення або порушення в особливий стан тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ― від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• За статтею 335 Кримінального кодексу України винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності ― обмеження волі строком до 3 років.
• Стаття 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
• Стаття 337 ККУ передбачає штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року у разі ухилення, військовозобов'язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України. За законом після попередження, у разі повторного порушення, наступає кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.
• За частиною 3 статті 38 Закону України про військовий обов’язок Органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями ТЦК, ЦУ або регіональних органів СБУ доставити до них осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.