Реальність фантастики. Як Львів стає медичним хабом України та навіть Східної Європи і які клініки тут найсильніші
КОСМОС: Команда роботизованої хірургії Першого львівського ТМО за підтримки одного з провідних у Європі фахівців Нарімантаса Самалавічюса проводить операцію на нирках (Фото: NV/Олександр Пасховер)
Гастрономічна столиця України та туристичний центр, тепер Львів приміряє на себе ще й імідж міста, де добре лікують: уже зараз тут працюють клініки, аналогів яким немає не тільки в країні, а й у Європі.
Поїдьте до Львова та спитайте у Наталії Матолінець, якою була міська лікарня швидкої допомоги, скажімо, до пандемії. І медична директорка Першого територіального медобʼєднання Львова (ТМО) вам скаже: «Тут виконувалися нескладні втручання. Покапали та відпустили додому. Щось таке, що не робить медицину медициною».
Тепер спитайте те саме в Олега Самчука, гендиректора ТМО Львова, який очолив цей «медпункт» у 2020‑му. І він відповість вам: «Ми прийшли в лікарню, де на рахунку було дуже мало коштів. Я покликав економістів із Ковеля, Луцька, бо не міг зрозуміти, чому так мало». Мало — це 10 тис. грн. Як для міста з населенням у пів Естонії це «нуль».
І от тепер найскладніші запитання. Яким дивом цей артефакт пострадянської неспроможності за чотири роки перетворився на багатопрофільну лікарню з найбільшою в Україні реанімацією, найбільшим банком донорської шкіри у найбільшому в Україні опіковому центрі, з найбільшим у країні рівнем доходів за надані медичні послуги, що оплачує Національна служба здоровʼя України (НСЗУ)?
На ці, а також приватні донорські гроші встановлюється медичне обладнання, зокрема ангіографічні системи, закуповується робототехніка — унікальні системи для малоінвазійної хірургії, потроїлася кількість операційних, операцій та відділень. Тепер тут проводять рекордну як для України кількість трансплантацій серця, нирки, печінки, легень тощо.
