NV нагадує драматичну історію цього корабля, який у складі українських Військово-морських сил виконав чимало евакуаційних та навчальних місій, а після захоплення Росією під час окупації Криму десятиріччя простояв у Севастополі.

ВДК Константин Ольшанский: що це за судно і як його отримала Україна

Великий десантний корабель Константин Ольшанский — це один із кораблів проєкту 775 (клас Ropucha), які Радянський Союз будував для свого флоту на польській верфі у Гданську.

Загалом з середини 1970-х років до початку 1990-х було побудовано 28 таких ВДК (12 у першій серії, 13 — у другій, ще три — в третій). Константин Ольшанский був збудований у 1985 році в другій серій таких кораблів, які відрізнялися від початкового проєкту іншими системами РЛС.

ВДК Костянин Ольшанський у складі ВМС України / Фото: Урядовий кур'єр

Свою назву судно отримало на честь старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського, який загинув майже день-у-день за 80 років до того, як Україна влучила по захопленому росіянами кораблю його імені. Під час Другої світової війни Ольшанський був командиром роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту. 26 березня 1944 року він очолив десантний загін з 68 моряків, саперів та зв’язківців, які висадилися в німецькому тилу в районі села Ковалівка, звідки було здійснено марш-кидок в порт окупованого Миколаєва. Загін зайняв декілька будівель порту і пристосував їх до оборони, відбиваючи атаки німецьких військ дві доби до підходу підкріплення. 28-річний Ольшанський загинув у цій операції 27 березня 1944 року, посмертно отримав звання Героя Радянського Союзу,

Які і решта кораблів проєкту 775, Константин Ольшанский був призначений для висадки морського десанту на необладнане узбережжя, перекидання морем військ і вантажів. Ці судна здатні транспортувати різні види бронетехніки, включно з танками та вивантажувати їх прямо на береговий плацдарм під час десантної операції.

Технічні характеристики великих десантних кораблів проєкту 775, до яких належить і Константин Ольшанский:

• Водотоннажність — 4080 тонн
  
• Довжина — 112,5 метра
• Ширина — 15 метрів
• Осадка — 3,7 метра
• Швидкість — 18 вузлів
• Дальність плавання — 6000 миль при 12 вузлах
• Екіпаж — за різними даними, 87 чи 98 осіб
• Двигуни: 2 дизельних, 2 гвинти
• Озброєння: дві здвоєні 57 мм артилерійські установки АК-725, дві пускові установки реактивної системи залпового вогню Град-М, 44 пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу Стріла-2.

На кораблі можна розмістити до 500 тонн техніки, серед варіантів завантаження такого судна:

• 10 середніх танків та 340 осіб.
  
• 12 одиниць бронетехніки та 340 осіб.

Десант у такому кораблі розміщується в танковому трюмі, нагадує Мілітарний (довжина — 95 м, ширина носової частини — 6,5 м, ширина кормової частини — 4,5 м). Корабель висаджує десантників за допомогою висаджуваного пристрою, в який входять носові ворота і апарель — похила платформа в носовій частині для сходу на берег особового складу і військової техніки.

Фото: Мілітарний

Від моменту своєї побудови в 1985 році корабель входив до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР. Він увійшов до складу 39-ї дивізії морських десантних сил, що базувалася у кримському озері-затоці Донузлав. Корабель виконував властиві тому часу задачі: учбові висадки десанту, бойові служби в Середземному морі.

Після розпаду СРСР і розподілу Чорноморського флоту корабель став на службу ВМС України, прапор України на ньому було піднято маже рівно 28 років тому — 27 березня 1996 року.

У складі українського флоту це був один із найсучасніших і найбільш боєздатних кораблів.

Місії корабля після розпаду СРСР та у складі ВМС України

На рахунку цього великого десантного корабля — чимало евакуаційних і міжнародних навчальних місій.

На початку 90-х, ще до підняття на ньому українського прапора, ВДК Константин Ольшанский разом з низкою кораблів ЧФ РФ брав участь в евакуації тисяч біженців від війни в Абхазії (1992−1993 роки).

Після того, як у 1996 році корабель офіційно увійшов до складу Військово-морських сил України, він так само долучався до масштабних рятувальних місій.

У березні 2011 року під час війни у Лівії корабель вирушив до берегів цієї країни, де евакуював 193 осіб (85 громадяни України та 108 громадян з 14 країн світу). Вже на початку квітня 2011 року ВДК вирушив назад на Мальту, де висадив 79 громадян, а решту пасажирів (здебільшого українців та громадян пострадянських країн) доправив до Севастополя.

Окрім того, на службі ВМС України ВДК Костянтин Ольшанський пройшов сертифікацію НАТО, брав участь у численних міжнародних навчаннях та походах (як західних, так і спільних з Росією):

Фото: mil.ru

• Серпень — жовтень 1996 року: перший трансатлантичний перехід до берегів США загону кораблів ВМС України у складі фрегата Гетьман Сагайдачний та ВДК Костянтин Ольшанський з ротою морської піхоти. Під час переходу українські кораблі брали участь у військово-морських навчаннях, які проводилися в Середземному морі спільно з кораблями ВМС США, Греції, Туреччини і Італії.
• Осінь 1997 року: участь у навчаннях Фарватер миру — 97 (Новоросійськ);
  
• Весна 1998 року — збір-похід кораблів ВМС України і ЧФ РФ;
  
• Літо 1998 року — міжнародні навчання Кооператив партнер — 98 (Констанца, Румунія);
• Жовтень — листопад 1998 року: міжнародні навчання Сi бриз — 98 (Одеса і Одеська область);
• Літо 2000 року: участь у міжнародних навчаннях Кооператив партнер — 2000 (Одеса); а також міжнародні навчання Козацький степ — 2000 (Феодосія, мис Опук);
• Літо 2001 року: участь в міжнародних навчаннях Кооператив партнер — 2001 (Поті, Грузія), а також участь у міжнародних навчаннях Сi бриз — 2001 (Одеса);
• Осінь 2001 року: участь у спільному навчанні кораблів ВМС України і ЧФ РФ (Феодосія, мис Опук);
• Літо 2002 року: участь у міжнародних навчаннях Сi бриз — 2002 (Середземне море);
  
• Осінь 2002 року: морська фаза дослідницьких командно-штабних навчань Форпост-2002 (полігон Чабанка);
• Весна 2004 року: навчання Морський щит — 2004, вихід у море і виконання завдань під керівництвом очільника Генерального штабу ЗСУ;
  
• Осінь 2004 року: участь у зборі-поході загону кораблів ВМС ЗС України.
  
• 2005 рік: участь у міжнародному морському фестивалі в турецькому місті Мармаріс
• 2008 рік: у рамках навчань Сi Бриз — 2008 ВДК Костянтин Ольшанський та грузинський корабельАтiя успiшно виконали висадку морського десанту в районi озера Донузлав (Крим).

Корабель Костянтин Ольшанський за ці роки також здійснив численні візити у Грузію, Болгарію, Туреччину та інші країни Чорного моря. Його потужності залучали і для транспортування: зокрема взимку 2003 року ВДК перевіз акумуляторні батареї для українського підводного човна Запорiжжя.

ВДК Костянтин Ольшанський під час спільних з Росією навчань Фарватер миру 2011 / Фото: mil.ru

Окупація Криму і захоплення корабля Росію в 2014 році

Коли Росія вторглася в Крим у 2014 році й окупувала півострів, український ВДК було захоплено.

Це сталося внаслідок блокади українського флоту в озері Донузлав у березні 2014-го. На той момент ВДК Костянтин Ольшанський та низка інших кораблів ВМС України базувалися на Південній військово-морській базі України (селище Новоозерне на озері Донузлав у Криму).

Ще у 1960-х роках було прорито 200-метровий канал, який фактично перетворив озеро Донузлав на затоку, сполучену з Чорним морем через цей вузький канал. Саме його заблокувала Росія в 2014 році, паралізувавши вихід українських кораблів з бази в Новоозерному. З суші українських моряків і військові об'єкти України на берегах Донузлава блокували російські військові, з моря вихід з озера-затоки перекрив спочатку ракетний крейсер Москва з кількома кораблями забезпечення, а потім, у ніч на 6 березня, РФ почала затоплювати в каналі списані кораблі, щоб остаточно заблокувати вихід з Донузлава.

Фото: ВМС України

20 березня російські окупанти висунули ультиматум українським військовим про перехід на бік Росії. Екіпаж ВДК Костянтин Ольшанський був одним із тих, хто відмовився виконати російський ультиматум, його моряки залишалися вірними українській присязі. З 21 березня екіпаж зайняв кругову оборону разом з іншим кораблем ВМС України, тральщиком Черкаси. Зрештою більша частина екіпажу залишила корабель, так і не перейшовши на бік Росії, а 24 березня 2014 року росіяни штурмували ВДК з використанням гранат та автоматичної зброї і остаточно захопили корабель. Як повідомляло Радіо Свобода, український екіпаж встиг вивести з ладу рухову установку та електронне обладнання судна, аби ним не могли скористатися росіяни.

У жовтні 2014 року росіяни перевели БДК Константин Ольшанский на відстій у Севастополь, де він провів подальші дев’ять років. Український номер судна U402 на борту зафарбували в листопаді 2015 року під виглядом ремонтно-фарбувальних робіт.

У подальші роки судно перефарбували у кольори російських бойових кораблів, а в серпні 2021 року на ньому підняли прапор та гюйс ВМФ РФ, фактично силоміць включивши корабель до складу російського флоту.

ВДК під час повномасштабного вторгнення РФ і удар Нептунами

Попри «перефарбування» корабля, за роки окупації Криму Росія не використовувала ВДК Констатин Ольшанский в морі, судно стояло у Севастополі, потребуючи ремонту.

Однак протягом двох років повномасштабного вторгнення Росія втратила цілу низку великих десантних кораблів того ж проєтку 775, що й Констанин Ольшанский, внаслідок успішних ударів України. Це такі судна:

• Оленегорский горняк (пошкоджений 4 серпня 2023 в Новоросійську після удару морських дронів);
• Минск (критично пошкоджений ударом ракет Storm Shadow 13 вересня 2023 в сухому доку судноремонтного заводу в Севастополі);
• Новочеркасск (затоплений ударом крилатих ракет 26 грудня 2023 року у Феодосії);
• Цезарь Куников (знищений дронами Magura 14 лютого 2024 року неподалік від Алупки).
• ВДК Ямал та Азов (пошкоджені внаслідок ударів України по Севастополю в ніч на 24 березня 2024 року).

Тож ще минулого року, як розповів речник ВМС України Дмитро Плетенчук, росіяни ймовірно вирішили відремонтувати судно Константин Ольшанский, щоб пізніше видати його за нібито «полагоджений» ВДК класу Ropucha з тих, які раніше пошкодила Україна. Саме тому, через ризик загрози бойового використання ВДК Константин Ольшанский проти України, українські Сили оборони завдали по ньому удару ракетами Нептун.

Читайте також:

Курсом «русского корабля». Цезарь Куніков наближає число уражених кораблів РФ до 30 — повний список підбитих і затоплених

Цю «детективну історію» вже після удару, який пошкодив судно, розповів Плетенчук. За його словами, після 2014 року протягом дев’яти років простою у севастопольскій бухті росіяни «розбирали корабель на запчастини». Однак на десятому році війни окупанти усвідомили, що в них «закінчуються ВДК цього 775-го проєкту, і було прийнято рішення його відновити». Тому протягом минулого 2023 року на кораблі Константин Ольшанский провели відновлювальні роботи, зазначив Плетенчук.

«Метою цих робіт, як ми розуміємо, було зробити підробку, щоб відрапортувати московському керівництву та нічого не розуміючим споживачам інформації в РФ та на окупованих територіях, як вони „відновили“ один зі своїх великих десантних кораблів, що раніше були пошкоджені. Це міг бути або Минск, або Оленегорский горняк, бо там характер ушкоджень такий, що їхнє відновлення досі під великим питанням. І, відповідно, була така ідея: видати за один із них наш корабель. Відповідно, цей корабель мав використовуватися проти України, на жаль. Тому було ухвалено рішення на ураження цієї одиниці нашим Нептуном», — розповів речник ВМС України.

За словами Плетенчука, пошкодження корабля наразі уточнюються, але вони точно є і корабель нині точно «небоєздатний».

У жовтні 2023 року російська пропаганда дійсно повідомляла про план, що може свідчити на користь озвученої Плетенчуком версії. Зокрема тоді агентство ТАСС з посиланням на джерела заявило, що Росія нібито планує відновити ВДК Минск [хоча його ураження після ракетного удару були надзвичайно серйозними] «з використанням систем та агрегатів» ВДК Константин Ольшанский.