Кремль послаблює ядерні погрози: вони не зламали волю України та Заходу, провокуючи сум’яття у військових колах РФ — ISW
Кремль, ймовірно, вирішив послабити ядерні погрози у своїй публічній риториці, і приватно, швидше за все, доніс меседжі про це США та їхнім союзникам. Проте Москва, як і раніше, намагатиметься спонукати ці країни чинити тиск на Україну.
Такі припущення у своєму новому зведенні за підсумками 6 листопада озвучує Інститут вивчення війни (ISW), присвятивши новий огляд виключно ядерній темі.
В Інституті нагадують, що протягом усього жовтня (починаючи з промови Путіна 30 вересня) Кремль та перші особи РФ продовжували та нарощували «погано завуальовані ядерні погрози» — ймовірно, щоб відвернути увагу від проблем Росії на фронті та в процесі мобілізації, а також залякати західних партнерів України.
Проте аналітики ISW вважають, що з листопада ключові кремлівські чиновники розпочали деескалацію риторики щодо застосування ядерної зброї. До таких кроків Інститут відносить заяви МЗС Росії від 2 листопада («про запобігання ядерній війні»), заяву Володимира Путіна від 27 жовтня (спробував запевнити, що РФ не має потреби застосовувати ядерну зброю проти України і що Росія нібито ніколи не обговорювала можливість застосування ядерної зброї, лише «натякаючи на заяви лідерів західних країн»), а також той факт, що заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв знизив градус ядерної риторики, зосередивши свої заяви на пропаганді «єдності Росії» у війні проти України".
Подібні зміни у риториці Москви «вказують на те, що високопоставлені російські воєначальники та представники Кремля, ймовірно, певною мірою усвідомлюють, яким величезним коштом на тлі незначної оперативної вигоди обійдеться Росії застосування ядерної зброї проти України чи НАТО, вважають експерти Інституту вивчення війни. Вони нагадують, що, за даними New York Times, у середині жовтня високопосадовці російського Міноборони обговорювали умови застосування ядерної зброї на тлі посилення ядерних наративів (у цій зустрічі Путін не брав участі). ISW констатує, що незаконна анексія чотирьох областей України, більшість яких навіть не окупована російськими військами, «ймовірно, надмірно ускладнила існуючу російську військову доктрину». Ця доктрина, вочевидь, допускає застосування ядерної зброї у відповідь на «агресію з використанням звичайних озброєнь, коли під загрозу поставлене саме існування держави» — були побоювання, що в такому разі Кремль може завдати ядерного удару на тлі просування ЗСУ в межах незаконно анексованої Росією території України. Однак зараз усі нинішні лінії фронту вже проходять у межах такої території, а Путін досі публічно жодного разу не окреслив, що ж тепер є «нападом на російську територію» (з точки зору думку Москви). Можливо, що високопоставлені російські військові чиновники так само «спантеличені застосуванням путінського указу про анексію до існуючої військової доктрини», припускають аналітики ISW (раніше вони припускали, що указ став ще одним фактором поляризації та розколу в Кремлі, поглиблюючи поділ між фракціями прихильників війни та переговорів). Чиновники США також зазначили, що вони не спостерігають жодних ознак того, що Росія перемістила свою ядерну зброю чи зробила будь-які інші кроки для підготовки до удару.
Підконтрольне Кремлю телебачення досі час від часу обговорює та «демонструє» ядерну загрозу, проте це є «звичайним явищем» в шовіністичному внутрішньому інформаційному просторі РФ, нагадують експерти ISW. Вони прогнозують, що російські телепропагандисти й надалі просуватимуть такі погрози, щоб нагадати російській аудиторії про «міць» РФ на тлі очевидних військових невдач на передовій.
При цьому в приватному порядку Кремль, ймовірно, прояснив США та їхнім союзникам свою «деескалаційну» політику щодо ядерної зброї. Як повідомлялося, радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван контактував з радником Путіна із зовнішньої політики Юрієм Ушаковим та секретарем Ради безпеки Миколою Патрушевим, намагаючись знизити ризик застосування ядерної зброї. Посол Росії у Великій Британії Андрій Келін також зазначив 26 жовтня, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу кілька разів дзвонив своїм колегам — зокрема запевняючи їх, що Росія не зацікавлена у використанні ядерної зброї у війні. Китай міг також зіграти певну роль у тиску на Кремль, щоб РФ зменшила свої ядерні загрози, вважають в ISW. Голова КНР Сі Цзіньпін заявив 4 листопада, що «міжнародна спільнота має… спільно протистояти застосуванню або загрозі застосування ядерної зброї, виступати за незастосування ядерної зброї та за відмову від ведення ядерних воєн, щоб запобігти ядерній кризі в Євразії». В Інституті вивчення війни вважають, що такий самий меседж передав Сергію Шойгу міністр оборони Китаю Вей Фенхе в телефонній розмові 26 жовтня.
Узагальнюючи всі ці фактори, ISW прогнозує, що в майбутньому Кремль може, як і раніше, використовувати риторику «балансування на межі ядерної війни», щоб спонукати США та їхніх союзників чинити тиск на Україну для проведення переговорів. Однак Москва не зможе змусити Київ вести переговори через ядерні загрози. ISW продовжує вважати, що використання Росією ядерної зброї в Україні залишається малоймовірним. Ядерні погрози РФ не змогли підірвати політичну та громадську волю України продовжувати опір російському вторгненню. США та їхні союзники також «не повинні підривати незмінну відданість України поверненню всієї окупованої Росією території та припиненню геноцидного вторгнення РФ», — зазначають експерти ISW.
Інші висновки за минулу добу:
- Євген Пригожин 6 листопада підтвердив, що ПВК Вагнера створює у Курській та Білгородській областях «центри навчання» для місцевих «народних ополченців»;
- російські блогери повідомляють про те, що 155-а бригада морської піхоти РФ зазнала серйозних втрат під час нещодавнього наступу на Павлівку Донецької області;
- за даними російських джерел, українські сили продовжують контрнаступальні операції у напрямку Сватового та Кремінної;
- за даними джерел у російській опозиції, внаслідок артилерійських обстрілів ЗСУ біля Макіївки Луганської області за один день могло бути вбито до 500 російських мобілізованих військовослужбовців;
- російські війська продовжують займати оборонні позиції на західному (правому) березі Дніпра в Херсонській області, тоді як ЗСУ продовжують кампанію ударів по російських логістичних цілях у цьому регіоні;
- російські війська ведуть наземні атаки в районі Бахмута, Авдіївки та Вугледара; російські джерела заявляли, що військам РФ нібито вдалося прорвати українську оборону біля Бахмута, досягти незначних успіхів на південь від Авдіївки та утримати позиції в районі Павлівки у західній частині Донецької області (Генштаб ЗСУ не підтверджував цю інформацію — прим. ред.);
- українські фахівці відремонтували дві зовнішні лінії електропередач до Запорізької атомної електростанції листопада, відновивши подачу електроенергії на ЗАЕС після того, як 3 листопада [російський] обстріл знеструмив об'єкт;
- російська окупаційна «влада» продовжує посилатися на примарну загрозу удару України по Каховській ГЕС, щоб виправдати насильницьке переселення мирних жителів у Херсонській області;
- окупанти продовжують насильно вивозити українських дітей з окупованих територій України до Росії під приводом «відпусток» та відпочинку;
- армія РФ, як і раніше, стикається з внутрішнім опором мобілізації та поганим забезпеченням мобілізованих.
Карта бойових дій: наступ ЗСУ у Херсонській області та на північному сході України, бої на Донбасі
