«Відходити гірко». Що відомо про ситуацію у промзоні Сєвєродонецька
24 червня джерела у ЗМІ та місцевій владі повідомили про те, що Збройні Сили України залишають позиції в Сєвєродонецьку — адміністративному центрі Луганської області. Водночас Генеральний штаб ЗСУ не підтверджував цієї інформації.
З’ясовували, що відбувається у Сєвєродонецьку, який, за даними обласної влади, на 90% зруйновано загарбниками.
Початок навали
Перша спроба штурму стотисячного міста на березі Сіверського Донця датована 2 березня. Тоді окупанти відступили.
Поновлення наступу наприкінці квітня викрило наміри ворога: форсувавши річку та взявши під контроль основні траси, оточити сєвєродонецько-лисичанський виступ Сил оборони України.
Карта бойових дій станом на 17 квітня
Утім, повного оточення не сталося. ЗСУ утримували комунікації, навіть коли росіяни 26 травня захопили плацдарм безпосередньо у межах Сєвєродонецька. Розпочалися вуличні бої.
12—13 червня було знищено мости, що з'єднували Сєвєродонецьк із сусіднім Лисичанськом. Евакуація мирних жителів обласного центру стала майже неможливою.
Рашисти, постійно нарощуючи вогневу активність, витіснили оборонців міста до промислової зони навколо найбільшого підприємства регіону — хімзаводу Азот. Крім того, посилилися атаки на Лисичанськ.
Зберегти військо
Питання, чи варто Силам оборони України утримувати промзону Сєвєродонецька за будь-яку ціну, з початку червня поставало не раз, у тому числі, як розповів виданню Гордон радник глави Офісу президента Олексій Арестович, на нарадах за участю вищого керівництва.
«Вирішили поки що утримувати. Військовослужбовці вирішили. Тому що, за їхньою оцінкою, вони втримають. Але, як я розумію, другий Маріуполь повторювати ніхто не збирається. У разі реальної загрози втрати міста там передбачено різні заходи», — сказав він 19 червня.
Утім, наступного дня окупанти взяли під контроль село Метьолкіне (частина агломерації). Надалі ворог захопив низку сіл на півдні від Лисичанська та створив загрозу для українських частин у районі Золотого та Гірського.
Уранці 24 червня журналіст, головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив у Facebook, що вночі украінські підрозділи організовано залишили частину промзони. «На тій ділянці фронту, де я знаходився, відхід пройшов під обстрілом, але без втрат. Відходити гірко, але це рішення давно вже назріло. Украінські воїни гідно бились за місто і зробили більше, ніж можливо, у таких надзвичайно важких умовах. Без мостів та без понтонів, кожен день бою був суцільним героїзмом», — написав він.
У мережі з’явилося відео начебто останнього бою за Сєвєродонецьк. Телеграм-канал Сєвєродонецьк|Схід стверджує, що кадри зняв боєць Іноземного легіону, а бій тривав шість годин.
Глава Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай в ефірі телемарафону підтвердив факт відходу підрозділів ЗСУ. За його словами, перебувати на розбитих позиціях немає сенсу — зростає кількість загиблих захисників.
Керівник Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко в інтерв'ю Радіо НВ зауважив: «Я так розумію, рішення на вищому військовому рівні прийняте. Зараз буде оборона будуватися навколо Лисичанська і контроля дороги Лисичанськ — Бахмут». Також, за його словами, у сховищах заводу Азот досі перебуває кількасот цивільних осіб.
Неназваний високопоставлений представник Міноборони США в коментарі CNN назвав те, що відбувається, «професійним тактичним відступом» ЗСУ. Чиновник додав, що російські сили досі «лише дюйм за дюймом освоюють територію» на Донбасі, і охарактеризував дії Росії у Сєвєродонецьку як «дуже невеликий, дуже поступовий виграш».
Що далі?
Навіть пропагандистські ресурси ворога не звітують про повне захоплення Сєвєродонецька, хоча у минулі тижні там не раз розміщували фейки про взяття населених пунктів, які насправді залишалися під контролем ЗСУ. Сайт бойовиків lug-info.com писав лише, що «ЛНР» начебто контролює околиці Лисичанська та продовжує наступ на Сєвєродонецьк.
Генеральний штаб ЗСУ про ситуацію в районі адмінцентру Луганської області повідомляв без подробиць. На брифінгу 24 червня речник Міноборони України Олександр Мотузяник наголосив, що інформація стосовно того, чи перебувають частини ЗСУ у Сєвєродонецьку, не повинна розголошуватися. «Хотів би закликати і журналістів, і представників органів державної влади дати можливість Збройним Силам України повідомляти інформацію, яка є відкритою. Це дуже важливо, друзі, не потрібно шкодити веденню оборонної операції», — сказав він.
Як зазначає ВВС News Україна, у неофіційних розмовах військові звертають увагу на коментар головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного від 23 червня. Ось цей пост: «Ціна свободи висока. Нам дуже важко, адже вогнева перевага на боці противника. Попри все, ми тримаємося. Ситуація складна, однак контрольована. Ми вимушені вести маневрену оборону, займати більш вигідні рубежі та позиції. Але кожний метр захопленої окупантом землі залитий його кровʼю».
Зрештою, і Гайдай, і Бутусов підкреслюють, що йдеться про відступ і перегрупування частини підрозділів, а Власенко в інтерв'ю Радіо Свобода додав, що тривалість операції — «не питання години або дня».
Аналітики американського Інституту вивчення війни припускали, що як Сєверодонецьк, так і Лисичанськ росіяни можуть тимчасово окупувати, проте це принципово не змінить ситуацію на фронті і про перелом у війні не йтиметься.
Карта бойових дій станом на 23 червня
«Українським військам протягом минулих тижнів удалося стягнути значну кількість ворожих солдат, озброєння та техніки в цей район, що, ймовірно, погіршило загальні спроможності російських військ і не дало їм зосередитися на більш вигідних напрямках просування. Російські наступальні операції, ймовірно, зупиняться найближчими тижнями незалежно від того, захоплять росіяни район Сєвєродонецьк — Лисичанськ чи ні. Це, вірогідно, дасть українським силам можливість розпочати розважливі контрнаступи. Ідеологічна зацикленість Кремля на захопленні Сєвєродонецька, як і попередня облога Азовсталі, певно, завдасть остаточної шкоди російським можливостям у майбутньому просуванні в Україні», — прогнозують в ISW.
