Третина українців вважає, що не переживе втрату доходу — опитування Опори
29,3% українців вважають, що не переживуть втрату доходу (Фото: Karl Oss Von Eeja / Pixabay)
29,3% українців вважають, що не зможуть забезпечити свої базові потреби у разі втрати доходу, свідчать результати дослідження соціальної згуртованості, проведеного Громадянською мережею Опора навесні 2025 року.
Зазначається, що особливо уразливими вважають себе жінки — понад третина респонденток — 35,4% - зазначили, що зовсім не зможуть забезпечити себе без доходу. У чоловіків цей показник суттєво нижчий — 22%. Значно більші складнощі у забезпеченні власних базових потреб у разі втрати основного джерела доходу зазначали у своїх відповідях респонденти з інвалідністю — вважають, що взагалі не зможуть забезпечити себе 42,4%.
Крім того, тільки третина українців — 35,4% - відповіли, що змогли б прожити за рахунок власних заощаджень, а майже стільки ж — завдяки підтримці рідних чи друзів. Водночас чверть українців зазначили, що розраховують на продукти з власного господарства — городництво та садівництво стають реальними стратегіями виживання в умовах війни.
Серед внутрішньо переміщених осіб в Україні найпопулярнішими джерелами підтримки у разі втрати доходу залишаються соціальні виплати від держави (31,3%) та гуманітарна допомога від громадських організацій (23,1%). Натомість українці за кордоном частіше покладаються на допомогу приймаючої держави (27,7%).
Близько 20% українців хоча б раз за останній рік залишалися повністю без доходу. Крім цього, 10% опитаних в Україні не отримали необхідної медичної допомоги чи ліків, а 6,5% тимчасово не мали постійного місця проживання. Серед українців за кордоном ці показники ще вищі: 15% не отримали медичну допомогу, 14,4% перебували без житла. Також 50,8% респондентів в Україні повідомили, що регулярно або часто стикаються з труднощами під час оплати рахунків.
Як пише Опора, ці дані свідчать про масштабну економічну вразливість, складнощі із забезпеченням базових потреб, низький економічний потенціал та поширене відчуття відносної депривації — переконання, що людина не отримує благ, яких заслуговує. У поєднанні з низьким рівнем політичної участі та відчуттям невидимості для медіа це створює структурні ризики для формування довготривалої, органічної солідарності в суспільстві. Ідеться не лише про загрозу добробуту окремих громадян, а й про виклик для соціальної згуртованості загалом. Адже згуртованість — це здатність суспільства забезпечувати добробут усіх його членів, зменшувати нерівність, уникати поляризації та будувати спільноти вільних людей, які підтримують одне одного й діють разом демократичним шляхом.
