Артилерійська «сітка смерті» і 800 західних артсистем у ЗСУ: найцікавіші факти до Дня ракетних військ і артилерії України
У четвер, 3 листопада, Україна відзначає День ракетних військ і артилерії. Саме цей рід військ завдає найбільшого ураження ворогу, тож артилеристів недарма звикли називати «богами війни».
NV нагадує найважливіші факти про українських артилеристів та їхнє професійне свято.
1. Артилеристи працюють не лише у ЗСУ, але й в Нацгвардії та інших структурах
День ракетних військ і артилерії відзначають з 1997 року, відповідно до указу президента України Леоніда Кучми.
До цього роду військ належать з'єднання, озброєні оперативно-тактичними і тактичними ракетами, гаубичною, гарматною, реактивною та протитанковою артилерією.
Артилерія — це також артилерійська розвідка, мінометні підрозділи та підрозділи протитанкових керованих ракет.
Артилерійські частини і підрозділи у своєму складі мають як різні роди військ Збройних сил України, так і інші військові формування, зокрема це:
- ракетні війська та артилерія Сухопутних військ ЗСУ;
- ракетні війська та артилерія військ берегової оборони Військово-морських сил ЗСУ;
- артилерія десантно-штурмових військ ЗСУ;
- артилерія Державної прикордонної служби України (зокрема мінометні підрозділи);
- артилерія Національної гвардії України.
Цим військам довелося докорінно змінитися та оновитися після того, як у 2014 році Росія вперше вторглася в Україну. На той момент, як нагадували в Міноборони України, українські ракетні війська та артилерія налічували менше 200 ракетних, артилерійських, мінометних та протитанкових батарей. Причому більшість з них на початку 2014 року була малоспроможною повноцінно виконувати завдання через неукомплектованість особовим складом.
Однак за вісім років війни до початку лютневого вторгнення РФ у 2022 році бойовий склад ракетних військ та артилерії в Україні вдалося збільшити більше ніж удвічі. А майже всі батареї, які входять складу цих військ, отримали практичний досвід участі в бойових діях. Після початку повномасштабної війни РФ проти України артилеристи ЗСУ отримали суттєве поповнення завдяки західній допомозі сучасною зброєю.
До того, як Україна почала отримувати артилерійські системи від Заходу, основою артилерії та ракетних військ ЗСУ були здебільшого радянські системи (за винятком окремих зразків озброєння власного виробництва):
- ракетні комплекси тактичних ракет Точка,
- реактивні системи залпового вогню типу Вільха, Смерч, Ураган, Град,
- самохідні гармати Піон, Гіацинт-С,
- самохідні гаубиці Мста-С, Акація, Гвоздика,
- причіпні гармати Гіацинт-Б, Мста-Б, Д-20, Д-30,
- протитанковий ракетний комплекс Штурм-С
- протитанкові гармати Рапіра.
Головне управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗСУ очолює бригадний генерал Сергій Баранов.
2. Сучасна емблема українських артилеристів — один з найдавніших символів цього роду військ
Сучасна офіційна символіка ракетних військ і артилерії (з 2016 року) — емблема із зображенням схрещених стволів гармат та блискавки, що б'є з-під хмар.
Як нагадує у своїй статті відомий український геральдист Микола Чмир, зображення схрещених гарматних стволів використовується з XVIII століття і є чи не найдавнішою емблемою роду військ. В Українському війську емблему артилерії вперше було встановлено 17 (30) грудня 1917 року.
Кольором артилерії збройних сил УНР та Української Держави, починаючи з 1 квітня 1918 року і до завершення визвольних змагань за українську державність, був червоний. Нині червоне тло використовують на нарукавному знаку цього роду військ (жовтий тризуб на червоному полі).
«Відтак, сучасна символіка ракетних військ і артилерії увібрала в себе багаті історичні традиції цього роду військ», — відзначає Чмир.
3. Саме артилерія завдає до 90% вогневого ураження росіянам
Таку цифру на початку жовтня 2023 року навів бригадний генерал Сергій Баранов, начальник Головного управління Ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генштабу ЗСУ.
«На сьогодні абсолютна більшість, іноді до 90% вогневого ураження сил та засобів противника, припадає на ракетні війська та артилерію», — розповів Баранов.
За його словами, завдяки західним високоточним ракетно-артилерійським системам українським військовим вдалося «скомбінувати і створити далекобійний „вогневий кулак“, який б'є настільки потужно, що ворог вже не має змоги вести з нами дієву контрбатарейну боротьбу».
Баранов пояснив, що «кити» сучасної артилерії - це максимальна автоматизація, новітні цифрові розробки для артрозвідки і автоматизованих систем управління вогнем та засобів контрбатарейної боротьби.
«Ми не чекаємо відкриття вогню артилерії противника, а завчасно виявляємо її і знищуємо ще до того, як ворог буде готовий завдати удару по нашим позиціям. Робиться це ювелірно, щоби не постраждали ані наші війська, ані мирне населення й об'єкти інфраструктури. Нашу „далекобійку“ ворог не дістає, а ми їх — так», — наголосив Баранов за місяць до цьогорічного Дня ракетних військ і артилерії.
4. ЗСУ отримали від союзників щонайменше 800 артсистем та РСЗВ західного зразка
Такі дані наприкінці липня 2023 року підсумували фахівці польського порталу Defence24. Від початку вторгнення РФ, за їхніми підрахунками, Збройні Сили України могли отримати від союзників близько 148 реактивних установок (включно з M142 HIMARS та M270), понад 300 буксируваних гармат усіх калібрів (починаючи від 105 мм), та орієнтовно 350 САУ різних типів — загалом близько 800 одиниць подібного артилерійського озброєння.
За експертними оцінками авторів Defence24 (які не підтверджував Генштаб ЗСУ офіційно), ця зброя могла бути розподілена так:
- новітні САУ західного зразка (CAESAR, Krab та PzH 2000) передавали саме в артилерійські бригади, які раніше воювали на САУ радянського зразка;
- значна частина буксируваних систем калібру 155-мм (гаубиці M777, FH-70 і Tr F1), ймовірно, були передані також до складу артилерійських бригад Сухопутних військ ЗСУ;
- старіші варіанти САУ M109, словацькі артустановки Zuzana 2 калібру 155-мм, або схожі артилерійські системи стандарту Варшавського договору (такі як САУ DANA) чи реактивні системи залпового вогню RM-70, найімовірніше, передавали українським артилерійським підрозділам в складі механізованих та бронетанкових бригад;
- 105-мм гаубиці типів L119/M119 передавали здебільшого десантно-штурмовим підрозділам ЗСУ, а ті, своєю чергою, передавали штурмовим бригадам свої гаубиці Д-30 калібру 122-мм, писали влітку 2023 року автори польского Defence24.
А новосформовані бригади ЗСУ, які в червні 2023 року розпочали наступ на півдні України, за даними Defence24, отримали «мікс» із радянських артилерійських систем, які вже були на озброєнні України, та додаткових поставок західних систем.
Загалом перехід української артилерії на 155-мм калібр НАТО став одним із найважливіших наслідків вторгнення РФ.
5. Що таке «сітка смерті» української артилерії
За словами очільника артилерійських і ракетних військ України, бригадного генерала Сергія Баранова, навіть західні партнери відзначають, що українським військовим вдалося створили «так званий kill-net», або «сітку смерті ЗСУ».
«Йдеться про те, що ми навчилися комплексним вогнем усіх засобів ракетно-артилерійського ураження забезпечувати максимально успішний наступ піхоти. Фактично вона деокупує території, де противник або вже повністю розгромлений, або подавлений, втратив управління та взаємодію й деморалізований», — розповідав Баранов ще в березні 2023 року про оптимальний сценарій застосування такої «сітки смерті» в інтерв'ю АрміяInform.
Він також підтвердив, що війну з Росією недаремно називають «війною артилерії». «Переоцінити роль наших ракетних військ та артилерії у знищенні ворога важко. Важливо, що ми змінили підходи до принципів та способів ведення бойових дій. Ми освоїли все новітнє в нашій царині зі світового досвіду та додали до нього своє, винайдене протягом попередніх восьми років бойових дій з агресором. І що дуже важливо, в нас вже є ефективна система, коли з нашими гармашами й ракетниками комплексно взаємодіють всі інші засоби ураження — до авіації включно», — наголосив Сергій Баранов.
