ЗСУ заволоділи ініціативою вздовж майже всього фронту, Герасимов зник, Кремль хоче прибрати до рук медіаімперію Пригожина — ISW
Зникнення з публічного простору Валерія Герасимова, очільника Генштабу збройних сил Росії, не обов’язково свідчить про зміщення його з посади, однак може демонструвати вагання Кремля щодо подальшої долі командувачів після заколоту Євгена Пригожина.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
У Генштабі ЗСУ заявили, що українські війська захопили «стратегічну ініціативу» на Бахмутському напрямку і наразі ведуть у цьому районі широкий наступ. ISW нагадує також про відповідну заяву Ганни Маляр, за словами якої ЗСУ перехопили «оперативну ініціативу» в цьому районі, просунулися на 1200 метрів у напрямку Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута) і на 1500 метрів у напрямку Курдюмівки (13 км на південний захід від. Бахмута). Крім того, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний також заявив, що українські сили мають «стратегічну ініціативу» у телефонній розмові з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі 29 червня. ISW раніше також оцінював, що українські сили заволоділи ініціативою «на всіх рівнях війни» майже на всьому фронті після захоплення Росією Бахмута 21 травня. Аналітики Інституту припускають, що тепер військове керівництво України відкрито визнає, що ЗСУ володіють ініціативою, «щоб дати сигнал, що українські сили мають намір використовувати її більшою мірою».
Протягом 29 червня ЗСУ вели наступальні операції щонайменше на двох інших ділянках фронту, окрім Бахмутського і, як повідомляється, досягли успіхів. Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська продовжували наступальні операції на заході Запорізької області та на адміністративному кордоні між Запорізькою та Донецькою областями. За даними Генштабу, українські війська досягли часткового успіху на лінії Рівнопіль-Володине (до 16 км на південний захід від Великої Новосілки).
Після заколоту Євгена Пригожина Кремль може мати намір встановити офіційний контроль над ПВК Вагнера та перетворити її на державну організацію, припускають в ISW. У такому випадку націоналізація ПВК Вагнера, ймовірно, допоможе Міністерству оборони Росії включити чинних вагнерівців в регулярні Збройні сили Росії на контрактній основі. Націоналізація цієї ПВК навряд чи різко порушить її зовнішню діяльність [зокрема в Африці], припускають в ISW. Тож Кремль може бути зацікавлений у тому, щоб де-юре взяти на себе відповідальність за операції Вагнера за кордоном, аби позбавити групу джерела впливу та незалежного грошового потоку. Водночас Кремль поки прямо не вказав, що має намір націоналізувати пригожинську ПВК, тож можливо, що Володимир Путін ще не визначив, який курс дій дасть йому змогу найнадійніше підпорядкувати ПВК Вагнера під контроль Кремля. Раніше ISW оцінював, що угода, укладена за посередництва Олександра Лукашенка, найімовірніше ліквідує ПВК Вагнера як незалежного гравця, яким ця приватна військова компанія була досі, однак може дозволити вціліти елементам організації.
Медіаімперію Пригожина можуть отримати пов’язані з Кремлем бізнесмени — в межах поточних спроб Москви знищити його репутацію в Росії. Російське незалежне видання The Bell з посиланням на джерела, які співпрацюють з компаніями Пригожина, повідомило, що адміністрація Володимира Путіна, ймовірно, матиме прямий контроль над медіаактивами Пригожина. Джерела зазначали, що «особистий банкір» Путіна Юрій Ковальчук може придбати для його Національної медіа групи активи медіахолдингу Патриот Пригожина та агенцію РИА ФАН. Також зазначалося, що деякі російські Telegram-канали стверджували, що президент холдингової групи Герст Шкулєв Медіа Віктор Шкулєв може придбати медіаактиви Пригожина за один рубль із зобов’язанням утримати редакцію ЗМІ протягом трьох місяців і погасити заборгованість по зарплаті співробітникам. Джерела висловили впевненість, що адміністрація Путіна, швидше за все, буде прямо контролювати медіаактиви Пригожина незалежно від того, хто буде майбутнім власником цих компаній.
Відмова речника Кремля Дмитра Пєскова повідомити про місцезнаходження генерала армії Сергія Суровікіна може свідчити про те, що щодо нього дійсно триває розслідування. Інакше Пєсков міг би спростувати спекуляції щодо Суровікіна, вважають в ISW.
Тим часом західні спостерігачі продовжують озвучувати припущення, де нині знаходиться начальник Генерального штабу Росії генерал армії Валерій Герасимов після бунту ПВК Вагнера. З іншого боку, його відсутність на публіці не обов’язково свідчить про зміну його офіційного статусу в російському військовому керівництві, вважають в ISW. Раніше Герасимов тривалий час не з’являвся на публіці, особливо в період з літа 2022 року до зими 2023 року (за кілька тижнів до того, як його призначили командувачем операцій в Україні). Ці періоди відсутності викликали припущення, що Кремль або замінив, або планував замінити Герасимова на його посаді начальника Генерального штабу. Тоді Кремль і Міноборони Росії обережно реагували на спалахи спекуляцій, регулярно підтверджуючи роль Герасимова як начальника Генштабу, хоча поки ще не підтвердили його роль після заколоту ПВК Вагнера. Поки немає і підтверджень того, що очільник ВДВ Росії генерал-полковник Михайло Теплинський нещодавно став відповідальним за російські операції в Україні замість Герасимова. Цілком можливо, що Путіну ще належить вирішити, як повною мірою відреагувати на заколот Пригожина, включно з рішеннями про потенційну ревізію командного складу збройних сил РФ. Поки така реакція Кремля на заколот не стане більш очевидною, сама по собі публічна відсутність Герасимова не є показником його поточного статусу у керівництві армії РФ. Раніше ISW припускав, що участь Герасимова або його відсутність на публічних зустрічах із Путіним свідчить про ймовірний ступінь прихильності Путіна до Герасимова під час повномасштабного вторгнення в Україну, але не про збереження чи втрату ним офіційної посади.
Супутникові знімки виявили активне будівництво ймовірної нової бази ПВК Вагнера в білоруських Осиповичах. Зображення із середньою роздільною здатністю, зібрані з 15 по 27 червня, показують нову активність на покинутій білоруській військовій базі (раніше належала 465-й ракетній бригаді білоруської армії) в 15 км на північний захід від Осиповичів. Ця діяльність, за чутками, може бути будівництвом нової бази Wagner Group. Місце знаходиться в межах 15 км від великого білоруського загальновійськового полігону — об'єкта, до якого вагнерівці повинні отримати доступ, щоб обслуговувати білоруську армію з навчальною та консультативною метою (про таку можливу роль ПВК Вагнера в Білорусі заявляли білоруські офіційні особи). Російське опозиційне видання Верстка повідомляло 26 червня, що білоруська влада будує базу для 8000 бійців ПВК Вагнера поблизу Осиповичів. Польський віце-прем'єр Ярослав Качинський підтвердив, що Польща очікує розміщення близько 8000 бійців ПВК Вагнера в Білорусі. Подальше вивчення цієї зони в Осиповичів за допомогою супутникових фото з вищою роздільною здатністю може дати додаткову ясність щодо характеру діяльності в цьому районі та розміру сил, які можуть там базуватися.
Однак вагнерівці можуть розміститися також в інших районах Білорусі, припускають в ISW — зокрема їм могли б надати деякі з об'єктів (полігонів і польових таборів), де на початку 2022 року Росія розмістила 30 тис. російських військових.
