«Я б сказала, що для мене загальний підсумок дослідження — що більшість жінок, які зараз в Україні, визначають, що життя тут — це їхній свідомий і добровільний вибір. Тобто вони цього хочуть і вони тут залишаються. А не тому, що вони би хотіли поїхати, але не можуть через щось. З чим це пов’язано? На першому місці — сім'я, вони не хочуть розривати сімейні зв’язки, хочуть бути з рідними. Але так само дуже важливо те, що люди описують фразою — це моя країна, я хочу жити в своїй країні», — розповіла Заїка в інтерв'ю NV.

Вона також зазначила, що у розгорнутих відповідях багато українок писали ремарки на кшталт «я хочу залишатись тут, скільки можливо», «навіть, якщо стане трошки гірше, я не поїду», «я хочу до останнього тут залишатися».

«Є відповіді, що люди залишаються тут недобровільно. Але мені здалося, що їх дуже мало. Ми залишили поле з коментарями, і лише пара людей писала про це», — додала дослідниця.

Володимир Вахітов зазначив, що зазвичай хочуть залишитись жінки-підприємиці, яких у їхній вибірці 3−5%, а також ті, у кого є власне житло.

«Ми бачимо, що старші люди, звичайно, не хочуть нікуди їхати. Чим старша людина, тим менше людина хоче виїжджати в цілом», — розповів він також.

Крім того, дослідник сказав, що на рішення виїжджати чи не виїжджати за кордон, не впливає наявність дітей та наближеність до лінії фронту.

За даними опитування фонду Демократичні ініціативи спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, які опублікували 21 січня, 21% опитаних хотів би виїхати з України, якщо кордон відкриють для чоловіків. Близько 9% респондентів не визначилися з відповіддю. 70% українців не хотіли б виїжджати.

Основними причинами для виїзду українці називали:

• відсутність можливостей для розвитку — 30,5%;
• загроза життю внаслідок ведення бойових дій — 29%;
• недостатня соціальна підтримка з боку держави — 29%;
• бажання возз'єднатися з рідними — 26%;
• бажання вивезти рідних, що залежать від респондента — 23%.