НВ розповідає, що відомо про обставини цієї історії та дискусію довкола офіційних заяв поліції Миколаївської області.

«Ніж, щоб змусити відповісти взаємністю»: що сталося і як трактують подію правоохоронці

Загальнонаціональні ЗМІ і користувачі соцмереж звернули увагу на подію після того, як 2 січня на своїй Facebook-сторінці про неї розповіло Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

У початковому повідомленні місцевої поліції йшлося про те, що в одному із сіл Миколаївського району 30-річна жінка (мешканка цього села) «завдала ножове поранення у живіт молодикові, тому що той проявляв до неї надмірну увагу на дискотеці». Від отриманих поранень 25-річний чоловік помер на місці події - поблизу місцевого будинку культури.

Ця подія сталася в новорічну ніч: повідомлення смерть чоловіка надійшло до поліції вранці 1 січня, близько 6:00. При цьому у поліції відразу назвали жінку «зловмисницею», а обставини смерті чоловіка описали так: «За попередньою інформацією місцевий мешканець чіплявся до жінки і навіть дістав ніж, щоб змусити її відповісти взаємністю. Ніж вона забрала та вдарила ним нетверезого знайомого».

Зрештою жінку доставили у поліцейський відділок, де її затримали слідчі. Проти неї розпочали розслідування за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України («умисне вбивство»). Санкція статті передбачає покарання до 15 років ув’язнення.

Жінці офіційно повідомили про підозру, а 3 січня 2022 року Центральний суд Миколаєва обрав запобіжний щодо підозрюваної: вона перебуватиме під нічним домашнім арештом щонайменше до 2 березня. Вона зобов’язана залишатися вдома з 19:00 до 6:00, не маючи права залишати своє помешкання.

Крім того, відтепер жінка зобов’язана з’являтися за викликом слідчого прокурора і органів досудового розслідування до суду. Їй заборонено виїжджати за межі Миколаївської області, вона також має утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження. Саме на таких запобіжних заходах наполягало слідство.

Неоднозначне трактування подій і покладання усієї провини на жінку, яка сама могла стати жертвою домагань, спричинили неабиякий розголос в Україні. Після цього поліція Миколаївської області доповнила свій початковий пост у Facebook деякими деталями резонансної події — вочевидь, вони мали б підкріпити офіційну версію правоохоронців і обґрунтувати суворість статті, за якою розпочато кримінальне провадження. Серед цих подробиць «першочергових слідчих дій» є такі факти:

• чоловік і жінка були знайомі;
• у ніч на 1 січня «вони відпочивали у місцевому будинку культури та разом вживали алкогольні напої»;
• конфлікт між ними через домагання чоловіка «розпочався в приміщенні, а згодом продовжився на вулиці»;
• свідком події був працівник клубу, який також вийшов на двір — саме з його слів стало відомо, що «на вулиці жінка забрала ніж у чоловіка, а працівник клубу, аби припинити сварку, притис чоловіка до стіни». («Саме у цей момент, попри те, що небезпеки для жінки не було, вона вдарила знайомого ножем у живіт», — так оцінюють обставини події слідчі);
• тілесних ушкоджень жінка не отримала, щодо обставин події «надавати пояснення відмовляється, посилаючись на ст. 63 Конституції України», а про можливу спробу зґвалтування чи нападу «не заявляла».

Саме тому, пояснюють правоохоронці, слідчі кваліфікували подію як умисне вбивство і повідомили жінці про підозру. «Утім розслідування триває, тож, якщо будуть встановлені нові обставини, можлива додаткова правова кваліфікація чи перекваліфікація цієї події», — визнали в Головному управлінні поліції Миколаївської області.

Там також повідомили, що у справі триває судово-медична експертиза, і закликали всіх, хто має інформацію щодо резонансної історії, звертатися до відділення поліції № 5 у Миколаєві (вул. Очаківська, 164, тел: (0512) 53−13−41, 53−13−98, 48−05−02, 102).

«Фейл» і «зашквар» поліції: що відомо про жінку та як реагують та резонансну справу в соцмережах

30-річна жінка, яку нині підозрюють в умисному вбивстві, є мешканкою села під Миколаєвом, де і сталася резонансна подія. За словами її адвокатки Оксани Балабан, яку цитує ВВС Україна, жінка є матір'ю-одиначкою і має двох неповнолітніх дітей. «Вона працює та забезпечує своїх дітей сама», — розповіла Оксана Балабан, яка в суді виступала проти цілодобового домашнього арешту для своєї підзахисної.

Попри додаткові роз’яснення поліції про те, чому жінку підозрюють у важкому злочині (хоча початково з ножем могли напасти саме на неї - та ще й внаслідок домагань), у соцмережах висловлюють обурення таким трактуванням події з боку правоохоронців. Користувачі відзначають, що слідчі мають врахувати всі обставни події - зокрема і право жінки на самозахист.

Фотограф Радіо Свобода Сергій Нужненко вимагає пояснень у коментарях під постом поліції та проводить аналогію із подіями у Врадіївці (масові акції протесту в 2013 році через групове зґвалтування та замах на вбивство місцевої мешканки Ірини Крашкової, у якому брали участь працівники районного відділку міліції).

Фото: Сергій Нужненко / Facebook

Журналіст Сергій Сидоренко, головний редактор Європейської правди, констатує, що оновлення посту поліції не зняло запитань до правоохоронців, зокрема щодо:

• стигматизації жінок, які є жертвами нападів зі статевим підтекстом — адже, як пише журналіст, поліція фактично «робить їх винними і не дає їм право на самозахист», бо визнає, що йшлося про домагання з ножем в руках (!), але водночас зазначає, що зловмисником був не нападник, а та, хто чинила спротив";
• кваліфікації дій жінки за 115 статтею («умисне вбивство»): «Із доповненням до посту „навмисного вбивства“ також не проглядається», — вважає Сидоренко, водночас звертаючи увагу на те, що «слідство проситиме про запобіжний захід, не пов’язаний з тримання під вартою» («І це — при щойно намальованій 115! Тож здається мені, що фраза про пом’якшення запобіжного заходу виникла після того, як хтось з Києва надавав миколаївським поліціянтам по голові», — припускає він);
• розбіжності у деталях справи: «Спершу там була погроза ножем та „примус до взаємності“, але у доповненні йдеться, що жінка типу нічого не заявляє і що про статеві злочини не йдеться. Серйозно? Шановні поліцейські сммники, оберіть, де ви брехали, на початку чи в кінці», — закликає журналіст;
• «системного зачищення цілком притомних, цензурних, але критичних коментарів під постом — у тому числі від нардепів, журналістів, відомих правозахисників» (пізніше журналіст додав, що деякі коментарі повернули).

«Є дуже, ДУЖЕ серйозна проблема, системність якої підтвердила ця історія і яка була коренем цієї історії. Ця проблема не нова, але її вирішення — вибачте за прямоту — є одним з маркерів перетворення ментовки у поліцію, якого, на жаль, не сталося», — підсумовує журналіст.

Він окремо зазначив, що через відсутність коментарів з боку керівництва МВС резонансна ситуація «чим далі тим більше перетворюється з фейла поліції Миколаївської області на загальний фейл Національної поліції України». «Бо за день-два центром проблеми стане нереагування (тобто мовчазне схвалення) Києва», — прогнозує Сидоренко.

Обурення дописом поліції було спровоковано не самим фактом затримання жінки, нагадує письменник і перекладач Остап Українець. «Поліція описала домагання, описала загрозу життю, але виставила винною жінку, що оборонялась, хоч не мала жодного права на подібне твердження. ЦЕ обурило людей», — пояснює він.

Письменник також нагадує, що «винна жінка» — це таки триґерна тема, оскільки жінкам частіше доводиться оборонятись від сексуального і домашнього насильства, а з нашим дотриманням закону про самозахист жертва частіше виходить винна, ніж ні".

Окремо Остап Українець наводить низку запитань, які виникають до версії слідчих та їхніх тверджень, зокрема:

• момент із притисканням чоловіка до стіни і «відсутністю небезпеки»: «Я розумію, що коли ми читаємо текст, то всім нам він розгортається розмірено і плавно, по мірі прочитання: ось жінка забрала ножа, ось чоловіка притисли до стіни, ось вона підходить і холоднокровно його вбиває. Все це дуже добре, але в житті так не працює. Ви мусите описувати події одна за одною, бо інакше писати неможливо. В реальності ж ці три події могли зайняти як одну хвилину, так і дві секунди. І ми не знаємо, скільки саме»;
• ймовірна маніпулятивність доповнення поліції про те, що чоловік і жінка були знайомі («Суто інтуїтивно, якщо чоловік і жінка були знайомі, це робить вчинок жінки більш незрозумілим і менш вартим емпатії - звісно ж, нам простіше уявити самооборону проти чужої людини, ніж проти знайомої. Але, оскільки в більшості випадків у домаганнях та зґвалтуваннях винні саме знайомі чи родичі, ця інформація в поліцейському дописі, якщо не зумисне маніпулятивна, однаково працює на те, щоб створити конкретний баланс симпатій на додачу до ранішого, в якому чоловік просто «проявляв надмірну увагу», а жінка «зловмисниця»);
• суперечливість твердження про те, що для жінки «небезпеки не було» («Воно в найблагодатнішому випадку спекулятивне, а фактично близьке до називання «зловмисницею». Що саме означає «небезпеки не було», якщо є лише свідчення працівника, що його відтіснив? Ми не маємо свідчень жінки. Ми, власне, не маємо про це жодної інформації, крім слів поліції. Чи не було загрози фактично, чи це версія працівника клубу? Якщо загрози не було, чи встигла зрозуміти це жінка?»).

«Натомість ми отримали бездарний (або блискучий, якщо вважати за мету поглиблення суспільного конфлікту навколо цієї ситуації) допис від поліції і купу кримінального фанфікшену за мотивами, — робить висновок письменник. — […] Все написане вище насправді не має великого значення для нас із вами. Провину все одно буде встановлювати суд. Корумпований і прогнилий, але іншого наразі немає. Справа була не в тому, що це трапилося з жінкою, тому вона апріорі невинна. Це хибна постановка питання. Справа була в тому, що це сталося в межах заявленої поліцією самооборони, в якій жертва нападу апріорі подана як винна».

Користувач Андрій Цвілюк називає пояснення поліції «якимось сюром».

«Чому те, що схоже на самозахист від озброєного нетверезого ґвалтівника, кваліфікують як умисне вбивство?» — ставить запитання інший користувач.

Євгенія Закревська, відома правозахисниця та адвокатка родин Героїв Небесної сотні, зауважила, що «ні під яким кутом» не бачить в цій історії приводів для кваліфікації провадження за 115 статтею ККУ (умисне вбивство).

«А от 371 і 372 („завідомо незаконне затримання“ та „притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності“ — прим. ред.) КК дуже навіть впадає в око, — додає Закревська. — Абсолютно типова дискримінаційна небезпечна мусорська, а тепер вже і поліцейська практика незаконного переслідування жінок за правомірну необхідну оборону від сексуального насильства. Це не лише жінок звісно стосується. Але вони найбільше під ударом».

Закревська також висловила побоювання, що «ми не поламаємо цю практику», доки в кожному такому випадку ДБР не буде порушувати провадження за 371 і 372 статтями «щодо тих поліцейських і прокурорів, які затримували, повідомляли і погоджували підозру».

На версії про самозахист наполягає і блогер Сергій Стерненко, який також був фігурантом справи про вбивство після нападу на нього та спроб оборонятися.

«До неї чіплявся чоловік із ножем. Вона ніж відібрала та вдарила нападника. Це чиста необхідна оборона відповідно до ч. 5 ст. 36 ККУ. Але поліціянти Миколаївщини не вміють читати закон, а тому жінку затримали і вже повідомили про підозру за ч. 1 ст. 115 — умисне вбивство!» — написав Стерненко.

Він додав, що керівником поліції Миколаївської області є Сергій Шайхет, який раніше очолював слідче управління в Одеській області.

«Коли в Одесі масово нападали на активістів, в тому числі тричі на мене, саме Шайхет очолював слідче управління Одещини. Результати у нього були нульові. На нас відкрито полював Труханов, нас стріляли, різали та били. А Шайхет займався відмазуванням нападників», — стверджує Стерненко.