Українській ППО може бути складніше збити іранські чи північнокорейські ракети, ніж Іскандери — аналітик
Тарас Жовтенко, кандидат політичних наук, безпековий аналітик фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, в інтерв'ю Video NV розповів, чому українській протиповітряній обороні може бути складніше збивати іранські чи північнокорейські ракети, ніж російські Іскандери.
«Вони (російські військові - ред.) намагаються експериментувати (атакуючи Україну ракетами іноземного виробництва — ред.), розуміючи, що наші зенітники мають уявлення, що таке Іскандер, наприклад. Коли вони бачать використання Іскандера, то вже реагують майже автоматично. Але коли вони бачать, наприклад, іранську ракету вперше, то є дуже велика ймовірність того, що вони або зреагують невчасно, або не зреагують», — пояснив Жовтенко в інтерв'ю Video NV.
Аналітик зазначив, що це пов’язно з тим, що оператори ЗРК не працювали з такими типами повітряних цілей і немає симуляцій, які б відтворювали тип польоту, наприклад, північнокорейських ракет, «поки їх не побачила система».
«Після того, як вони потрапляють, наприклад, в базу даних, яку веде розробник Patriot, все набагато спрощується. Але знову ж таки, росіяни теж експериментують. Вони спочатку в тестовому режимі випускають кілька таких ракет, а потім кілька десятків — для того, щоб пересвідчитися, чи не перевантажиться система, чи не сповільниться реакція операторів в такому випадку», — додав Жовтенко.
Він підтвердив, що зараз у Росії період таких експериментів з північнокорейськими ракетами.
«Ми ж бачили, що починалося все з однієї-двох ракет, а тепер це масово. Ну, правда, вони і падають масово, бо це північнокорейське виробництво. Там та сама історія, що з артилерійськими снарядами. Але тим не менше Північна Корея, так само як і Російська Федерація, б'є не на якість, а на кількість. Тому по кількісних показниках росіяни приблизно мають, на що орієнтуватися, якщо є в них певні очікування стосовно Пхеньяна», — сказав аналітик.
Північнокорейські та іранські ракети на озброєнні Росії
На початку січня представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявляв, що Росія завдала ударів по Україні північнокорейськими балістичними ракетами 30 грудня 2023 року, а також 2 і 6 січня 2024 року.
6 січня, за даними Білого дому, Росія знову випустила кілька північнокорейських ракет по Україні.
Представник Південної Кореї в ООН Хван Чжун Кук заявив, що Північна Корея використовує Україну як «випробувальний полігон» для тестування балістичних ракет, здатних нести ядерні боєзаряди.
Генеральний прокурор України Андрій Костін 11 січня повідомив, що Офіс генпрокурора отримав перші докази використання армією РФ ракет із Північної Кореї.
7 травня в Офісі Генпрокурора України заявили, що половина із запущених Росією по Україні північнокорейських ракет вибухає в повітрі.
Крім того, у травні директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін заявив, що у північнокорейській ракеті, яку країна-агресор Росія випустила по території України, знайшли 290 компонентів іноземного виробництва.
Також повідомлялося, що окупанти атакували Кївщину чотирма північнокорейськими ракетами 5 серпня.
6 вересня газета The Times із посиланням на власні джерела повідомляла, що Росія отримала з Ірану трохи більше ніж 200 балістичних ракет.
Україна звернулася до Ірану через можливу передачу балістичних ракет РФ, попередивши про «руйнівні наслідки» для двосторонніх відносин.
8 вересня член комітету з питань національної безпеки і зовнішньої політики іранського парламенту Ахмад Ардестані в інтерв'ю виданню Didban Iran заявив, що Іран за бартером відправив до Росії балістичні ракети.
Водночас представник міністерства закордонних справ Ірану Насер Канаані заперечує передачу Тегераном балістичних ракет Москві.
10 вересня держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що Росія отримала балістичні ракети від Ірану.
11 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала від партнерів інформацію про передачу Іраном балістичних ракет Росії, проте не може підтвердити їх використання.
