Майже місяць тому у вишах запровадили обов’язкову військову підготовку — за що її критикують
Практичну частину БЗВП для студентів планують проводити у навчальних центрах ЗСУ та на полігонах, які наразі перевантажені мобілізованими (Фото: Andriy Andriyenko/Press Service of the 65th Separate Mechanized Brigade/Handout via REUTERS)
З 1 вересня студенти-другокурсники всіх українських вишів проходять обов’язкову базову військову підготовку, а молоді чоловіки 18−25 років, які не навчаються у вишах, зобов’язані пройти її замість строкової служби, яка була скасована у 2022 році.
Після цього молодь отримає військові спеціальності та складе присягу., — зауважує BBC Україна.
За словами експертів, це хвилює студентів та їхніх батьків, бо вони вважають, що таким чином молодь готують до мобілізації та вважають, що мобілізаційний вік можуть у будь-який момент знизити.
У статті зазначається, що в експертів було багато зауважень до закону, що запроваджує базову військову підготовку. Вони висловлювали думку, що ця підготовка у вишах може стати фікцією і пропонували впроваджувати іншу модель, яка передбачає викладання у вишах курсу Основи національного спротиву.
Чим базова загальна військова підготовка відрізняється від базової загальної військової служби
Базову загальну військову підготовку або БЗВП з вересня обов’язково мають пройти студенти другого курсу як державних чи комунальних, так і приватних вишів. Студенти старших курсів її не проходитимуть.
БЗВП — це теоретичний та практичний курси.
Студенти мають пройти вогневу підготовку, вивчити тактичну медицину, роботу з БПЛА, мінно-вибухову безпеку, міжнародне гуманітарне право та отримати навички поводження зі стрілецькою зброєю.
На теоретичну частину виділяють 90 навчальних годин, її мають освоїти і хлопці, і дівчата. Практична частина БЗВП для хлопців є обов’язковою, а для дівчат — добровільною, на неї виділяють 210 годин. Студенти тренуватимуться на полігонах і в навчальних центрах лише якщо не матимуть проблем зі здоров’ям.
Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявляв, що студенти, переконання яких забороняють їм брати зброю до рук, також матимуть право не проходити практичні заняття.
«Але є інші модулі: тактична медицина, орієнтування в просторі та багато іншого про те, як працює система оборони. Це все можна вивчати», — зазначив він.
Курс БЗВП закінчується заліком, після якого студенти отримають військову спеціальність, а також військовою присягою. Якщо студент або студентка не складае присягу, це може стати підставою відрахування з вишу.
Генштаб ухвалить рішення про те, у якому навчальному центрі проходитиме практика, коли отримає списки допущених до неї медичною комісією.
Базова загальна військова служба (БЗВС) для молодих чоловіків 18−25 років заминила строкову службу для тих, хто не має відстрочки та не навчається у виші.
Молоді чоловіки можуть обирати час, коли проходити БЗВС, але її треба пройти до 25 років.
Під час воєнного стану БЗВС триватиме до трьох місяців, у мирний час — до п’яти місяців. Роботодавець зобов’язаний зберегти робоче місце за працівником, який проходить БЗВС.
Чого побоюються студенти та їхні батьки
Порядок проведення курсу БЗВП затвердили ще влітку 2024 року. Тоді у поправках до закону депутати скопіювали армійську модель, залишивши навіть назву такою ж, як для підготовки мобілізованих.
Аналітикиня центру ініціатив Повернись живим Ярослава Братусь вважає, що обов’язковий новий курс «може нервувати частину студентів і батьків».
«Більшість з цих людей не пов’язані з військовою системою, тому перша думка у них — буде мобілізація. Хоча до 25 років вони мобілізації не підлягають», — зазначила вона.
Крім того, експерти центру, проаналізувавши впровадження БЗВП, дійшли висновку, що виші до нього не готові, хоч багато з них і почали у вересні викладання нової дисципліни.
Моніторинг також виявив, що деякі з вишів прийняти рішення запроваджувати курс БЗВП з другого семестру — з початку 2026 року. Деякі студенти не знали, що такий предмет з’явиться, крім того, деяким казали, що ця підготовка не передбачає ані складення присяги, ані отримання військової спеціальності.
У багатьох вишах бракує тренажерів, автоматів, макетів та іншого обладнання, необхідного для навчання.
З практичними заняттями теж можуть виникнути проблеми, бо навчальні центри ЗСУ перевантажені мобілізованими, а інструкторів замало.
Братусь також сумнівається, що новий курс буде ефективним, якщо студенти пройдуть його один раз на другому курсі й не поновлюватимуть знання до 25 років, коли настане час мобілізації.
«У 25 років вони стануть військовозобов'язаними. І тоді питання — вони знову будуть проходити цей курс?» — зазначила вона.
Хто викладатиме БЗВП
Уряд радить залучати до викладання БЗВП ветеранів з бойовим досвідом та вимагає, щоб у викладачів була вища освіта та щоб вони були спроможні якісно проводити заняття за віком і станом здоров’я.
Аналітикиня центру Повернись живим наголосила, що викладати зможуть далеко не всі ветерани.
«Потенційно вони можуть бути викладачами, але їм самим треба пройти навчання. Бойовий досвід важливий, але його недостатньо, щоб вчити інших. Треба мати навички викладання, комунікаційні, лідерські здібності», — пояснила вона.
Також Братусь зазначила, що викладач, який служив 20 років тому і не брав участі в АТО чи великій війні, не зможе навчити студентів нічому корисному.
«Тоді це більше про профанацію. Студенти нібито й пройшли курс, але їх навчили зупиняти кров лише джутом Есмарха (гумовий ремінь, що використовується з минулого століття. - ред.). Вони не знатимуть, що таке тактика ведення бойових дій у сучасних умовах війни», — зазначила вона.
Альтернатива БЗВП, яку не реалізували
У статті зазначається, що в університеті Києво-Могилянська академія БЗВП як пілотний вишкіл для добровольців запроваджена ще з минулого року. Навчання пройшли понад 70 людей — студенти, викладачі, співробітники вишу. Тому у НаУКМА зазначили, що з вересня без проблем почали обов’язкову БЗВП для другокурсників.
«На сьогодні ми вже маємо молодших інструкторів, навчених ще минулого року. А викладають у нас учасники бойових дій із київських бригад, з якими університет має братерські стосунки. Це люди, які служать, або ті, хто демобілізувався», — заявив ректор НаУКМА Сергій Квіт.
Він назвав військову підготовку принциповою для вишу, бо ми усі маємо зміцнювати українські мілітарні традиції".
Однак BBC Україна зазначило, що приклад НаУКМА є винятком й інші виші запускають БЗВП не так швидко. Причини цього, як сказано у статті, ролягають не лише у нестачі засобів для викладання та викладачів.
BBC Україна пояснило, що влітку у викладацькій спільноті та у Міністерстві освіти обговорювали іншу модель військової підготовки молоді, яка передбачає появу в вишах дисципліни Основи національного спротиву.
На думку багатьох фахівців в галузі освіти, вона була б ефективнішою за БЗВП, сказано у статті. Ця модель передбачала вивчення Основ національного спротиву впродовж кількох років, починаючи з третього курсу, та не передбачала складання присяги та отримання військової спеціальності. Студентів, крім військової підготовки, навчали б також виживанню в умовах надзвичайних ситуацій та основам руху опору на окупованих територіях.
Практисчні заняття з Основ національного спротиву планувалося проводити не на полігонах і навчальних центрах ЗСУ, а на базі військових училищ чи інших закладів поблизу вишу.
Законопроєкт про запровадження Основ національного спротиву наразі не потрапив до сесійної зали Верховної ради.