Історичний крок США. Далекобійні ATACMS таємно передали Україні: яких типів вони бувають, на що здатні і як допоможуть ЗСУ
Україна нарешті отримала від США довгоочікувані далекобійні ракети ATACMS, здатні бити на відстань до 300 км. Це майже вдвічі більше, аніж варіант ATACMS, наданий Україні восени 2023 року. Крім того, це перший прецедент передачі Америкою зброї такого радіусу дії.
23 квітня було підтверджено, що США вже таємно передали ці ракети Україні, а ЗСУ навіть застосували їх кілька разів.
NV нагадує, що відомо про далекобійні ракети ATACMS і від чого залежатиме ефективність їх використання на полі бою в Україні.
Коли Україна отримала та застосувала далекобійні ATACMS?
23 квітня стало відомо, що США ще в березні таємно відправили Україні партію далекобійних ATACMS. Спочатку про це повідомили західні ЗМІ, а згодом інформацію підтвердив Джейк Салліван, речник президента США з питань національної безпеки, та представники Держдепу США і Пентагона.
Про ці поставки відомо такі деталі:
- першу партію далекобійних ATACMS Україна отримала в березні 2024 року як частину термінового пакету допомоги на $300 млн, який ухвалив Білий дім — ще до прийняття в Конгресі США нового фінансування для України на $60 млрд;
- за інформацією NYT, партія включала понад 100 ракет ATACMS далекого радіусу дії [до 300 км — прим. ред.] та додаткові поставки касетного варіанту ракет ATACMS меншої дальності, невелику кількість яких Україні вже передавали в жовтні 2023 року;
- Салліван не називав точних цифр, однак підтвердив, що Україна отримала «значну кількість» далекобійних ракет;
- Україна зобов’язалася використовувати далекобійні ATACMS лише на своїй суверенній території (включно з Кримом);
- про ці поставки не повідомлялося на прохання України, щоб зберегти її оперативні й тактичні переваги та безпеку поставок;
- першими випадками застосування далекобійних ATACMS в Україні стали, за інформацією NYT, удар ЗСУ по російських військах у Бердянську в «ніч на вівторок» [вочевидь йдеться про 23 квітня] та удар по військовому аеродрому в Джанкої (Крим) у ніч на 17 квітня.
Крім того, ухвалений Конгресом США та підписаний Джо Байденом законопроєкт про додаткове фінансування України на $60 млрд також передбачає, що в допомогу Україні може бути включено балістичні ракети ATACMS великої дальності. Хоча Палата представників передбачила можливість для президента США відмовитися від такої опції, якщо це загрожує чи суперечить інтересам національної безпеки США. У такому випадку Байден має окремо пояснити Конгресу свою відмову надавати Україні далекобійні ATACMS. Раніше Білий дім побоювався погоджувати передачу цих ракет Збройним силам України, мотивуючи це нібито ризиком ескалації у протистоянні з РФ.
Після остаточного затвердження пакету допомоги передача нових партій американського озброєння Україні - це дійсно «питання днів», а не тижнів чи місяців, висловив упевненість німецький експерт з питань безпеки Франк Умбах в ефірі NTV. Він пояснив, що принаймні частина зброї вочевидь вже перебуває на американських військових базах у Німеччині, оскільки американці логістично готувалися до якнайшвидшої передачі цієї допомоги.
Голова комітету з питань розвідки Сенату США Марк Ворнер в ефірі CBS News також висловив переконання, що протягом останніх місяців влада США готувалася передати ATACMS якнайшвидше, щойно буде відповідне фінансування, тож нові ракети теж мають бути готовими до негайних поставок.
Яких типів бувають далекобійні ATACMS і які саме надають Україні?
ATACMS — це американські балістичні ракети із твердопаливним двигуном, що були розроблені ще наприкінці холодної війни, і мають кілька модифікацій.
Восени 2023 року Україна отримала невелику кількість ракет ATACMS меншої дальності з касетною боєголовкою. Тоді йшлося про ракети MGM-140A (вони ж M39 або ATACMS Block I) з максимальною дальністю ураження до 165 км. Наразі ж ідеться про надання Україні ракет ATACMS, які здатні вражати цілі на відстані до 300 км.
Який саме варіант далекобійних ракет США вирішили надати ЗСУ, точно невідомо: Пентагон не розкриває ці дані задля оперативної безпеки і задля збереження тактичних переваг України на полі бою. Однак ще раніше портал The War Zone нагадував про існування двох головних типів ATACMS, зокрема і далекобійних:
- старіші моделі з касетною боєголовкою, які з’явилися на озброєнні США ще в 90-х роках, серед них і ракети M39A1 (Block IA) радіусом дії до 300 км;
- новіші моделі з унітарною боєголовкою, якими армію США озброюють з початку 2000-х років (кілька різновидів ракет, зокрема M48, M57 та M57E1, кожна з яких має дальнобійність 300 км і відрізняється деякими особливостями сучаснішого наведення та внутрішніх компонентів).
Спільним є те, що всі ці види ракет ATACMS запускають з гусеничних реактивних систем залпового вогню M270 або з аналогічних колісних пускових установок HIMARS M142. Обидві ці системи є на озброєнні ЗСУ і передавалися українським силам раніше.
Крім того, усі ATACMS — це балістичні ракети, що розвивають швидкість наближену до гіперзвукової. Під час польоту ці ракети досягають швидкості 3 Маха (приблизно 3675 км/год) і вражають ціль за складною балістичною траєкторією, тоді як, наприклад, крилата авіаційна ракета Storm Shadow є дозвуковою (швидкість 0,8 Маха). Тож перехоплювати ATACMS російським системам ППО значно складніше. «Для перехоплення таких ракет необхідно створення ешелонованої системи ППО з комплексами С-400/С-300 В та Бук останніх модифікацій, — пояснював раніше Мілітарний. — У той же час Збройні сили РФ не мають достатньої кількості ЗРК для створення таких рубежів оборони навколо всіх важливих військових об'єктів на окупованих територіях України».
За своїми розмірами ракети усі ATACMS дуже подібні, вони мають майже 4 м у довжину і близько 610 мм у діаметрі.
Головною відмінністю далекобійних ATACMS з касетною та унітарною бойовою частиною є власне тип боєголовки та особливості його застосування.
Варіант ATACMS на 300 км з касетною бойовою частиною містить 300 окремих суббоєприпасів типу M74, які значно збільшують площу ураження — особливо у випадку застосування по таких цілях як аеродроми тощо. Кожен з таких мінібоєприпасів має форму сфери діаметром 75 мм та і масу близько 500 грамів. Один суббоєприпас може утворювати під час детонації близько 260 уламків, що створюють зону ураження до 15 квадратних метрів, нагадує портал Мілітарний. Всередині кожного з 300 суббоєприпасів розміщений детонатор та вибухівка. Зовні на їхньому сферичному корпусі є характерні аеродинамічні гребені, які надають йому обертання під час падіння. Надані Україні восени 2023 року касетні ATACMS мають по 950 суббоєприпасів у кожній ракеті, однак меншу дальність — 165 км. При цьому навіть далекобійний «касетний» варіант ракети ATACMS вже має можливість GPS-наведення (на відміну від раніше наданих Україні ракет старіших ракет меншої дальності).
Усі варіанти ATACMS на 300 км з унітарною бойовою частиною, незалежно від конкретного типу такої ракети, оснащені єдиною осколково-фугасною боєголовкою вагою 230 кг — аналогічною до тієї, що використовується у протикорабельних ракетах Harpoon. Однак через більшу швидкість ATACMS порівняно з Harpoon вражаючий ефект такої унітарною боєголовки значно більший. Більшою є точність цих ракет порівняно зі старішими моделями 90-х років. Зокрема ракети М48 та M57 мають найвищі показники точності серед усього «сімейства» ATACMS (до 9 м). Усі ATACMS з унітарною боєголовкою оснащені системою GPS-наведення, при цьому M48, M57 та M57E1 також здатні уражати цілі з вертикального пікірування.
У сучасній армії США на озброєнні є лише ATACMS з унітарною боєголовкою (M48, M57, M57E1), тоді як касетні ракети (M39, M39A1) були або списані, або перероблені в боєприпаси з унітарною бойовою частиною.
Італійській військовий аналітик Томас Тайнер після ухвалення нового пакету фінансування України у Палаті представників нагадав, що гіпотетично США могли б надати ЗСУ понад 200 ракет M39/M39A1 ATACMS з касетною бойовою частиною та понад 200 M48/M57 з унітарною боєголовкою. Однак точна реальна кількість та моделі ракет, які США надають Україні, залишається невідомою.
Що ці ракети можуть змінити на полі бою?
Україна давно і наполегливо доводила західним партнерам необхідність отримання далекобійної зброї на зразок ATACMS. Навіть за умови, що союзники України не дозволяють використовувати свою зброю для ударів по цілях у Росії, ракети з дальністю ураження до 300 км дозволяють ЗСУ охопити ворожі цілі на всій окупованій території України, нагадував портал Defence Express, що видно на мапі нижче.
Для порівняння, на графіку нижче — радіус ураження ATACMS з дальністю удару до 165 км порівняно з іншими видами наданих Україні західних ракет.
Касетний варіант далекобійних ATACMS був би особливо ефективним для ураження російських скупчень техніки, складів боєприпасів, систем ППО та летовищ, де розміщені військові гелікоптери і літаки.
Далекобійні ATACMS з унітарною бойовою частиною могли б становити найбільшу небезпеку для такої військової інфраструктури окупантів, як мости, укріплені командні та управлінські центри далеко за лінією фронту, важливі логістичні вузли тощо.
Водночас експерти нагадують, що ефективність та реальний вплив далекобійних ATACMS на полі бою залежатиме не лише від швидкості їхньої доставки, але й від кількості таких ракет.
«Американці при штурмі Іраку за 1,5 місяця застосували 600 ракет. Були дні, коли за добу вистрілювали 20−100 ракет. Лише кількість зламає хід війни», — нагадував в одному з інтерв'ю військовий аналітик і полковник ЗСУ Петро Черник. При цьому, як і багато інших експертів, він підкреслював, що для ураження того ж Кримського моста потрібні ATACMS з унітарною фугасною частиною.
«Касетними боєприпасами міст не завалиш. Тільки великі ракетні пуски можуть упідводнити Кримський міст. І це має бути не 2−3 запуски, а кілька десятків. Потрібно бити дуже точно по опорах або по самому полотну. Лише тоді, коли впаде кількадесят секцій на 100−150 м, особливо залізнична нитка, він перестане бути робочим», — констатував Черник ще минулої осені.
Додатковим наслідком передачі Україні ракет ATACMS з дальністю ураження до 300 км може стати сам прецедент їх надання ЗСУ — адже Німеччина довгий час мотивувала відмову у наданні Taurus зокрема й тим, що США не надають Україні далекобійні ракети.
Вже після підтвердження про передачу Україні першої партії далекобійних ATACMS фахівці ISW наголосили, що надання таких ракет у достатній кількості дозволить ЗСУ погіршити логістичне та матеріальне забезпечення армії Росії. Хоча місяці затримки американської допомоги могли дати російським військовим час, щоб компенсувати гіпотетичний оперативний вплив, який можуть мати ракети ATACMS в Україні. Найімовірнішими цілями аналітики ISW називають військові аеродроми, склади боєприпасів, важливі логістичні лінії та об'єкти, такі як мости.
В ISW також прогнозують, що українські удари ATACMS по тиловій російській логістиці чи авіації РФ, ймовірно, «будуть значущими з оперативної точки зору, проте лише в тому випадку, якщо ЗСУ успішно координуватимуть їх із наземними операціями, щоб скористатися погіршенням російських спроможностей внаслідок ударів».
