Судова практика

Про своє нинішнє життя на батьківщині підприємець розповідає так: "Живу в Україні з сім'єю, мої діти навчаються в українській школі". Він, мовляв, завжди підтримував рідний Харків, досі дружить із мером Геннадієм Кернесом і реалізував там проект реставрації обласної філармонії, допоміг збудувати храм і звести пам'ятник засновнику міста. А зараз спільно з екс-мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані створює офіс інвестиційної підтримки міста у США.

Бізнесмен є й одним з інвесторів столичного меморіального центру Голокосту Бабин яр.

Але Фукс повернувся в Україну не заради публічних меценатських проектів, впевнений Гнап.

Бізнесмен намагався вести справи у країні ще під час свого російського періоду. Так, на території Рибальського півострова він планував збудувати діловий комплекс Київ-Сіті з хмарочосом у 68 поверхів. Але через кризу 2008 року роботи так і не почалися, а землю для забудови, 5 га, суд у 2014-му повернув у комунальну власність.

Нині Фукс знову з'явився на Рибальському. І в цьому йому допоміг Данило Привалов, син Кернеса, і його фірма Інтербуд груп.

У 2015-му ця компанія викупила там колишні складські приміщення заводу Ремдизель. Через рік Інтербуд взяла в оренду у Києва земельні ділянки загальною площею 5 га. "Потім фірму переписали на офшор, кінцевим бенефіціаром якої є Фукс", — розповідає Дмитро Булах, керівник Харківського антикорупційного центру. Він додає, що вся ця операція стала можливою завдяки багаторічній, з юності, дружбі Фукса та Кернеса.

Сам новоявлений український бізнесмен говорить про цю справу в тому ключі, що він лише відновлює свій колишній проект.

Як переконався НВ, побувавши за адресою майбутнього будівництва — вул. Електриків, 28 (це місце неподалік фітнес-клубу П'ятий елемент, що належить президенту Петру Порошенко), — роботи там ще не ведуться: вибитими вікнами дивляться на світ старі склади, оточені горами будівельного сміття.

Але навіть така непоказна нерухомість може приносити чистий прибуток: Інтербуд груп нещодавно відсудила у комунального підприємства Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд 80,6 млн грн — та, як вирішили люди в мантіях, завдала старим складам збитків під час будівництва Подільського мостового переходу.

Фукс вміє успішно працювати і з іншими проблемними активами. За прикладами варто спуститися в київське підземелля.

Саме там зійшлися комунальне підприємство Київський метрополітен і фірма Укррослізинг, яка була пов'язана з російським Внєшекономбанком. Вона ще за часів Януковича, у 2009 році, поставила підземці 100 вагонів. Комунальники не розрахувалися за рухомий склад повною мірою — останню виплату метрополітен зробив у 2014-му.

Борг спочатку становив 366 млн грн. Але за рахунок відсотків, пені, інфляційних втрат і коефіцієнта коригування він виріс майже до 2 млрд — саме таке рішення на користь Укррослізингу виніс суд.

Після оголошення цього вердикту бенефіціаром фірми став Фукс.

"2 млрд грн — це максимально можлива сума. Борг прив'язаний до курсу долара, такої умови не було навіть у тендері [на закупівлю вагонів]", — говорить Андрій Осадчук, депутат Київради, який очолював тимчасову комісію з перевірки виникнення боргу метрополітену за лізинговими контрактами.

Він пояснює: Київрада зробила все можливе, щоб розібратися у ситуації, але виконувати роботу правоохоронців цей орган не може. "Я впевнений, що стався перепродаж боргу", — говорить депутат.

Фукс же стверджує, що більше не є власником Укррослізингу: мовляв, восени компанія перейшла під управління австрійсько-угорської фірми.

Але бізнесмен, очевидно, не лишився ображеним: у прес-службі Київського метрополітену НВ повідомили, що станом на 24 жовтня із рахунків підприємства на користь Укррослізингу цьогоріч виплачено 284,6 млн грн. Примусовий розрахунок, як пояснили в прес-службі, відбувається кілька разів на тиждень і без участі комунального підприємства.

Метрополітен все ще винен 1,83 млрд грн.