Реабілітація в Україні: які є міфи і чому вони не правдиві
depositphotos
В Україні зростає потреба в реабілітації. У таких умовах особливо важливо відрізняти факти від хибних уявлень. Перевірте себе — спробуйте спочатку визначити, правда це чи міф, а потім прочитати пояснення.
1. Реабілітація — це для людей з інвалідністю
Реабілітація — це про відновлення порушених функцій або про пристосування до життя, коли щось змінилося. Ідеться як про фізичні функції (рухомість, зір, слух, ковтання), так і про психічні (робота з порушеннями уваги, памʼяті, сну, регулювання емоцій тощо) та соціальні (зайнятість). А таке відновлення може знадобитися після перелому ноги чи руки, операції (коли довелося довго лежати нерухомо) чи хвороби (як-от інсульту, пневмонії, COVID-19 та ін.).
Не всі ці випадки призводять до незворотного порушення функцій — тимчасового або постійного, а часом вчасна та якісна реабілітація допомагає уникнути інвалідності або покращити функції, компенсувати втрачені — новими навичками. Дуже важливо починати реабілітаційні втручання ще під час лікування основного захворювання чи травми. Наприклад, при інсульті реабілітацію має початися ще в перші дні. Навіть у важкому стані звертають увагу на правильне позиціонування та зміну положення тіла (це профілактує пролежні), пасивні рухи (щоб запобігти контрактурам). Відразу як мине загроза життю, відкривається, так зване, вікно можливостей. Цей період триває десь до 3−6 місяців, саме в цей час найвищі шанси відновити функції мозку.
Тож не варто чекати, доки «випишуть» з лікарні, запитайте лікуючого лікаря про електронне направлення на реабілітацію.
Отже, тут правильна відповідь — ні, це міф.
2. Реабілітація — це дорого
Так, хороші фахівці та обладнання можуть коштувати дорого, але держава фінансує значну частину послуг і засобів — від ортопедичного взуття до протезів. Оскільки попит на реабілітацію підвищується, фінансування останніми роками зростає. А Програма медичних гарантій передбачає безоплатну реабілітацію в сотнях закладів по всій країні.
3. Безоплатна реабілітація неефективна
Ні та ще раз ні. Послуги реабілітації, котрі оплачує держава, мають відповідати певним критеріям щодо кваліфікації фахівців і оснащення реабілітаційних кабінетів і центрів. Ці послуги надаються як державні й комунальні заклади, так і приватні.
Головне — Програма медичних гарантій підтримує лише доказову реабілітацію, тобто те, що довело свою ефективність у клінічній практиці й дослідженнях в Україні та світі.
4. Якщо в моїй області немає потрібного реабілітаційного центру, то в сусідній безоплатно лише для місцевих
Абсолютне та беззаперечне ні. Електронне направлення на реабілітацію дозволяє вибрати будь-який заклад по Україні, що має договір з Національною службою здоровʼя України (НСЗУ). За Програмою медичних гарантій місце реєстрації більше не важливе.
Можливо, ви переїхали чи просто чули хороші відгуки про фахівців або реабілітаційний центри, тому хочете вибрати заклад в іншій області — це ваша справа.
Усі заклади, що мають чинні договори можна знайти на сайті НСЗУ: https://edata.e-health.gov.ua.
Обирайте, як вам зручно шукати — на карті чи просто списком, коди пакетів послуг реабілітації 53 (у стаціонарі) та 54 (амбулаторно, тобто ходити на заняття чи процедури). Можна відсортувати за областю, переглянути контакти (сайт, номер телефону).
Якщо ж трохи заплуталися на карті, то просто наберіть номер безкоштовної гарячої лінії НСЗУ — 16−77 — і фахівці допоможуть знайти всі заклади, що надають послуги за вашим направленням.
5. Безкоштовне протезування лише для військових
Ні, це міф. Безоплатне протезування можливе для всіх, хто його потребує. Для цього потрібно мати висновок про необхідність, дітям надає лікарсько-консультативна комісія (ЛКК), військовим може надавати військово-лікарська комісія (ВЛК), лікарсько-експертна комісія (ЛЕК) ДСНС — працівникам цього відомства.
Для військових і ветеранів, які отримали ураження під час АТО чи повномасштабної війни, держава встановлює вищі граничні суми на протезування, тобто вони можуть вибрати дорожчий високофункціональний виріб. Також граничні суми можуть бути вищими для професійних спортсменів.
Для всіх, хто потребує протезування, держава також відшкодовує послуги з допротезної підготовки, припасування протеза та навчання користування ним.
Адже з отримання протеза реабілітація не завершується.
6. Протезування за кордоном — це найкраще рішення
Протезування — це не просто купівля протеза. Його потрібно обслуговувати у спеціаліста, адже протягом першого року носіння можуть знадобитися певні припасування та зміни. Усе це має робити фахівець, який знається на певному типі протезів, бо це вартісне обладнання, що складається з багатьох вузлів і часом механізмів. І звісно, бажано, щоб до цього спеціаліста було зручно звернутися, не так далеко від дому.
Тож люди, котрі отримують протез за кордоном, повернувшись в Україну, мають знайти підприємство та фахівця, які обслуговуватимуть протез і поставлять його на гарантію.
Можливо, протезуватися в Україні навіть краще рішення, адже за останні роки вітчизняні фахівці отримали чималий досвід у цій сфері, а держава дозволяє отримати протезування безоплатно. Ще одним рішенням може стати купівля через благодійні фонди певних вузлів і деталей до протезів і потім виготовлення його в Україні. Але ці випадки потрібно розглядати індивідуально з лікарем-протезистом.
7. Отримати безоплатно можна щось одне (протез або якийсь інший засіб реабілітації)
І це міф. Таких обмежень не передбачено, головне — обґрунтована потреба. В індивідуальному реабілітаційному плані (раніше — це була індивідуальна програма реабілітації) має бути:
- детально описано функціональні порушення (наприклад, порушення функції ходьби, самообслуговування),
- наведено перелік рекомендованих засобів (приміром, крісло колісне, милиці, ходунки, протез, слуховий апарат, спеціальне ліжко тощо), якщо це важливо, ще й зазначена не просто назва засобу, а і його тип («крісло колісне активного типу» чи «протез стегна з мікропроцесорним коліном»),
- обґрунтовано потребу: чому саме цей засіб необхідний для компенсації порушених функцій та досягнення реабілітаційних цілей.
Зверніть увагу саме на ці пункти, бо для якісного життя часом потрібен не один допоміжний засіб реабілітації.
8. Якщо купив протез за свої гроші, втрачаєш право на безкоштовний
Буває, що людина не подала заяву на отримання протезу безоплатно, бо не знала про таку можливість або вирішила, що швидше купити самостійно. Але важливо знати, що гроші за самостійно придбаний протез можна повернути (повністю або частково).
Для цього протягом перших 6 місяців (для військових — 12 місяців) потрібно звернутися до Мінсоцполітики — через сайт soc.gov.ua/welcome або найближчий ЦНАП, або відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. При собі обовʼязково мати розрахунковий документ, який підтверджує купівлю (чек, товарна накладна тощо), де вказані ціна та дата покупки. І ще низку документів: висновок, у якому вказано потребу у протезуванні, паспорт та ін.
Відшкодовують кошти в порядку звернень і лише в межах встановлених державою граничних сум, які можуть виявитися меншими за ціну придбаного протеза. Як ми вже згадували, для військових і ветеранів граничні суми більші, ніж для цивільних. Тож і це міф.
Підрахуйте свій результат.
Якщо 0−4 правильні відповіді
Ви лише відкриваєте для себе світ реабілітації. Раді, якщо цей тест допоміг дізнатися більше про цю важливу тему.
Якщо 5−7 правильних відповіді
Непоганий результат! Ви вже орієнтуєтесь у темі, але точно дізналися щось нове.
Якщо всі 8 правильно
Та Ви експерт! Думаємо, немає сенсу Вам пояснювати, як важливо ділитися цією інформацією?
#БезВасНіяк
Матеріал створено в рамках інформаційної кампанії ПРООН, що реалізується в межах проєкту «Протимінна діяльність в Україні» за фінансової підтримки урядів Іспанії та Республіки Корея.
