Зроблено в Україні

Історія холдингу МХП — дивовижний приклад того, як українська компанія, заснована в кризові 90-і роки минулого століття, успішно розвивається та підкорює нові ринки в ХХI столітті

Україна зіткнулася із серйозною фінансовою кризою. Формально дефолту вдалось уникнути, але влада втратила джерело залучення коштів. Країну охопила криза неплатежів, а гривня девальвувала майже вдвічі. Але навіть ці складні економічні умови не змогли зупинити тих, хто прагнув розвивати свій бізнес. Юрій Косюк засновує АТЗТ «Миронівський хлібопродукт». Компанія отримує контрольний пакет акцій у ВАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів».

Україна переживає наслідки кризи 1998 року. Нацбанк намагається контролювати валютний ринок, проте гривня продовжує девальвувати, і за рік курс долара зростає із 3,5 грн до майже 5 грн за долар. Утім, це створює сприятливі умови для розвитку українського експорту. Розвитку експортоорієнтованих підприємств сприяли й інші економічні фактори.

У цей час МХП придбаває та модернізує птахофабрику «Перемога». Поки більшість компаній скорочують штат співробітників і припиняють свою діяльність, МХП утримує позиції і починає виробництво м’яса птиці на оновленому підприємстві «Перемога Нова».

Україні вдається впоратися з інфляцією — починається активний розвиток банківського кредитування. На нетривалий період вона входить до групи країн-лідерів за темпами росту макроекономічних показників.

За цих сприятливих умов МХП активно розвиває нові проекти — на ринок виходить бренд охолодженого куриного м’яса «Наша Ряба», що зумовлює розширення виробництва.

Кризу кінця 90-х років подолано. Ріст ВВП — майже 10 %. Підйом відчувається майже у всіх галузях економіки. Міжнародні фінансові інститути починають кредитувати українські підприємства. У грудні 2003 року МХП стає першою українською компанією, яка отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації (IFC). Кошти спрямовуються на збільшення та модернізацію виробничих потужностей, що дає змогу оптимізувати роботу і в рази збільшити продуктивність.

Україна досягла рекордного темпу росту ВВП — 13 %. Ані до, ані після цього країна не показувала такого економічного підйому. Досягнення держави стимулюють нарощувати окремі показники виробництва. На «Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів» вводять в експлуатацію олієпресовий завод. Цього ж року компанія починає продавати соняшникову олію — побічний продукт, який утворюється під час виробництва рослинного протеїну.

Попри часткове падіння, в економіці досі відчувається потенціал до росту. Яскравим прикладом впевненого руху вперед є компанія МХП. У цей період до складу холдингу входить створене в 2004 році підприємство «Зернопродукт», яке спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, пшениці, ячменю та соняшнику. Частиною МХП стає також «Катеринопільський елеватор», що дає змогу компанії збільшити контроль над виробництвом комбікормів. Окрім того, МХП ввів до свого складу «Черкаський завод залізобетонних виробів».

Країна переживає перманентну політичну кризу, проте економіка знову збільшує темпи росту. Номінальний ВВП України в 2006 році вперше перевищив $100 млрд, а темпи росту ВВП сягнули 7,1 %. Узятий країною курс на зближення із Заходом дає змогу українським компаніям активніше залучати інвестиції.

30 травня, відповідно до законодавства Люксембургу, створено холдингову компанію MHP S.A. У тому ж році МХП закінчує випуск єврооблігацій на суму $250 млн.

У січні МХП завершив будівництво Миронівського м'ясопереробного заводу «Легко». Стрімкий розвиток холдингу зміцнює позиції компанії на ринку та окреслює перспективу подальшого зростання.

Бізнес і громадськість зберігає оптимізм щодо перспектив розвитку економіки. Країна демонструє стале економічне зростання. Темпи росту ВВП за рік — 7,3 %.

Експорт товарів у 2007 році склав $49,248 млрд, що на 36,4 % більше, ніж у 2006-у. У загальному обсязі експорту товарів частка поставок продукції агропромислового комплексу збільшилась на 32 % порівняно з попереднім роком.

У цей самий час МХП вводить в експлуатацію першу виробничу лінію «Миронівської птахофабрики» потужністю близько 110 тис. тонн курятини на рік, готуючись вийти на міжнародні ринки в повній готовності.

Україна вступає до СОТ. Бізнес показує активність на ринку залучення капіталу. МХП здійснює первинне публічне розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі та стає першою українською аграрною компанією, яка провела лістинг на її основному майданчику. Цього ж року холдинг отримує контроль над 80 % акцій заводу «Український бекон», який виробляє м’ясну продукцію. Різні вектори діяльності компанії підвищують її конкурентоспроможність і розширюють поле діяльності.

Україна відчуває наслідки світової фінансової кризи. За рік в рази скоротилося негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу країни. У цей час стає зрозумілим, що АПК — єдиний кризостійкий сектор економіки. Зернові та олійні культури експортуються рекордними темпами, розширюється географія зовнішніх ринків.

У цей самий час «Миронівська птахофабрика» виходить на повну виробничу потужність близько 200 тис. тонн курятини на рік. Також нарощуються потужності для переробки соняшнику на «Катеринопільському елеваторі». Це дає змогу МХП задовольнити зростаючий попит на соняшниковий протеїн, необхідний для виготовлення комбікормів, і не піддатися впливу світової кризи та покращити свої показники.

Експерти вперше за багато років очікують інфляцію нижчу 10 % за підсумками року. Позитивно реагує на зрушення в економіці і тваринництво. Зокрема, розпочинається будівництво «Вінницької птахофабрики» в Ладижині — найбільшої в Україні і другої за розмірами в Європі. При цьому МХП зумів рефінансувати $250 млн єврооблігацій та отримав $330 млн до 2015 року. У грудні під час SPO власник МХП Юрій Косюк продає майже 10% акцій компанії. З цього моменту у вільному обігу знаходиться близько 35% акцій.

Аварія на АЕС Фукусіма-1 змусила увесь світ знову замислитися про необхідність якомога швидшого переходу на безпечні «зелені» джерела енергії. Зростання тарифів, а також залежність від російських енергоресурсів зробила програми альтернативної енергетики вкрай актуальними і в Україні.

МХП, як соціально відповідальний бізнес, починає розроблення пілотного проекту «Біогаз», який передбачає спорудження біогазового комплексу на потужностях птахофабрики «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області. Обсяг інвестицій — близько $15 млн на одну установку. «Це становитиме близько 30 % нового бізнесу в компанії, який створено з нічого, і який зробить майже всю споживану енергію всередині компанії «зеленою», — зауважив Юрій Косюк.

Влада ЄС проголосувала за входження України до переліку держав, що мають право на експорт продуктів птахівництва до країн Єврозони. Відповідно до Регламенту ЄС №88/2013 з 31 січня 2013 року Україна отримала право на експорт продукції птахівництва до країн Євросоюзу.

У квітні 2012 року МХП розпочав спорудження біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер». У грудні 2012 року перший ферментатор було введено в експлуатацію в тестовому режимі. Усвідомлюючи перспективи зростання виробництва у зв’язку з виходом на міжнародні ринки, МХП збільшив свій земельний банк майже на 5 тис. га.

Спостерігається падіння економічних показників промисловості. Водночас отримано рекордний урожай зерна — 63 тис. тонн. Збільшується виробництво м’яса, молока та яєць. Тваринництво активно розвиває виробництво на експорт — до країн Близького сходу та Європи, де, зокрема, високо оцінили українську курятину.

На «Вінницькій птахофабриці» на повну потужність працюють сім зон вирощування бройлерів. МХП успішно випускає єврооблігації на суму $750 млн терміном до 2020 року та пропонує до обміну облігації, термін дії яких збігає в 2015 році.

Три підприємства компанії отримують єврономери, що дає змогу експортувати продукцію до країн ЄС: «Миронівська птахофабрика», МПЗ «Легко», «Птахофабрика Снятинська Нова».

Земельний банк МХП сягнув 360 тис. га.

Україна підписує Угоду про асоціацію з ЄС. Європа поступово відкриває ринки для української продукції. Для вітчизняних підприємств починається період активного приведення своєї продукції та умов виробництва відповідно до європейських вимог.

«Вінницька птахофабрика», яка входить до Групи МХП, отримала дозвіл на експорт продукції до країн ЄС і почала експорт курятини під ТМ Qualiko. Компанія створила й вивела на український ринок ТМ Chick&Go.

У лютому 2015 року офіційний курс гривні вперше в історії опустився нижче 30 грн за долар. Досягнуто прогрес в отриманні безвізу з ЄС, а Україну обрано членом Ради Безпеки ООН.

Конфлікт на Сході України та загострення відносин з Росією ускладнюють умови роботи компаній, які мають активи в Росії. У червні 2015 року МХП відмовляється працювати на території РФ та обмінює свої активи «Вороніж Агро Холдинг» у Воронежській області (40 тис. га землі та елеватори на 150 тис. т) на активи ТОВ «Агрокультура» у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях (60 тис. га землі та елеватори на 90 тис. т).

У Брюсселі 6 продуктів МХП отримують європейські нагороди Міжнародного інституту смаку та якості (International Taste & Quality Institute (ITQI).

З 1 січня 2016 року повною мірою почав діяти режим вільної торгівлі між Україною та ЄС. За час дії ЗВТ Україна збільшила експорт курятини, яєць, пшениці, ячменю, насіння олійних культур, олії ріпаку, цукру та кондитерських виробів.

МХП досягнув 100 % завантаженості виробничих потужностей і став найбільшим у країні експортером м’яса птиці. Здійснюється диверсифікація експорту: відкрито офіси в країнах Близького Сходу та Північної Африки. З’явився новий переробний завод у Нідерландах.

Земельний банк ПАТ «МХП» зріс до 370 тис. га. І це не межа.

Завершуються масштабні програми фінансування України міжнародними фінансовими інститутами. Програма з МВФ закінчується у 2018 році. У 2017 році країна змогла отримати тільки один транш на суму $1 млрд. У кінці 2017 року добігла кінця програма макрофінансової підтримки України Євросоюзом. Про завершення фінансової підтримки країни восени також заявив Світовий банк, який з 2014 року передав Києву понад $5,5 млрд.
Експерти відзначають незначні темпи економічного зростання та сповільнення реформ. Але це — не завада для підприємств, які вже вийшли на зовнішні ринки. МХП відкриває новий переробний завод у Словаччині. На базі «Вінницької птахофабрики» розпочато будівництво другого біогазового комплексу потужністю 10 МВт для посилення енергетичної незалежності виробництва (загальна потужність 20 МВт). За підсумками 2017 року МХП нараховує близько 30 підприємств у різних куточках країни.

Міжнародне рейтингове агентство S&P очікує на прискорення росту реального ВВП країни до 3,1 %. Україна також може отримати $3,5 млрд траншу від МВФ, що допоможе стабілізувати курс гривні, а також посприяє виплаті зовнішніх боргів. Проте прогнози експертів залежать від спроможності влади активізувати здійснення економічних реформ.

Усвідомлюючи, що без постійного розвитку не можливо підкорити нові ринки, компанії нарощують активність задля покращення якості бізнес-процесів. МХП планує до кінця року завершити впровадження нових стандартів:

GlobalGAP Poultry — інтегральної системи управління сільськогосподарським виробництвом, яка впроваджується на чотирьох птахофабриках холдингу та охоплює процес вирощування птиці від отримання інкубаційних яєць до транспортування птиці;
FSSC 22000 Feed — схеми сертифікації безпеки кормів для тварин.

Країна набирає швидкості в напрямі євроінтеграції, де людина — найвища цінність, а якість продукції та послуг — обов’язкова умова бізнесу. МХП готовий підкоряти європейські ринки та розширювати співпрацю з країнами ЄС, що підтверджує відповідність якості продукції міжнародним стандартам та ставлення до людей як до основного ключа до успіху. Сотні мільйонів гривень йдуть не лише на впровадження інновацій, але й на підтримку соціальних ініціатив, стартапів та розвиток національної економіки. І це лише початок шляху. Далі буде…