Золоте дно

Мільйон жителів Гани, африканського лідера з видобутку золота, щодня вручну витягають дорогоцінний метал із ґрунту, отруюючи ртуттю і свинцем природу і власне тіло

Анна Павленко

У 2002 році 19-річний Йо Нгоа, мешканець бідного містечка Бауді у західноафриканській Гані, вирішив учинити за прикладом старшого брата Пітера і влаштувався оператором подрібнювальника на золотодобувну шахту. Завданням юнака було розбивати породу на порошок, з якого потім його товариші у цеху вимивали дорогоцінні самородки.

"Ці машини піднімали стільки пилу, що я був увесь покритий ним і дихав пиловими хмарами цілий день", — розповідає африканець журналістам Reuters. Втім, на роботу хлопець не скаржився: зарплата $60, а якщо пощастить, то і $300 на тиждень сторицею компенсувала важкі умови праці.

Так Нгоа приєднався до мільйонної армії старателів, які щороку піднімають на-гора понад сотні тонн дорогоцінного металу — головного експортного продукту 29-мільйонної Гани. Останні кілька років невисока вартість видобутку і сприятлива політика держави послужили розвитку місцевого золотого промислу. У підсумку в 2018 році Гана стала лідером континенту з видобутку жовтого металу, потіснивши Південну Африку, що утримувала цей статус протягом століть.

Торік у Гані добули 4,8 млн унцій (136 тонн) золота, до того ж більшу частку цього обсягу забезпечили не великі міжнародні компанії, а невеликі шахти, зокрема нелегальні. Не всі з них оснащені промисловим обладнанням і часто ведуть видобуток небезпечними кустарними методами.

Тут озброєні лопатою, насосами і шлангами африканці вимивають самородки дорогоцінного металу з викопаних вручну ям. Спочатку старателі промивають ґрунт у ситі, потім змішують осад із ртуттю, яка притягує до себе частинки золота. Отриману амальгаму підпалюють, і ртуть випаровується, отруюючи золотошукачів.

На додачу до роботи з токсичними речовинами шахтарі щодня вдихають пил із високим вмістом свинцю та інших важких металів, що веде до захворювань легень, наголошують лікарі. Нгоа згадує, як у 2009 році помер його старший брат: 40-річний Пітер потрапив до лікарні з безперервним кашлем і носовою кровотечею і невдовзі помер. У наступні роки смерть із подібними симптомами наздогнала ще вісьмох золотошукачів.

Ртуть із шахт отруює не тільки старателів, а й ґрунт і водойми, б'ють на сполох екологи. У 2016 році вчені Гани за фінансової підтримки Університету Мічигану з'ясували: середній рівень вмісту ртуті у воді поблизу Бауді вдесятеро перевищує міжнародний рівень безпеки. До того ж розширення шахт веде до вирубки дерев. За даними Інституту світових ресурсів, сьогодні Гана втрачає свої тропічні ліси швидше за будь-яку іншу країну світу.

Незважаючи на загрозу для екології та власного життя, близько мільйона африканців продовжують видобувати жовтий метал на кустарних шахтах. Високі ціни на золото і недороге китайське обладнання роблять цей промисел значно прибутковішим за роботу на фермах какао-бобів і каучукових плантаціях, де платять від $5 до $10 на тиждень.

Не кинув свою роботу і Нгоа. Навіть коли в 2016 році почав кашляти кров'ю, і лікар прописав йому курс лікування від туберкульозу. Через три роки стан Нгоа погіршився, і в травні 2019-го він помер.