Зібралися із силами - фото

Зібралися із силами

14 червня 2018, 11:07

Створення Антикорупційного суду — важливий урок для всіх. Коли ми об'єднуємося, у нас все виходить

Створення Антикорупційного суду — важливий урок для всіх. Коли ми об'єднуємося, у нас все виходить

Єгор Соболєв,
народний депутат (Самопоміч)

Останні кілька днів мене не раз просили поділитися текстом закону про Вищий антикорупційний суд. Спікер Ради Андрій Парубій знову не забезпечив публікацію проголосованого документа на сайті ВР, і багато хто вважав це технологією обману. На ділі ж із наданням незалежності антикорупційному бюро та Антикорупційній прокуратурі, як і з введенням електронного декларування, нам вдалося змусити вампірів з'їсти часник.

Відео дня

Відповідно до закону, всі судді Антикорупційного суду повинні відбиратися за участю ради міжнародних експертів. Жодне рішення щодо кандидатів на посаду судді не може бути прийнятим без згоди мінімум трьох із шести членів міжнародної ради.

У цьому й полягала основна ідея закону, розробленого ще восени 2016 року. Нинішні судді — остання надія топ-корупціонерів. Дві третини з них вже корумповані і просто не виносять обвинувальних вироків тим, хто їх прикриває. Наприклад, у жовтні 2016-го до суду було передано справу про незаконне збагачення прокурора зони АТО Костянтина Кулика. Через 20 місяців суд все ще на першій стадії — досліджує письмові докази. З 11 томів дослідили три. За цей час Кулик встиг отримати підвищення від генпрокурора Юрія Луценка і тепер займається міжнародною співпрацею ГПУ.

Тепер зрозуміло, чому пропозиція створити разом із міжнародними партнерами незалежний суд саме у справах топ-корупції викликала такий спротив потенційних фігурантів подібних розслідувань. Найбільше саботував документ чинний президент, до якого ведуть ниточки багатьох розслідувань НАБУ. Навіть справа судді Чауса, який закопував скляні банки з грошима. Петро Порошенко пропонував перейменувати в антикорупційних частину нинішніх суддів і постійно обіцяв зробити все від нього залежне, але "завтра". Під час нашої останньої зустрічі минулої осені, коли проходила акція громадянського тиску, Порошенко особисто сказав мені: "Не треба нічого вимагати, закон буде прийнято до кінця року".

Корупціонери опиралися до останнього

Фінальне голосування в підсумку відбулося 7 червня. Його успіх складається із трьох пунктів.

1. Союз із громадськістю. Восени 2016-го ідея розробити і провести такий закон об'єднала нас із активістами Центру протидії корупції Анастасією Красносельською та Віталієм Шабуніним. Окрім директора НАБУ Артема Ситника і антикорупційного прокурора Назара Холодницького, ідеї суду тоді ніхто не сприймав. У кращому разі скептично цікавилися: "А навіщо?" А після пояснень йшла у слід одна реакція: "Це точно не пройде!" Вірили в ідею хіба що топ-корупціонери.

2. Підтримка міжнародних кредиторів. Із 2016 року на кожній зустрічі у Вашингтоні, Брюсселі, Лондоні я пояснював ідею створення такого суду і просив основних міжнародних партнерів її підтримати. Спочатку намагалися з'ясувати, чи є шанс відправити їхніх суддів у наш суд. Доцільність такого кроку вивчав тільки міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон. Зате й американці, і європейці погодилися брати участь в обранні українських антикорупційних суддів. А МВФ, Світовий банк і Євросоюз зробили просту, але вкрай важливу річ — припинили давати гроші. І це виявилося найсильнішим аргументом. Під час переговорів з одним важливим службовцем МВФ у Вашингтоні я напівжартома зазначив, що ми поставимо йому пам'ятник на місці знесеного на бульварі Шевченка Леніна: настільки підтримка фонду була важливою.

3. Розуміння суспільства. Розмова за розмовою, зустріч за зустріччю, мітинг за мітингом — вдалося пояснити багатьом громадянам, чому це рішення необхідне. Я спеціально хочу знову зустрітися на вулиці Грушевського з тими, хто минулої осені-зими простояв там 137 днів і ночей на підтримку закону. Це було вкрай важливо — продемонструвати парламентаріям, що громадяни продовжують стежити за долею закону.

Топ-корупціонери опиралися до останнього. Навіть перед самим голосуванням намагалися переплутати в законопроекті номери статей. Олег Ляшко та інші кричали, що це удар по нашому суверенітету. Я запитав, чи розуміють вони під суверенітетом право безкарно красти і чи готові скинутися власними грошима для заміни кредитів МВФ і допомоги ЄС.

Відповідь нарешті висвітилася на екрані. 315 голосів за. Більше 70% народних депутатів натиснули зелені кнопки. Це важливий урок для всіх. Коли ми об'єднуємося, координуємо свої дії з міжнародними партнерами, не втрачаємо віри в здатність долати будь-який опір — все виходить. Так само разом ми повинні проконтролювати реалізацію закону. І отримати правосуддя.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X