Поради психологів та експертів: як розмовляти з дітьми про алкоголь

Про шкоду алкоголю дітям розповідають ще зі шкільної лавки, але складається враження, що це вже не працює. На вулицях нескладно зустріти підлітків зі слабоалкогольними напоями, а в "злачних місцях" можна наштовхнутися і на компанії з чимось міцнішим.

Т аким тінейджерам явно наплювати, наприклад, на висновки Національного інституту зловживання алкоголем і алкоголізму США (NIAAA). Фахівці останнього наполягають, що вживання спиртних напоїв дітьми тягне за собою цілий спектр фізіологічних і соціальних ризиків. Американські експерти підкреслюють, що батьки грають ключову роль у виборі дитиною ставлення до алкоголю. Перш за все мова йде про адекватне подання інформації про ризики, а також про здоровий приклад для наслідування.

З агальноєвропейське опитування школярів ESPAD, проведене в 2015 році під егідою ЮНІСЕФ, показало, що за останні 12 місяців алкоголь вживали 70 відсотків з них. Причому серед дівчат цей відсоток трохи вище, ніж серед хлопців. І якщо близько чверті опитаних заявили про кілька випадків "випивання", то про 40 і більше разів вживання заявив один з 16 хлопців. Серед дівчат – одна з 35-ти. Кожен десятий школяр в Україні п'є алкогольні напої 3-5 разів на місяць.

Втім, такі показники не особливо відрізняють Україну від більшості європейських країн. Якщо вірити опитуванням ESPAD, в Європі тільки серед ісландських підлітків відсоток "тих, що регулярно п'ють" (як мінімум раз на місяць) нижче третини. Україна ж виявилася в лідерах щодо підлітків, які "напилися" (п'ять і більше порцій алкоголю з сильним сп'янінням в результаті) в останній місяць – їх менше 10 відсотків, тоді як в Данії, що завоювала антирекорд, таких майже кожен третій.

Незважаючи на безліч законодавчих обмежень, в Європі підліткам в основному не складно роздобути алкоголь. В середньому не зустріли перешкод майже 80 відсотків школярів Європи, а в Чехії, Данії і Греції таких більше 90 відсотків. В Україні таких – більше половини. Втім, вітчизняні дослідники відзначають, що доступність алкоголю для українських підлітків відчутно скоротилася в порівнянні з 1990-ми.

У школах регулярно розповідають про шкоду алкогольних напоїв та їх руйнівний вплив на організм людини. Але згадайте себе в цьому віці – тоді повчальні, а часто ще й неймовірно занудні "нотації" про алкоголь пропускалися повз вуха. Батькам же варто знати, як саме алкогольні напої впливають на організм, що росте

Медики в NIAAA відзначають, що споживання алкоголю дітьми може призвести до довгострокових затримок в найважливіших етапах неврологічного розвитку і гальмування розвитку інтелектуальних здібностей. Простіше кажучи, підлітки, що п'ють, ризикують виявитися дурнішими, ніж могли б бути. Вони також збільшують ризики проблем з нервовою системою в дорослому віці. Але вже й у підлітковому віці ростуть шанси того, що у тінейджера, який вживає алкоголь, виникне тривожний розлад і депресія, відзначають в Американській академії дитячої та підліткової психіатрії. Фахівці цієї організації також підкреслюють, що при вживанні алкоголю також росте шанс незахищеного сексу, а з ним – і захворювань, що передаються статевим шляхом.

Причому зачіпається не тільки нервова система. Алкоголь поступово завдає шкоди печінці та серцево-судинній системі. Організм дорослого швидше переробляє спирт і виводить його з організму. Дитячий – набагато повільніше. Справжнім ворогом є не тільки алкоголь, але продукт його розпаду в організмі – ацетальдегід. Вам ця речовина знайома – саме його запах ми називаємо перегаром. Ацетальдегід по суті своїй отрута.

З гідно з рекомендаціями психологів і психіатрів, саме батьки повинні взяти на себе головну роль в запобіганні вживанню алкоголю підлітками. По-перше, має значення батьківська увага – слід звертати її на раптові зміни настрою підлітка або ж горезвісний запах алкоголю або перегару.

Крім того, важливо, щоб батьки "були поруч" – тобто, не залишали свою дитину наодинці з її психологічними і соціальними проблемами. Тінейджери змушені справлятися з цілої масою складнощів в перехідному віці. Тоді ж особливо зростає тиск оточення. Вже з дитинства дитині варто прищеплювати навички асертивності – позиції впевненості в собі і готовність відстоювати свою точку зору. У цьому допоможуть різні позашкільні активності, до яких схильна дитина, – спорт, художні курси, волонтерські проекти. Молодь, залучена до цікавих "безалкогольних" занять, має менше шансів вживати алкогольні напої, відзначають в NIAAA.

Батьки також рано чи пізно стикаються з питанням, чому "їм можна, а нам не можна", коли мова заходить про алкогольні напої. Антоніна Юрченко, практичний психолог, член "Українського гештальт-інституту", дає свої рекомендації, як відповідати.

Наприклад, сказати просто, що "є напої, які можна дорослим, але не можна дітям". "Точно так само як є заняття, наприклад, водити машину, які дозволені тільки дорослим. Підлітки також добре сприймають пояснення про те, що їх організм ще росте, їх мозок розвивається, а алкоголь завдає величезної шкоди в цьому віці", - відзначає вона.

- з огласно опитуванням ESPAD

Підліткам часто здається, що дорослі їх недостатньо люблять, приділяють їм мало уваги, відзначають психологи. І це потужний стимул до вживання алкоголю – адже його вживання пригнічує відчуття внутрішньої порожнечі і самотності. Алкогольні напої дарують хибне відчуття легкості й свободи, тому що алкоголь – сильна розслаблююча речовина, він приглушує емоційне напруження і відключає ті зони мозку, які відповідають за соціальні бар'єри. Так тінейджерам здається, що випивка позбавляє від комплексів і сором'язливості.

Старші класи – той період в житті, коли почуття приналежності до групи і відповідність певним загальним стандартам поведінки і оцінки з боку однолітків відіграють ключову роль і служать важливою умовою повноцінного розвитку особистості. Через це підлітки, одного разу спробувавши акоголь, бояться втратити свій статус в очах приятелів і вже не можуть сказати "ні".

Саме тому емоційний контакт і постійне відкрите спілкування з батьками має величезне значення для профілактики вживання алкоголю.

"Якщо ж дитина випиває в компанії однолітків регулярно, то це, на жаль, проблема не дитини, а сімейної системи. Я не пригадаю випадків зі своєї практики, щоб пити почав підліток, у якого вдома все добре. Найефективніший спосіб вирішення цієї проблеми – звернутися до сімейного психолога для того, щоб розібратися: чому сімейна система призвела до того, що дитина почала знаходити інтерес і розраду в алкоголі ", - пояснює Антоніна Юрченко. Проблема, за її словами, ще й у тому, що батьки часто не розуміють свого вкладу в ситуацію і в усьому звинувачують підлітка.

Добре, скажете ви, але ж діти все одно дивляться на дорослих, які так чи інакше вживають алкоголь. Підліткам подобається відчувати себе дорослими, а отже, робити те ж, що й вони. Особливо привабливими в цьому плані виступають "заборонені плоди".

Ймовірно, одного разу це станеться – і дитина прийде додому п'яна. Багато батьків не знають, як коректно поводитися в цій ситуації і часто влаштовують скандал. Експерти наполягають, що робити цього не можна. Але і робити вигляд, що нічого не сталося, не варто. Дайте дитині достатньо води і відправте спати – і підготуйтеся до розмови вранці. У бесіді не переходьте на особистості і підвищені тони. Просто обговоріть те, що сталося напередодні: що і як пили, як він почувався, чи сподобався смак алкогольних напоїв і чому сталося так, що він не зміг зупинитися вчасно.

Підніміть і тему "дорослості" – сказавши, наприклад, що статус і авторитет не визначаються тим, хто більше вип'є, а сама "дорослість" – це ще й уміння брати на себе відповідальність за власні рішення. Це і вибір між тиском оточення і повагою до себе.

"Можна висловити своє засмучення з цього приводу, але не лаяти і не карати. Зрештою, всі ми, будучи підлітками, теж потайки пробували спиртне і не тільки. Коли дитина бачить, що батько спокійний, заборонений плід перестає бути таким і інтерес до подальшого дослідження цього боку дорослого життя може значно вщухнути ", - додає гештальт-психолог Юрченко.

Н езалежний експерт алкогольного ринку Ігор Товкач також нагадує про ключову роль батьків у ставленні дітей до алкогольних напоїв. У 2011 році пивоварні компанії САН-ІнБев - Україна, Carlsberg Україна і Efes Україна в рамках проектів корпоративної відповідальності профінансували пілотний інформаційний проект «Сімейна розмова». Це курс факультативних занять для школярів 7-8 класів та їх батьків, підготовлений фахівцями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи. Суть інновації в тому, що факультатив можна пройти тільки за активної участі батьків. Анкетування показує досить високі результати в зростанні інформованості підлітків про негативний вплив алкоголю і особливо на незміцнілий організм.

Через два роки стало зрозуміло, що просування популярності здорового способу життя значно більше і пивовари-донори ініціювали соціальну акцію "Відповідальність починається з мене". Одне з її завдань – профілактика вживання дітьми алкоголю, зокрема через залучення їх до волонтерських проектів, а також робота з батьками. Уже кілька років поспіль поліція, співробітники Міністерства молоді і спорту співпрацюють з активістами та представниками ЗМІ для контролю місць продажу алкогольних напоїв.

Як показує десятирічний досвід Швейцарії, тільки тотальний контроль продажів і жорстоке покарання за порушення допомагають ефективно боротися з продажами алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім.

Товкач наполягає, що дуже важливо прищеплювати культуру відповідального споживання і пам'ятати, що завжди є безалкогольна альтернатива. Експерт також виступає за те, щоб і батьки, і держава, і ринок заохочували здоровий спосіб життя. І, бажано, самі б вели його, мотивуючи дітей повторювати. "Ніякі найправильніші слова не допоможуть, якщо спосіб життя батьків далекий від здорового. Тому що діти вірять не тому, що вони чують, а тому, що вони бачать", - підкреслює психолог Юрченко.

Природно, важливо і правильно ставиться до сімейних торжеств і застіль, де часто вживаються алкогольні напої.

Антоніна Юрченко
Практичний психолог в гештальт-підході

"В ідеалі, звичайно, варто відокремлювати дитячі застілля від дорослих. Хоча б тому, що дітям зазвичай не цікаві дорослі розмови, та й за столом, де є спиртне, часто бувають теми, слова і жарти, які не призначені для дитячих вух.

Якщо застілля все ж спільне, то варто подбати про те, щоб діти, поївши, могли піти і зайнятися чимось в іншій кімнаті або залі – вони не можуть висиджувати за столом годинами ". - Антоніна Юрченко, практикуючий психолог.

Юрченко також нагадує, що вживання алкогольних напоїв в присутності дітей повинно бути помірним. "Кілька келихів вина, кілька чарок міцніших напоїв, не більше. Ніяких" обличчям в салат ". Якщо хочеться влаштувати відв'язну вечірку до упаду, дітям там краще взагалі не брати участі, нехай залишаються вдома з бабусею", - повідомила вона.

Ще одна непроста проблема стосується горезвісного питання "Мам/пап, а можна і мені?" Факт: багато підлітків свій перший келих алкоголю пробують саме в стінах рідного будинку. Наприклад, підлітку 14-16 років батьки наливають на Новий рік або будь-яке інше сімейне свято вина або шампанського. Це спірна практика, але в ній є один плюс – дитина знайомиться з алкогольними напоями під наглядом дорослих.

"Коли дитина переконується, що у вживанні алкоголю немає нічого хвилюючого і дуже класного, то швидше за все він не поведеться і на вмовляння однолітків "спробувати", і не стане пропонувати це зробити сама", - говорить Юрченко. Само собою, такий експеримент повинен супроводжуватися відкритою, без нотацій, розмовою з підлітком.

Це частково підтверджується дослідженням австралійського Національного центру вивчення наркотиків і алкоголю. Фахівці протягом чотирьох років відстежували життя близько двох тисяч підлітків і їх батьків. Виявилося, що діти, яким батьки давали спробувати алкоголь, пізніше були більш схильні до випивки, проте пили менше і набагато рідше дозволяли собі великі пиятики. Ті ж, хто пробував алкогольні напої разом з однолітками, втричі частіше зловживали алкоголем.

"Не дивлячись на всі фактори ризику і спокуси сучасного світу, спосіб життя батьків і сім'ї – основний приклад для дитини. Тому, перш ніж звинувачувати або карати дитину за інтерес до спиртного, треба запитати себе – що я для цього зробив/зробила?", - резюмує Юрченко.