Святіше за Папу Римського

190-сильний двигун легко і впевнено тягне не особливо важку машину навіть в економічному режимі.

А вже в спортивному він і зовсім забуває про пристойність, перетворюючи V40 на болід. З цілком прийнятною керованістю, до речі. Щільне по-спортивному кермо дає відчуття впевненого контролю за машиною навіть на високих швидкостях. Короткий верткий хетчбек впевнено поводиться в швидкісних "переставках", відмінно тримає дугу в швидкісних поворотах.

Управляти V40 на швидкості - одне задоволення. Слухняна зібрана машина розуміє водія з півслова. Чуйна педаль газу, здавалося б, взагалі не має межі прийнятності. Здається, вже вичавив з машини все, а вона все одно здатна ще трохи прискоритися.

Проїхавшись разок, буквально мчиш дивитися характеристики двигуна. Складно повірити, що 190 к.с. можуть так знатно їхати. Можливо, вся справа в суттєво налаштованому "автоматі", які дуже своєчасно клацають свої вісім передач. До речі, підрульові перемикачі дозволяють втручатися в роботу коробки в будь-якому режимі, не тільки в "спорті". Але старий-добрий "кікдаун", тобто різке натиснення педалі газу до упору, все ж залишається найефективнішим способом "радикального" прискорення.

Підвіска порадує любителя швидкісної їзди. V40 проходить повороти без кренів навіть на швидкості. Це чітка породиста керованість дорогого автомобіля. Як то кажуть, клас відчувається.

І цілком очікувано зворотною стороною медалі є жорсткість підвіски. Ходова відверто налаштована під хороші європейські дороги і вельми чутлива до найменших нерівностей. Так що там говорити, на багатьох київських вулицях V40 справляє враження досить жорсткого і трясучого автомобіля. Часом так і хочеться змінити штатні 18-дюймові диски на менші, але з гумою вищого профілю.

Робота повного приводу практично непомітна. Модель не позиціонується як підкорювач бездоріжжя. І 4X4 та припіднятий кліренс тут потрібні для більш впевненої їзди в дощ або сльоту. Залишати асфальт на V40 не рекомендується.

Як завжди у Volvo, питання безпеки зведене в абсолют.

В V40 є просунута система безпеки, яка попереджає про загрозу зіткнення червоним сигналом на лобовому склі і досить дратівливим звуком. Більше того, в разі, якщо водій не реагує, ця система здатна сама уповільнити, і навіть повністю зупинити машину. Система також розпізнає пішоходів на дорозі, стежить за "мертвими" зонами, в тому числі і бічними областями при русі заднім ходом. Вона також оснащена адаптивним круїз-контролем і системою інтелектуального паркування.

Шумоізоляція, до речі, в V40 просто відмінна. Мотор не чути аж до 4000-5000 об/хв. Та й в цілому про "акустику" подбали – не чути ні шуму з під колісних арок, ні від бічних дзеркал.

Інтер'єр тут типово "вольвовский". Високі технології поєднуються з яскраво вираженим традиціоналізмом. Наприклад, на центральній панелі присутній культовий "чоловічок" Volvo для управління клімат-контролем. Поруч з ним фізична (!) цифрова клавіатура для роботи з телефонним зв'язком.

В епоху, коли багато виробників прагнуть чи не зовсім позбутися від кнопок на користь сенсорних екранів, такий підхід Volvo вражає.

При цьому приладова панель в V40 виконана в високотехнологічному стилі. Аж до зміни дизайну елементів і вибору кольору оформлення.

На передніх сидіннях - простір і комфорт. Глибокі затишні крісла з розвиненою бічною підтримкою і широким діапазоном регулювань нагадують про більші моделі Volvo. Посадка за кермом практично спортивна.

У другому ряду картина інша. Огрядним пасажирам тут буде тісно, та й довгоногим панянкам теж. Це скоріше місця для дітей.

Дверний отвір, до речі, вузькуватий. Це теж посилює відчуття тісноти.

Багажник невеликий. У далекій поїздці з сім'єю це добре відчувається.

Загалом, V40 на роль сімейного авто розглядати не варто. Але він і не для цього створювався.

У Volvo дуже добре прорахований модельний ряд. Кожен може вибрати собі авто за потребами. Так ось V40 це авто для одного або ж для сім'ї без дітей. Навіть з маленькою дитиною в V40 буде не дуже зручно. Куди ви будете дівати коляску і інші атрибути, які діти привносять в життя молодих батьків?

Але назвати машину зовсім вже непрактичною не можна. Взяти хоча б подвійну підлогу в багажнику. Під панеллю можна зберігати будь-яку дрібницю, яка не потрібна постійно, але в дорозі не завадить. Наприклад, інструменти. Дуже зручно.