В'язні смерті

Безглузда жорстокість бандитських формувань перетворила Бразилію на світового лідера за кількістю вбивств. Криваві бійні тут відбуваються не тільки на вулицях, але й у тюрмах, де щорічно від рук ув'язнених, а також їх наглядачів гинуть сотні людей

Анна Павленко

На початку жовтня 1992 року в одній з найбільших в'язниць Південної Америки — Карандіру в бразильському штаті Сан-Паулу трапився найкривавіший тюремний бунт в історії країни. Тоді бійка між двома представниками ворогуючих угруповань переросла в масові заворушення, а кинуті на придушення заколоту силовики розстріляли 111 в'язнів.

За рік після трагедії вже в іншій в'язниці неподалік Карандіру восьмеро з тих, що вижили в бійні домовилися про створення злочинного угруповання, яке мало стати не просто бандою, а свого роду профспілкою із захисту прав ув'язнених. Втім, основною спеціалізацією банди традиційно стали торгівля наркотиками, контрабанда зброї, сутенерство, вимагання, викрадення і вбивства. Так з'явився найбільший у Бразилії мафіозний клан — Перша столична команда (Primeiro Comando da Capital, PCC).

Сьогодні протистояння PCC і її конкурента - Червоної команди (Comando Vermelho), а також інших дрібніших банд, раз у раз виливається у вуличні перестрілки і криваві тюремні побоїща.

Остання кривава сутичка в тюрмі міста Альтаміра, штат Пара, вразила світ своєю жорстокістю. 29 липня 2019-го ув'язнені з близькою до PCC Команди клас А (Comando Classе A) напали на співкамерників із Червоної команди, обезголовили півтора десятка чоловіків, а інших замкнули в палаючому приміщенні. Сутичка тривала п'ять годин, і в ній загинули 58 осіб.

Два місяці до того ще 55 ув'язнених втратили життя під час бунтів у чотирьох тюрмах сусіднього штату Амазонас.

За підрахунками правозахисників, щороку в Бразилії гинуть сотні засуджених. Тим часом керівництво країни не надто переймається проблемами пенітенціарної системи і збирається посилити заходи боротьби зі злочинністю.

"До них [злочинців] не можна ставитися як до нормальних людей", — переконаний Жаїр Болсонару, президент Бразилії, ультраправий політик і військовий у відставці. Обіцяючи "забити тюремні камери злочинцями", він просуває законодавство, яке звільнить поліцейських і простих бразильців від кримінального переслідування за вбивство представників бандформувань.

Утім, тюремні камери у Бразилії вже зараз забиті вщент. За останні 10 років у 200-мільйонній країні з сумарною місткістю тюрем у 368 тис. місць кількість ув'язнених зросла у понад 1,5 рази і сягнула 800 тис. Бразилія посідає третє місце у світі за кількістю ув'язнених, поступаючись лише США і Китаю.

Засилля злочинності відбивається у рекордній кількості вбивств: щороку понад 60 тис. бразильців гинуть насильницькою смертю. Нерідко смерть підстерігає їх одразу на вулиці.

"Я можу просто прогулюватися фавелою і загинути, як це вже трапилося із багатьма", — ділиться 42-річний музикант із Ріо-де-Жанейро, який виступає під псевдонімом Сагат Бі.

Саме так сталося із 18-річним студентом Ґабріелем Феррейрою Алвес. 9 серпня він чекав автобус на зупинці неподалік фавели Морро-до-Борел у Ріо, коли неподалік почалася перестрілка між поліцейськими і представниками місцевого угрупування, унаслідок юнак отримав смертельне поранення у живіт. Того ж дня десятки розгніваних жителів вийшли на вулиці Ріо, вимагаючи "миру і справедливості".

На думку Сагата, бразильська поліція посилює насильство, вбиваючи замість того, щоб забезпечувати правопорядок. "У світі, де я живу, насильство породжує насильство", — констатує він.

7. ВТОМИЛИСЯ ЖИТИ У СТРАХУ: За перші шість місяців 2019-го від рук поліцейських у штаті Ріо-де-Жанейро загинула 881 людина